Постанова

від 24.06.2008 по справі 18/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

24 червня 2008 р.  10 год. 20 хв.                                                   Справа  № 18/97

За позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,   м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Майр-Хольцварен-Тересва”,                 смт. Тересва Тячівського району

про стягнення 10 327 грн. 02 коп.,

Суддя господарського суду –В.Кривка

при секретарі Драгуській Л

представники:

Позивача –не з'явився;

Відповідача – Сарай В.М., директор ТОВ;

СУТЬ СПОРУ: Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів,  м. Ужгород заявлено адміністративний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Майр-Хольцварен-Тересва”, смт. Тересва Тячівського району про стягнення  10 327 грн. 02 коп.

Попередньою ухвалою суду за клопотанням сторін провадження у справі було зупинено до 24.06.2008 року, у зв'язку з цим провадження у справі підлягає поновленню.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить задоволити позов в повному обсязі та стягнути 10 300 грн. адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування інвалідів, а тому порушення та невиконання встановленого Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  нормативу, а також стягнути та 27 грн. 02 коп. пені за порушення строків їх сплати. Відповідно до вимог статті 19 Закону кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві становить 2 осіб, в той же час середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві становила 1 особа, (форма 10 ПІ річна  „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2007 рік), тому відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня 2008 року розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції.

В ході судового розгляду уповноважений представник позивача позов підтримав та наполягав на його задоволенні, з підстав долучених до матеріалів доказів та закону.  

Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у письмових поясненнях по суті спору.

продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 24.06.2008 року  у справі № 18/97

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін,

Суд встановив:

Частиною першою ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875 –ХІІ  від 21.03.1991 з подальшими змінами та доповненнями (далі Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих.

Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання  роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. При цьому підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують  найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі  місця  для  працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,  створювати  для  них  умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування  інвалідів у порядку,  встановленому  Кабінетом Міністрів України. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які  використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць   для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу,  встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських  організацій  інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону (ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”).

Відповідно до поданого ТзОВ „Майр-Хольцварен -Тересва” звіту форми №10—ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу станом за 2007 рік склала 46 осіб, а працюючих інвалідів на даному підприємстві –становила лише 1 особа, при нормативі встановленому –2 особи. Тому як стверджує позивач, відповідно до вимог ст. ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі –Закон), якими встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної кількості працюючих та обов`язок сплати штрафних санкцій за меншу кількість працюючих інвалідів, відповідач, зобов'язаний сплатити 10 300 грн. адміністративно –господарських санкцій за 1 незайняте інвалідом робоче місце та 27 грн. 02 коп. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 24.06.2008 року  у справі № 18/97

Відповідачем не подано суду належних доказів про виконання встановленого законом обов'язку щодо створення робочих місць для інвалідів та систематичного інформування відповідних органів про їх створення, чи доказів працевлаштування інвалідів. Як вбачається з поданих ним суду документів, у 2007 році відповідач обов'язок щодо інформування органів зайнятості виконував не систематично, за вказаний період ним було подано до Тячівського РЦЗН всього 4 звіти про наявність вакансій Форма № 3-ПН в яких відображено вакансії для осіб з обмеженими фізичними можливостями, при цьому такі звіти Товариство почало подавати тільки з червня 2007 року. Вказані обставини також підтверджено і довідкою №849 від 14.05.2008 року Тячівського РЦЗН. Зазначене позбавило орган працевлаштування організувати (інформувати в централізованому порядку про можливість працевлаштування на вказаному підприємстві інвалідів), на протязі всього 2007 року.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,   організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують   найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої  річної  заробітної  плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві,   організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда  і не зайняте інвалідом. При цьому, для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств,   організацій   громадських   організацій  інвалідів, фізичних   осіб,   на  яких  працює  від  8  до  15  осіб,  розмір адміністративно-господарських  санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в   розмірі   половини середньої   річної  заробітної  плати  на відповідному  підприємстві,  в установі, організації, у тому числі підприємстві,  організації  громадських  організацій  інвалідів, у фізичної  особи,  яка  використовує  найману працю.

         Враховуючи, що відповідачем не працевлаштовано 1 інваліда, а середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві у 2007 році становила 10 300 грн., відповідач повинен сплатити 10 300 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання встановленого законом нормативу. Однак, відповідач вказану суму позивачу добровільно не сплатив, у зв'язку з чим, вона підлягає стягненню.

         Крім того, з відповідача також належить стягнути 27,02 грн. пені, відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", нарахованої позивачем за порушення  термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, вимога позивача належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем у встановленому порядку не спростована та не заперечена, проаналізована судом, а отже підлягає задоволенню повністю.

          Керуючись ст.ст. 17, 18,  69, 71, 86, 94, 98, 156, 158, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства,

продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 24.06.2008 року  у справі № 18/97

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Поновити провадження у справі.

2. Позов задоволити повністю.

3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Майр-Хольцварен-Тересва”,                 смт. Тересва Тячівського району, вул. Горького, 40, м. Берегово Закарпатська область (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33123608) до Державного бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації суму 10 327 (Десять тисяч триста двадцять сім) грн. 02 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.               

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України

Суддя                                                                                                    В.Кривка