Рішення

від 10.06.2008 по справі 26/40-08-1323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/40-08-1323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2008 р.Справа  № 26/40-08-1323

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Павлові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного підприємства „Злата Лада”

до відповідача :  Відкритого акціонерного товариства „Індуктор”

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та  визнання права власності  

за  участю  представників  сторін :

від  позивача  : засновник ПП „Злата Лада”  Мельникова  Н.А. ;

від  відповідача  : Ткачов В.П. за довіреністю № 202 від 24.04.2008 р., -

в с т а н о в и в  :

Приватне підприємство „Злата Лада”  ( далі –позивач)  звернулось із позовом до  відкритого акціонерного товариства „Індуктор” ( далі - відповідач ) та просить : визнати договір купівлі-продажу приміщень та об'єктів бази відпочинку „Роксолана”, що знаходиться за адресою : 68141, с. Лиман, Татарбунарського району Одеської області, курорт „Катранка”, вул. Піщана, 3, що складаються  з п'яти житлових будинків, вбиральні, душової, дерев'яних та металевих воріт, металевого огородження,  розташованих на ділянці площею 8521 кв.м.,  укладений між ним та відповідачем  10 листопада 2004 року дійсним та визнати за ним право власності на вищевказані приміщення та об'єкти бази відпочинку „Роксолана” посилаючись на  наступне.

10 листопада 2004 року між позивачем та відповідачем по даній справі  був укладений договір  купівлі-продажу приміщень та об'єкті бази відпочинку „Роксолана”, що знаходиться за адресою : 68141, с. Лиман, Татарбунарського району Одеської області, курорт „Катранка”, вул. Пищана, 3,  що складаються  з п'яти житлових будинків, вбиральні, душової, дерев'яних та металевих воріт, металевого огородження,  розташованих на ділянці площею 8521 кв.м., вартістю 34400 грн.

За домовленістю з відповідачем до каси відповідача кошти були внесені двома частинами - 01 листопада 2004 року  за касовим ордером  № 368 сплачено  27400 грн., та           10 листопада 2004 року сплачено за касовим ордером № 377-  7000 грн., а всього 34 400 грн. Таким чином, позивачем сплачено відповідачеві 34400 грн. - вартість вказаної вище бази відпочинку „Роксолана”.

Згідно вимог ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового  комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається  в письмовій формі  та підлягає нотаріальному  засвідченню та державній реєстрації. Дотеперішнього часу  у встановленому  законом порядку вказаний договір не оформлений.

Нотаріально оформити  вказаний договір не було можливості, оскільки у відповідача не було права власності та виготовленої технічної  документації на проданий об'єкт  на своє ім'я для нотаріального оформлення угоди.

Таким чином, відповідач не може виконати зобов'язання  продавця, передбачені               ст. 657 Цивільного кодексу України, тобто оформити вказаний договір купівлі - продажу у нотаріальній конторі.

У 2007 р. за кошти позивача, у Татарбунарському МБТІ  було  виготовлено технічна документація на об'єкти вказаної бази відпочинку. Оскільки стороною по угоді  ( позивачем у справі) зобов'язання  по договору виконані : гроші сплачено, то ця угода на думку позивача,  повинна бути визнана дійсною.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, За  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України,  Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.

Під час судового розгляду справи, позивачем надані господарському суду уточнення до позовної заяви, відповідно до яких офіційна ( по документам ) назва вказаної бази відпочинку є „Роксолани”, а назва цієї ж бази „Ярило” є неофіційною, надана  позивачем за власної ініціативою, тому що на курорті є три бази відпочинку під назвою „Роксолана”.

Представник відповідача  вимоги визнав в повному обсягу, про що зазначив у відзиву на позов.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши  представників сторін, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно  вимог  статті  33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з наявних у справі матеріалів, між сторонами по справі 10 листопада 2004 р. укладений договір купівлі - продажу зазначених вище приміщень бази відпочинку „Роксолана”. Вказаний договір повністю виконаний позивачем  шляхом сплати відповідачеві  повної вартості  бази в сумі 34400 грн., про що свідчать надані позивачем ордера на вказану вище суму, та що не заперечується  позивачем.

