Рішення

від 19.06.2008 по справі 7/36-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/36-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "19" червня 2008 р.                                                       по справі  № 7/36-38

за позовом Прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Ратнівської сільської ради, с. Ратнів Луцького р-ну

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута», с.Ратнів Луцького р-ну

про стягнення 32901,83 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Приступа О. Д., гол. бухгалтер

від відповідача: Мельниченко С. В., директор

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу облпрокуратури –Рибак А. І.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін та прокурору було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки.

Суть спору: прокурор Луцького району в інтересах держави в особі Ратнівської сільської ради просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» 32901,83 грн. в т.ч. 26866,80 грн. основного боргу, 6035,03 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об'ємі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному об'ємі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 16 грудня 2004 року між Ратнівською сільською радою та ТзОВ «Рута» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п. 2 угоди  від 16.12.2004 року відповідач зобов'язувався сплатити Ратнівській селищній раді 49753 грн. в т.ч. 4975 грн. на протязі місяця з дня підписання та нотаріального посвідчення договору, решту суми відповідач зобов'язувався сплатити рівними частинами по 8955,60 грн. до 1 січня: 2005р, 2006р., 2007р., 2008р, 2009р.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 16.12.2004р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість земельної ділянки не оплатив. Оплату яку здійснив відповідач протягом 2005р. становить 13390,60 грн.

У зв'язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи в суді складала 26866,80 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України згідно поданих розрахунків нараховано 6035,03 грн. інфляційних втрат за період прострочки платежів.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки, та не проведення при цьому відповідачем всіх належних розрахунків і платежів, позовна вимоги прокурора підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» (с.Ратнів, Луцького району, вул. Миру, 18, код 33062818) на користь Ратнівської сільської ради (с.Ратнів, Луцького району, вул. Перемоги, 9, код 02141638) 26866 грн. 80 коп. заборгованості, та 6035,03 грн. 03 коп. індексу інфляції, всього 32901 грн. 83 коп.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» (с.Ратнів, Луцького району, вул. Миру, 18, код 33062818) в доход Державного бюджету України 329,02 грн. державного мита.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» (с.Ратнів, Луцького району, вул. Миру, 18, код 33062818) 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного бюджету м. Луцька (р/р3121172597100002 одержувач коштів УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, код одержувача 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050000.).

Суддя                                                  М.С. Шум