Постанова

від 19.06.2008 по справі а6/199-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А6/199-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" червня 2008 р.                                                                   Справа № А6/199-08          12.00 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючий  суддя                                                                                               Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                               Поднебєс О.В.

розглянув адміністративну справу № А6/199-08

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Біла Церква

до 1)Приватного підприємства „Нафтохіммснаб”, с. Чекас, Білоцерківський район;

     2)Товариства з обмеженою відповідальністю „Доменсбріз”, м. Київ

про  визнання угоди недійсною

Представники:

позивача:  Шевченко М.В.(доручення №2947/10/10 від 11.02.2008р.)

                   Шульга О.М. (довіреність №98/3/10\10 від 14.04.2008р.)

відповідача 1:  не з'явився

відповідача 2:  не з'явився

     Обставини спору:

До господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - позивач) в якому ставиться вимога про визнання недійсною угоди, укладеної між Приватним підприємством „Нафтохіммснаб” (далі –відповідач1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Доменсбріз” (далі –відповідач2).

Провадження в адміністративній справі було відкрите відповідно до ухвали від 31.03.2008р., розгляд справи було призначено на 15.04.2008р.

До початку судового засідання від представника відповідача 1, через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою господарського суду Київської області розгляд справи було відкладено на 13.05.2008р. на 15.00 год.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2008р., на підставі ч.2 ст.156 КАС України справу було зупинено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2008р. розгляд справи було поновлено та призначено до розгляду на 19.06.2008р. на 12.00 год.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами п.1 статті 207 та статті 208 Господарського кодексу України з огляду на те, що при укладанні оспорюваного договору, з боку  засновників відповідача 2 був наявний умисел на досягнення мети, суперечної інтересам держави і суспільства, а саме  ухилення від сплати податків.

Представник відповідача 1 позов не визнає, про що подав заперечення проти позову №13/V-08.

Представник відповідача2 без поважних причин в судові засідання 19.06.2008 р., не з'явився, письмовий відзив на позов та інші витребувані ухвалою суду від 31.03.2008 р. документи не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від  02.04.08р. за № 579.    

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

встановив:

Працівниками Білоцерківської ОДПІ під час проведення планової документальної комплексної перевірки приватного підприємства „Навтохімснаб”  за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р.було встановлено, що у перевіряємому періоді, підприємством здійснювалася оптова торгівля продукції ГТВ, підрельсовими прокладками, колодками гальмівними чавунними типу „С”, побутовою технікою та дієтичною добавкою „Янтар йод”, будівельними матеріалами, запасними частинами, судовими дизельними двигунами.

За даними особових рахунків платника до бюджету сплачено:

-          ПДВ –0 грн.;

-          Податок на прибуток –3 855 грн.

-          Комунальний податок –17 грн.

-          Прибутковий податок з громадян –812 грн.

Протягом 2006-2007 років підприємство заявляло до відшкодування з бюджету податок на додану вартість:

-          листопад 2006р. –1 666 468 грн.

-          березень 2007р. –833 333 грн.

-          жовтень 2007р. –4 165 333 грн.

Протягом попередніх 12-ти місяців суб'єкт господарювання не декларував до сплати податок на додану вартість.

В ході проведення перевірки виявлено схему мінімізації по податку на додану вартість по операціям з придбання дієтичної добавки „Янтар - Йод” в підприємств, які мають ознаки фіктивності –ТОВ „Блізард-Ком”, ТОВ „Доменсбріз”, ПП „Іділі –Плюс-V”.

В 4 кварталі 2006р. ПП „Нафтохімснаб” включено до складу валових витрат витрати, які понесені ним від придбання дієтичної добавки „Янтар-Йод” в кількості 56 000 шт. по ціні 49,90 грн. на суму 2 794 400,00 грн., в тому числі ПДВ 558 880 грн. згідно видаткової накладної ТОВ „Доменсбріз” від 25.11.2006р. До податкового кредиту та реєстру отриманих податкових накладних в листопаді 2006р. включено суму податку на додану вартість в розмірі 558 880 грн. Однак при проведенні документальної перевірки первинних банківських документів та додатків до них, оплата товару по даній операції не проведена, тому станом на 31.03.2007р. у ПП „Нафтохімснаб” перед ТОВ „Доменсбріз” рахується кредиторська заборгованість в сумі 3 353 280 грн.

У відповідь на запит Білоцерківської ОДПІ від 16.07.2007р. № 561/7/23-2-035/901 від 09.08.2007р., від 09.08.2007р. №1159/7/23-2-035, від 07.09.2007р. № 1761/7/23-2-035/700 щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ „Доменсбріз” по взаєморозрахунках з ПП „Нафтохімснаб” ДПІ у Голосіївському районі м. Києві у своїй відповіді від 16.10.2007р.№18701/7/23-1010 повідомило, що підприємство в податковій декларації за листопад 2006р задекларувало податкові зобов'язання в розмірі 532 грн. та 18.10.2007р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було подано до Окружного адміністративного суду  м. Київ позов про визнання недійсними установчих документів ТОВ „Домесбріз”.

