Постанова

від 17.06.2008 по справі 4831-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4831-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.2008Справа №2-27/4831-2008А

За позовом – ТОВ «Алвас», м. Феодосія. вул.. Федько, 52.

До відповідача – Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Павленко, 20.

Про     визнання недійсним акту перевірки.       

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.   

представники:

Від позивача –     Звягін, дор. у справі; Вагнер, дор. у справі.              

Від відповідача  -    Окул, дор. у справі.   

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання недійсним акту Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим №0282 від 20.06.2007 р.

  Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при виготовлені соціального хлібу «Паляниця Українська» за ціною 1,5 грн. за 1 кг.. позивач ніяким чином не перевищів ціну на хліб, встановлену Постановою Ради Мінстрів АР Крим від 23.01.2007 р. №30, а при продажу хлібу «Паляниця Українська» ( впакованого і нарізаного ) таких порушень теж не було у зв'язку з тим,  що цей продукт – це комплекс хлібу і додаткових послуг.

  На підставі викладеного, просить позов задовольнити.  

  Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам,  викладеним  у запереченнях на позов.   Також представив пояснення відносно  правомірності проведення перевірки відносно позивача.

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін,   суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до положень ст.. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Положення «про Державну інспекціяю з контролю за цінами». затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. №1819 на Державну інспекцію з контролю за цінами в АР Крим покладено контрольно – наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади,  підприємствами, установами, організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Посадовими особами відповідача було 20.06.2007р. проведено перевірку дотримання державної дисципліни цін позивача по справі за період з 01.11.2006 р. по 20.06.2007 р.

По результатам перевірки було складено акт №0282 від 20.06.2007 р.

В ході проведення перевірки посадовими особами відповідача було встановлено, що на протязі періоду, що перевірявся,  позивач допустив необґрунтоване завищення ціни на хліб першого готунку «Паляниця Українська» на 0,35 грн. за 1 кг. та з  19.06.2006 р. до 20.06.2007 р. на 0,60 грн. за 1 кг., чим було порушено вимоги Постанови Ради Міністрів АР Крим від 26.09.2006 р. №551 «Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів»  та Постанови Ради Міністрів АР Крим від 23.01.2007 р. №30 «Про регулювання цін на основні  групи продовольчих товарів».

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що позивачем необґрунтовано отримана виручка у розмірі 5692,00 грн.  

 Не погодившись з вказаним,  позивач по справі звернувся до суду з позовом про  визнання недійсним вказаного акту Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим №0282 від 20.06.2007 р.

При таких обставинах справи у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в зв'язку з  наступним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3  КАСУ справа    адміністративної    юрисдикції    (далі    - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів” №02-5/35 від 26.01.2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу — це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт — це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. №298/519 було затверджено Інструкцію Про порядок застосування економічних та фінансових     (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами

Відповідно до п. 3.1 вказаної Інструкції Державна інспекція з  контролю  за  цінами  та  державні інспекції  з  контролю  за  цінами  в  Автономній Республіці Крим, областях,  містах  Києві  та  Севастополі  приймають  рішення  про вилучення  сум  економічних  та  фінансових  (штрафних)  санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для  прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Отже, акт перевірки є лише службовим документом, на підставі якого державні інспекції по контролю за цінами приймають  відповідні рішення, а тому він не має  обов'язковий характер для суб'єктів господарювання та не породжує для позивача по справі жодних правових наслідків.

Таким чином, спори щодо визнання нечинними актів перевірок не підвідомчі адміністративним судам.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено рішення від 13.07.2007 р. №69,  відповідно до якого з позивача підлягає вилученню в дохід державного бюджету України 5692,00 грн. необґрунтовано одержаної виручки та вилученню 11384,00 грн. штрафу.

Саме це рішення  може бути оскаржене в судовому порядку.

При таких обставинах справи, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити.   

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 17.06.08 р.

23.06.08 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.   

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          У позові відмовити.

           2. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  «Алвас», м. Феодосія,  вул. Федько, 52, ( п/р 260079800583 в КФ ВАТ ВТБ, ЄДРПОУ 32641630, МФО 384618 )   зайво сплачену суму судового збору у розмірі 81,60 грн.

           Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.      

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.