Рішення

від 19.06.2008 по справі 4823-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4823-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2008Справа №2-7/4823-2008

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А) в особі Сімферопольської філії «Променерговузел» Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95047, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 9, ідентифікаційний код 26178238)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «ПМК-38» (м. Сімферополь, вул. Трубаченка, 23а, ідентифікаційний номер 00415161)

Про стягнення 11184,38 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Щеглов Д. А., предст., дов. №20-3/12 від 09.01.2008 р.

Від відповідача  - Єлович Є. Г., предст., дов. від 18.06.2008 р.

        Суть справи: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду АР Крим в особі  в особі Сімферопольської філії «Променерговузел» Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» з позовом до Відкритого акціонерного товариства «ПМК-38» про стягнення  11184,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній вартості поставленої йому позивачем за договором № 39 від 24.01.2005 р. теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість Відкритого акціонерного товариства «ПМК-38» перед ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Сімферопольської філії «Променерговузел» ОП «Кримтеплокомуненерго» за період з  01.11.2006 р. по 31.12.2006 р. складає  11 184,38 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

Відповідач у судове засідання з'явився, однак відзив на позов не надав, через що суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

24.01.2005 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго»  (Постачальник) в особі Сімферопольської філії «Променерговузел» Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» та Відкритим акціонерним товариством «ПМК-38»  (Споживач) був укладений договір №39 на постачання теплової енергії, згідно з п. 1.1 якого Постачальник приймає на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язується прийняти теплову енергії та оплатити її за діючими тарифами в порядку та строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій формі згідно встановлених тарифів в строк до 10 числа поточного місяця.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

Згідно з п. 6.3 Договору підставою для оплати є рахунок, виставлений Постачальником.

Матеріали справи свідчать, що позивачем в листопаді та грудні 2006 року відповідачу була поставлена теплова енергія на загальну суму 11 184,38 грн., вартість якої до часу подачі позову до суду в добровільному порядку погашена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача до суду Відкритим акціонерним товариством «ПМК-38»  була частково оплачена заборгованість на суму 5000,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №202 від 18.06.2008 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В п. 3 Роз'яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження  у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5000,00 грн.

Отже, несплаченою залишилася сума заборгованості у розмірі 6 184,38 грн.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 6184,38 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору № 39 від 24.01.2005 р. в частини повної та своєчасної оплати вартості поставленої теплової енергії, через що стягненню з відповідача підлягає заборгованість у розмірі 6184,38 грн.

          Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ПМК-38» (м. Сімферополь, вул. Трубаченка, 23а, ідентифікаційний номер 00415161) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Сімферопольської філії «Променерговузел» Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95047, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 9, ідентифікаційний код 26178238) суму заборгованості у розмірі 6184,38 грн., 111,84 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «ПМК-38» на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Сімферопольської філії «Променерговузел» Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованості у розмірі 5000,00 грн.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.