Як вбачається з пояснень, які були відібрані працівниками Білоцерківського МРВ Управління СБУ в Київській області у посадових осіб ПП НПФ „Паллада - Україна”, виробником дієтичної добавки „Янтар йод” є ПП НПФ „Паллада - Україна”.

Згідно відібраних пояснень директора є ПП НПФ „Паллада - Україна” Зінченка О.А., підприємство, фактично, тільки в лютому 2007 року випустило 500 пляшечок ємністю 250 грам. Дана партія була випущена для вивчення попиту біологічної добавки на ринку.

ТОВ „Домесбріз” у листопаді 2006р. здійснювало відображення суми податку на додану вартість від реалізованих товарів в складі податкового зобов'язання не в повній сумі, що підтверджує фіктивність операції, отже податкову накладну від 25.11.2006р.№12369, які виписана покупцю ПП „Нафтохімснаб” слід вважати недійсною.

Позивач вважає, що вищенаведені обставини щодо ТОВ „Доменсбріз”, а також відсутність, згідно акту перевірку ПП „Нафтохімснаб” товарно –транспортних документів, які підтверджували б фактичне перевезення товару, відсутність договору купівлі –продажу товару, свідчать, що бухгалтерському обліку були відображені операції з фірмою ТОВ „Доменсбріз”, яка має фіктивності та поставка вказаного товару не відбулась.

Відсутні будь- які докази (товарно –транспортні накладні, акт прийому –передачі виконаних робіт) щодо перевезення, транспортування товару (біологічна добавка „Янтар-Йод” у кількості 56 000 шт.) придбаного ПП „Нафтохімснаб” у ТОВ „Доменсбріз”, що є свідченням проведення безтоварної господарської операції.

Визначальним фактором для визнання спірної угоди (зобовязання) недійсним –є підтверджена матеріалами наявність матеріальної ознаки цього визнання, а саме –заподіяння шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок сумнівної угоди, яка характеризується ознаками безтоварної операції, а правовими наслідками безтоарної операції –є підставою для визнання угоди (зобовязання) недійсною.

В діях посадових осіб ПП „Нафтохімснаб” вбачається прямий умисел, який вчинявся шляхом укладання фіктивної угоди з ТОВ „Доменсбріз” для отримання безпідставного бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника.

Про наявність умислу у ПП „Нафтохімснаб” свідчить і те, що підприємство не отримувало добавки „Янтар-Йод”, так як ця надбавка не була вироблена в такій кількості.

Згідно з п.п.7.2.1. п. 7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку  (відповідач 2) зобов'язаний надати покупцю  (відповідачу 1) податкову накладну, яка згідно з п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, однак, у відповідності з вимогами пп. 7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 Закону.

Як передбачено пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті товарів (робіт, послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп..7.7.1 п.7.1 ст.7 вказаного закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуваню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, ПП „Нафтохімснаб”, використовуючи документи купівлі –продажу біологічної добавки, зменшив податкове зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим Державний бюджет не отримав відповідну суму податку на додану вартість на суму 3 353 280,00 грн.(ПДВ 558 880 грн.)

В обґрунтування позову  позивач робить посилання на  укладення  спірного договору з метою, що суперечить інтересам держави, а саме приховування доходів від оподаткування зі сторони відповідача 2, тому  для правильного вирішення спору та застосування   п. 1 ст. 207 ГК України, суду   необхідно дослідити наявність умислу у  відповідного підприємства на укладення угоди з метою, що  завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

За змістом ст. 207 ГК України недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди обома сторонами чи однією.

Для даної норми закону характерними є такі ознаки:

а) вчинення дій об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

б) такі угоди характеризуються суб'єктивним наміром сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;

в) факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.  

Дослідивши матеріали справи суд  встановив, що відповідачами позовні вимоги не заперечені та не спростовані.

к вказано в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3, зі змінами внесеними постановами від 25 грудня 1992 року № 13 та від 25 травня 1998 року № 15 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі статті 49 Цивільного Кодексу судам слід мати на увазі, що дія цієї норми (а з 01.01.2004 р. ст. 207 ГК України) поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться в їх власності або користування на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених в обігу. Необхідною умовою визнання угод недійсними є наявність в однієї чи в обох сторін спеціальної мети зашкодити інтересам держави і суспільства. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду та вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін означає, що вони виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, і суперечить її мети інтересам держави та суспільства, і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Оскільки, за наслідками  розгляду спору  судом встановлено ознаки, які свідчать про укладення договору зі сторони  відповідача 2  з метою, що завідомо суперечить інтересам  держави, що відповідачами не спростовано та не заперечено,   заявлена у позові вимога про визнання договору недійсним підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, відповідачами не спростовані та не заперечені,  тому   підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідачів не стягуються.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

        2. Визнати  недійсною угоду укладену між Приватним підприємством „Нафтохіммснаб” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Доменсбріз”.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського адміністративного суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

           Суддя                                                                                                 Маляренко А.В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –23.06.2008р.