Постанова

від 14.04.2008 по справі 10/1865-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/1865-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" квітня 2008 р.                                                            Справа №10/1865-А

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі смт. Стара Синява   

до Селянсько-фермерського господарства "Земля" с. Лисанівці Старосинявський район

про стягнення 7078,54 грн.

                                                                      Суддя  Виноградова В.В.           

                                                                     Секретар судового засідання Дідик Н.Д.         

Представники сторін:

позивача              Бухенко І.В.  - за довіреністю № 701/07  від 06.03.08р.

відповідача            не з'явився

          Суть спору:

      Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі заборгованість в розмірі 7078,54 грн. (в тому числі 1090,44грн. штрафних санкцій, 251,59 грн. пені) , що утворилась станом на 24.03.2008р..

В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України,  картки особового рахунку платника, корінець вимоги про стягнення заборгованості , рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, письмових пояснень щодо позовних вимог та доказів про сплату заборгованості суду не подав, своїм процесуальним правом не скористався,  хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи із врученням ухвали, повістки (ухвалу, повістку вручено 02.04.2008р. згідно повідомлення відділення поштового зв'язку).

Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :

          Селянсько-фермерське господарство "Земля" с. Лисанівці Старосинявського району, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване Старосинявською райдержадміністрацією  27.03.2002р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію,включене до ЄДРПОУ , що підтверджується довідкою органу статистики №433, у відповідності до ст.14 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно поданої заяви від 03.04.2002р..

   У відповідача станом на 24.03.2008р. утворилась заборгованість перед Пенсійним Фондом України  в розмірі 7078,54 грн., яка складається із:- 5736,51 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України, за грудень 2007р., січень 2008р., картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості; - 1090,44 грн. фінансових санкцій та 251,59 грн. пені , що підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків від 14.02.2008р. №№011,012 , карткою особового рахунку платника, поданим розрахунком заборгованості.

  Позивачем відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виставлена відповідачу вимога №Ю21 від 07.03.2008р. про сплату 12020,79 грн. заборгованості , яка вручена відповідачу  20.03.2007р. згідно повідомлення відділення поштового зв'язку.  

    Оскільки заборгованість до Пенсійного фонду України в розмірі 7078,54  грн. (в тому числі 1090,44 грн. штрафних санкцій та 251,59 грн. пені) в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують  страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно  до цього Закону.

Як передбачено  п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і  сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону та п.9 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003р. №21 (затвердж. постановою правління Пенсійного фонду України) виконавчі органи Пенсійного фонду вправі застосовувати до страхувальників фінансові санкції   за  несплату  (неперерахування)  або  несвоєчасну   сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду залежно від строку затримки платежу.

       Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

       Згідно підпунктів 13,14 п. 2 ст. 106 Закону про накладення штрафів  та нарахування пені посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

 Нормами ст. 106  Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і  стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих  днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

 У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у  вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення.

    На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

 Судом враховується, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначались розміри страхових внесків, а рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, вимога про сплату заборгованості в установленому законом порядку не оскаржувались та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Позов управління Пенсійного фонду України в Саросинявському району смт. Стара Синява до  селянсько-фермерського господарства "Земля" с. Лисанівці Старосинявського району про стягнення 7078,54 грн. заборгованості  задоволити.

           Стягнути із Селянсько-фермерського господарства "Земля" с. Лисанівці Старосинявського району (код 31919479) на користь управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі смт. Стара Синява, вул. І.Франка,8 (код 06952470) 5736,51 грн. (п'ять тисяч сімсот тридцять шість гривень 51 коп.) страхових внесків, 1090,44 грн. (одна тисяча дев'яносто гривень 44 коп.) фінансових санкцій та 251,59 грн. (двісті п'ятдесят одна гривна 59 коп.) пені.  

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом  20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

  Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено, КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                Суддя                                                            В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.