Рішення

від 24.06.2008 по справі 11/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  24.06.08                                                                                                         Справа № 11/135

 Суддя Сало І.А.

    При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.

    По справі:

    За позовом: Приватного підприємства „Ліссервіс-Інструмент”, м.Львів

    До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Святоскол-Інвест”, м.Сколе Львівської області

    Про стягнення 5916,81грн.

    У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

    Від позивача: Зубрицький-предст.

    Від відповідача: не з'явився

    Суть позову:

    Розглядається справа за позовом Приватного підприємства „Ліссервіс-Інструмент” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Святоскол-Інвест” 5916,81грн. боргу.     

    Ухвалою господарського суду від 07.05.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.06.2008року.

    Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

   Від здійснення технічної фіксації судового процесу сторона відмовилась.

    В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

28 вересня 2005року згідно попередньої усної домовленості між сторонами, позивач виставив відповідачу рахунок № LІ-0000148 на суму 12810,00грн. в якості попередньої оплати за поставку товару.

13 квітня 2005року за вищезазначеним рахунком відповідач проплатив 4000,00грн., про що свідчить банківська виписка по особовому рахунку за 13.04.2005року.

29.04.2005року по видатковій накладній № LІ-0000171 від 29.04.2005року згідно рахунку № LІ-0000148 від 28.03.2005року позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 12810,00грн. Отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю серії ЯКГ № 310811 через Хмелівського І.Я.

    Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

    09.08.2005року відповідачу було направлено лист –претензію (вих.№ 18) із вимогою погашення заборгованості, що становить 8810,00грн. до 15.08.2005року.

    03.10.2005року відповідач здійснив часткову проплату в розмірі 2000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 03.10.2005року.

    31.10.2005року після повторного нагадування відповідачем сплачено ще 2010,00грн. та 30.01.2006року - 1000,00грн.

    19.06.2006року та 27.07.2007року позивачем направлено відповідачу вимоги про оплату 3800,00грн. залишку боргу, однак дані вимоги залишені останнім без відповіді та задоволення, внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

    Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано 1810,82грн. інфляційних та 305,99грн. річних за весь час прострочення в оплаті.

    Таким чином, загальна сума позову складає 5916,81грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволенню з огляду на наступне:

    Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі видаткової накладної LІ-0000171 від 29.04.2005року.  Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою –отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Укладення разового договору поставки підтверджується видатковою накладною LІ-0000171 від 29.04.2005року. Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видатковій накладній і становить 12810,00грн.

     Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому.   

     Згідно ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Ч. 2 ст. 638 ЦК України та ч.1 ст. 640 ЦК України визначає, що договір вважається укладеним з моменту прийняття стороною пропозиції іншої сторони. Оскільки відповідач сплатив часткову суму по виставленому йому позивачем рахунку від 28.03.2005року № LІ-0000148 на суму 12810,00грн., то відповідно до ч.3 ст. 642 ЦК України він вчинив дію відповідно до вказаної пропозиції чим і прийняв її, на підставі чого у позивача виникло зобов'язання поставити товар, а у відповідача –оплатити його вартість.

    Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких ПП „Ліс сервіс-Інструмент” виконало постачання товару, а ТзОВ „Святоскол-Інвест” зобов'язалось провести оплату, при цьому строк оплати сторонами визначений не був.

     Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

     Позивачем неодноразово було надіслано відповідачу листи-вимоги, які були частково задоволені, однак сума 3800,00грн. так і залишилась не погашеною. Остання претензія на дану суму надіслана позивачем 26.07.2007року (вих.№ 39).

     Відповідно ч.5 ст. 7 ГПК України підприємства та організації, що одержавши претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

     Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано у відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України 3% річних за користування чужими коштами, що складає 305,99грн. та 1810,82грн. інфляційних, які сплачує боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення виконання зобов'язання.

    Позивач також просить суд стягнути із рахунку боржника понесені ним витрати на послуги адвоката в сумі 1000,00грн., згідно договору про надання юридичних послуг від 16.04.2008року № 16/04/08, додаткової угоди до даного договору від 16.04.2008року та платіжного доручення про оплату юридичних послуг № 146 від 22.04.2008року на суму 1000,00грн.

    Ст. 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на  інформаціно-технічне забезпечення судового процесу та ін. витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача та кваліфікуються як господарські витрати.  

    Відповідно до п.10 Роз”янення ВАСУ від 04.03.1998року № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Арбітражного процесуального кодексу України” із наступними змінами та доповненнями, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані із оплатою ними послуг юридичних фірм, правових організацій, адвокатів з наданням останніми правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, відносяться до збитків сторін і відшкодовуються в загальному порядку.

     З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі.

     Відповідач про наданих йому правах та можливостях доказів оплати боргу, чи заперечення щодо суті позовних вимог не представив.

     Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

     Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

        суд,-

      в и р і ш и в :

             Позов задовольнити повністю.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Святоскол-Інвест”, вул. Д.Галицького, 1, м.Сколе Львівської області (код ЄДРПОУ 32562224) на користь Приватного підприємства „Ліссервіс-Інструмент”, вул.Б.Котика, 7/200, м.Львів (код ЄДРПОУ 33168193) 3800,00грн.основного боргу, 305,99грн. річних, 1810,82грн. інфляційних, 1000,00грн. витрат на послуги адвоката, 102,00грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Сало І.А.