Рішення

від 05.06.2008 по справі 5020-2/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"05" червня 2008 р. справа № 5020-2/166

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГО ЛТД”

                         (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 30)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Янтарь-АГРО”

                          (99008, м. Севастополь, вул. Токарева, 2)

про стягнення 140362,75 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача –не з'явився;

відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІГО ЛТД” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Янтарь-АГРО” про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 100000,00 грн. та пені у сумі 40362,75 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу товару №29/2005 від 21.09.2005.

Позивач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач явку повноважних представників у судові засідання 20.05.2008 та 05.06.2008 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, вказаній у позовній заяві та договорі, факт отримання ним судових документів за зазначеною адресою підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №109484 (арк.с.42).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

встановив:

21.09.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Янтарь-АГРО” та товариством з обмеженою відповідальністю „ЛІГО ЛТД” укладений договір №29/2005 купівлі-продажу товару (далі-Договір).

Відповідно до вимог цього договору відповідач (продавець) взяв на себе зобов'язання передати у власність позивачу (покупець) хамсу заморожену (далі-товар), а позивач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити за нього визначені Договором грошові кошти (ціну).

Згідно пункту 1.2 Договору асортимент, кількість, ціна одиниці товару, строки, умови постачання та сума кожної угоди визначаються Додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно пункту 5.1 Договору покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість згідно додатку до цього Договору.

Згідно Додатку №1/12-2005 від 01.12.2005 до Договору №29/2005 від 21.09.2005 купівлі-продажу товару (далі-Додаток до договору) визначено, що покупець здійснює часткову попередню оплату у сумі 100000,00 грн. за хамсу заморожену харчову у кількості 40 тонн у строк до 12.12.2005.

Продавець доставляє товар та відвантажує його покупцю з борту належного йому риболовного траулера „Мария” у строк до 31.12.2005.

У випадку несвоєчасного відвантаження товару продавцем після отримання попередньої оплати від покупця, продавець оплачує пеню покупцю у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення постачання товару.

Відповідно до вимог Додатку до договору 07.12.2005 платіжним дорученням № 158 та 13.12.2005 платіжним дорученням № 165 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 100000,00 грн. (арк.с. 16, 19).

Таким чином, позивач у повному обсязі виконав зобов'язання за Договором, однак відповідач відпуск та відвантаження  товару не здійснив, суму попередньої оплати не повернув.

13.06.2006 позивачем на адресу відповідача надісланий лист №58 з вимогою про повернення суми попередньої оплати товару (арк.с.14).

У відповіді на цей лист відповідач фактично визнав суму заборгованості перед позивачем у розмірі 100000,00 грн. та зобов'язався погасити ії у строк до кінця липня 2006 року (арк.с.13).

Однак і в цей строк взяті відповідачем грошові зобов'язання не виконані. Докази повернення відповідачем суми попередньої оплати товару у розмірі 100000,00 грн. на рахунок позивача відсутні.

Згідно статті  655, пункту 1 статті 662, статті 663 Цивільного кодексу України (далі-Кодекс) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

           Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно пунктів 2, 3 статті 693 Кодексу якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

            На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуюче викладене та у зв'язку з тим, що відповідачем належним чином не виконане зобов'язання, заявлена сума основної заборгованості у розмірі 100000,00 грн. підлягає стягненню.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється  від  суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем за невідвантаження товару у встановлений договором строк відповідно до пункту 5 Додатку № 1/12-2005 до Договору від 01.12.2005 нарахована пеня за період з 01.01.2006 по 20.04.2008 у сумі 40362,75 грн. Але, відповідно до пункту 6 статті 232  Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.  

Таким чином, задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення пені тільки за 180 днів з 01.01.2006 по 30.06.2006 у сумі  9254,79 грн., оскільки умовами Договору не передбачена можливість нарахування пені понад шість місяців.

Таким чином, викладене є підставою для часткового визнання позовних вимог у сумі 109254,79 грн. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена сума підлягає стягненню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

           2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Янтарь-АГРО” (99008, м. Севастополь, вул. Токарева, 2, код ЄДРПОУ 24031608, р/р 26006003240001 у СФ АКІБ „Укрсиббанк”,  МФО 384588) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГО ЛТД” (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 30, код ЄДРПОУ 19123142) заборгованість у сумі 109254,79 грн. (сто дев'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири  грн. 79 коп.), у тому числі: основна заборгованість –100000,00 грн. та пеня  –9254,79 грн.;  витрати по сплаті державного мита у сумі 1092,55 грн. (одна тисяча дев'яносто дві грн. 55 коп.), а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 91,85 грн. (дев'яносто одна грн. 85 коп.).

        Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.    В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                     Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано  10.06.2008.