Постанова

від 17.04.2008 по справі 10/2016-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/2016-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" квітня 2008 р.                                                            Справа №10/2016-А

за позовом  Прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області м. Красилів  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" с. Волиця Красилівського району

про стягнення 57478,66 грн.

                                                                                Суддя  Виноградова В.В.                                                                                                                                    Секретар судового засідання Дідик Н.Д.

Представники сторін:

позивача             Гайденко Л.І. –за довіреністю від 14.01.08р. №08

відповідача            не з'явився

за участю           прокурора відділу прокуратури Хмельницької області –Шкадько В.В.

          Суть спору:

          Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі заборгованості в сумі 57478,66 грн., яка складається з 7819,52 грн. заборгованості по страхових внесках за грудень 2007р., січень 2008р. ,  49550,51 грн. штрафних санкцій та 108,63 грн. пені.

      В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавалися вся відповідачем до Пенсійного фонду України, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,  картки особового рахунку платника, корінець вимоги про стягнення заборгованості.

     Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, письмових заперечень щодо позовних вимог та доказів про сплату заборгованості суду не подав, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи (ухвала та повістка вручені  відповідачу 03.04.08р. згідно повідомлення відділення поштового зв'язку).

         Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва" с. Волиця Красилівського району зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа  Красилівською райдержадміністрацією 23.02.2000р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики №480,  згідно ст.ст.1,14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування..

    У відповідача  станом на 27.03. 2008р. утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом України  в розмірі 57478,66 грн., яка складається із 7819,52 грн. заборгованості по страхових внесках за період з 20.12.07р. по 20.01.08р., що підтверджується розрахунком  сум страхових внесків за  грудень 2007р., січень 2008р. , карткою особового рахунку платника, 49550,51 грн. штрафних санкцій та 108,63 грн. пені,  що підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків №№ 2,3,4 від 31.01.2008р., №№254,255 від 17.12.07р., актом перевірки від 27.12.2007р., карткою особового рахунку платника, поданим розрахунком заборгованості.

Позивачем, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виставлена відповідачу вимога від 05.03.2008р. №Ю-491 про сплату 57478,66 грн. заборгованості, яка отримана відповідачем  11.03.08р. згідно поштового повідомлення .

Оскільки заборгованість в сумі 57478,66 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, прокурором в інтересах позивача подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

У відповідності до ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують  страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно  до цього Закону.

Згідно п.1 ст.14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,  придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п.6 ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і  сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.9 ст.106 Закону та п.9 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003р. №21 (затвердж. постановою правління Пенсійного фонду України) виконавчі органи Пенсійного фонду вправі застосовувати до страхувальників фінансові санкції.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

        Згідно підпунктів 13,14 п. 2 ст. 106 Закону про накладення штрафів  та нарахування пені посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

Нормами ст. 106 Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і  стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих  днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у  вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Судом зважається на те, відповідачем самостійно визначалися суми страхових  внесків у розрахунках, які подавалися  до управління ПФУ, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені , вимога про стягнення заборгованості не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості  суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В :

    Позов прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі м. Красилів до  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" с. Волиця Красилівського району про стягнення 57478,66 грн. заборгованості  задоволити.

    Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" с. Волиця Красилівського району ( код 03785817) на користь управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі м. Красилів, вул. Центральна,38а (код 00439606) заборгованість по страхових внесках в розмірі 7819,52 грн. ( сім тисяч вісімсот дев'ятнадцять грн. 52 коп.) , штрафних санкціях в розмірі 49550,51 грн. (сорок дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 51 коп.), пені в розмірі  108,63 грн. ( сто вісім грн. 63 коп.).

Згідно   ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші  особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне  оскарження   подається протягом  10 днів з дня проголошення,  апеляційна скарга  подається протягом  20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються  до Львівського апеляційного адміністративного суду  через  суд  першої інстанції.

      Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після  закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку  заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                Суддя                                                            В.В. Виноградова

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

4,5- прокуратурі області та району