Згідно акту приймання - передачі основних засобів, затвердженого 10 листопада               2004 р. головою правління ВАТ „Індуктор”, на підставі договору купівлі - продажу  від                   10 листопада 2004 р. позивачеві  передані основні об'єкти : адміністративний  корпус –1од., вартістю - 10000 грн. з ПДВ ; спальні корпуса – 5 од. вартістю 7500 грн., туалет - 1 од. вартістю 5000 грн.; душова - 1 од. вартістю 3000 грн.;  баки для води –2 од. вартістю                  4500 грн.; огорожа –1 од. вартістю 4400 грн., всього 10 од. на загальну сум 34400 грн.                            (  вартість приведена  станом на 10.11.2004 р.)

Рішенням загальних зборів Відкритого акціонерного товариства „Індуктор”, оформлених протоколом № 5 від 17 грудня 2003 р.  загальні збори Відкритого акціонерного товариства „Індуктор” дали дозвіл на продаж  бази відпочинку „Роксолани”.

Відповідно до довідки, виданої  директором Татарбунарського БТІ Одеської області від 21.12.2007 р. б/н вартість бази відпочинку „Ярило” ( в минулому „Роксолана”) складає 150 332 грн. Вказана вартість бази відпочинку визначено відповідно до Збірника укрупнених показників вартості відтворення  функціональних об'єктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд, затвердженого наказом Фонду держаного майна України та Державного комітету України з питань житлового-комунального господарства 23.12.2004 р. № 2929/227 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2005 р. № 54/10334.

З приведеного випливає, що між сторонами по справі при укладанні вказаного договору  досягнуто згоди щодо усіх істотних умов  і відбулося повне його виконання про що  свідчать вищевказані ордера  про перерахування коштів та акт приймання - передачі основних засобів вказаної бази відпочинку, але відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення. З цих підстав,  господарський суд вважає правильним посилання позивача на вимоги ст. 220 ч.2 Цивільного кодексу України та ст. 657 цього ж кодексу, оскільки вимогами саме цих статей Цивільного кодексу регулюються подібні правовідносини.

Таким чином, аналізуючи викладене, господарський суд вважає, що за викладених  обставин вказаний договір можна визнати дійсним та визнати за позивачем право власності на вказану базу  відпочинку.

Судові витрати, згідно вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись  ст. ст. 220 ч.2, 657 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити

Визнати дійсним договір купівлі-продажу приміщень та об'єктів бази відпочинку „Роксолана”, що знаходиться за адресою : 68141, с. Лиман, Татарбунарського району Одеської області, курорт „Катранка”, вул. Піщана, 3, та складаються з  п'яти житлових будинків, вбиральні, душової, дерев'яних та металевих воріт, металевого огородження,  розташованих на ділянці площею 8521 кв.м., укладений між  Приватним підприємством „Злата Лада”  (67620, Одеська область, Біляївський район, с. Паліївка, вул. Горького, 8-а; код 33113406)  та   Відкритим акціонерним товариством  „Індуктор” ( 76018, м. Івано –Франківськ, вул. Максимовича, 15; код 14313501 ) 10 листопада 2004 року.

Визнати за Приватним підприємством „Злата Лада” ( 67620, Одеська область, Біляївський район, с. Паліївка, вул. Горького, 8-а; код 33113406) право власності на  приміщення та об'єкти бази відпочинку „Роксолана”, що знаходиться за адресою : 68141, с.Лиман, Татарбунарського району Одеської області, курорт „Катранка”, вул. Піщана, 3, та складаються з  п'яти житлових будинків, вбиральні, душової, дерев'яних та металевих воріт, металевого огородження,  розташованих на ділянці площею 8521 кв.м.

Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства „Індуктор” ( 76018, м. Івано –Франківськ, вул. Максимовича, 15; код 14313501 )  на користь Приватного підприємства  „Злата Лада” ( 67620, Одеська область, Біляївський район, с. Паліївка, вул. Горького, 8-а; код 33113406) : витрати по сплаті державного мита в сумі 1503 (одна тисяча п'ятсот                             три) грн. 32 коп.; 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.