Рішення

від 17.06.2008 по справі 5256-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5256-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2008Справа №2-7/5256-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив» (98312, м. Керч, вул. Кірова, 41, ідентифікаційний код 32316216)

До відповідача Приватного підприємства «СвеТаС» (95033, м. Сімферополь, вул. Суходільна, 169/105-А, кв. 83,  ідентифікаційний код 31937319)

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Декоргранітінвест» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Качалова, 1)

Про стягнення 77 379,44 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Ольховський Р. В., предст., дов. №1/2932 від 20.12.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

Від третьої особи – не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «СвеТаС» про стягнення 77 379,44 грн.

          Ухвалою ГС АР Крим від 08.05.208 р. позовна заява була прийнята до розгляду та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Декоргранітінвест».

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами та третьою особою договору про відступлення права вимоги №ДГ/33-07 від 26.10.2007 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив» перейшло право стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 77379,44 грн. Враховуючи те, що заборгованість до часу подачі позову до суду відповідачем погашена не була, позивач просить стягнути її з Приватного підприємства «СвеТаС» в примусовому порядку.

10.06.2008 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоргранітінвест» надійшли письмові пояснення щодо предмета спору, в яких третя особа зазначила, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Вказані пояснення були прийняті судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

26.10.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Декоргранітінвест» (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив» (Новий кредитор) та Приватним підприємством «СвеТаС» (Боржник) був укладений договір №ДГ/33-07 про відступлення права вимоги, п. 1.1 якого передбачено, що Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №11/04 від 11.04.2007 р. та договором №3/07 від 01.02.2007 р., які були укладені між Первісним кредитором та Боржником. Боржник в свою чергу не заперечує проти передачі права вимоги по основним договорам від первісного кредитора новому кредитору, та надає згоду на укладення договору між ними про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.2 Договору за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основними договорами, а саме6

- повернення коштів за здійснену переплат первісним кредитором за договором №3/07 від 01.02.2007 р. у сумі 1207,44 грн. та за поставлену продукцію первісним кредитором боржнику за договором №11/04 від 11.04.2007 р. у сумі 76172,00 грн. Загальна сума заборгованості, яка підлягає поверненню складає 77379,44 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основними договорами, в термін до 27 жовтня 2007 року.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Матеріали справи свідчать, що первісне право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоргранітінвест» у загальному розмірі 77 379,44 грн. виникло у зв'язку з наступним.

01.02.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Декоргранітінвест» та Приватним підприємством «СвеТаС» був укладений Договір на поставку № 3/07, на виконання умов якого, Відповідач поставив Третій особі товар на загальну суму 89 150,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, заповненими відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р.

В свою чергу, третьою особою товар був оплачений на суму 27425,48 грн., про що свідчать відповідні платіжні доручення. Отже, заборгованість ТОВ «Декоргранітінвест» перед ПП «СвеТаС» за вищевказаним договором склав 61724,56 грн.

11.04.2007 р. ПП «СвеТаС» та ТОВ «Декоргранітінвест» уклали Договір на поставку №11/04, згідно умов якого Третя особа поставила Відповідачу товар на загальну суму 139 104,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ДГ/002-000075 від 12.04.2007 року. За даним Договором оплата не здійснювалася.

11.04.2007 року між Третьою особою та Відповідачем було укладено угоду про взаємозалік зустрічних однорідних вимог, згідно якої вимога Відповідача до Третьої особи за Договором №3/07 на суму 62 932,00 грн. взаємо заліковується в часті вимоги Третьої особи за Договором №11/04. Однак, як вже було зазначено раніше, заборгованість ТОВ «Декоргранітінвест» перед ПП «СвеТаС» за договором №3/07 складала 61724,56 грн., через що різниця у сумі 1207,44 грн. була помилково врахована в якості часткового погашення боргу третьої особи за договором №3/07, оскільки на момент підписання угоди про взаємозалік заборгованість на цю суму не існувало. У той же час, несплаченою залишилася сума боргу ПП «СвеТаС» перед ТОВ «Декоргранітінвест» за договором №11/04 у сумі 76172,00 грн. (139 104,00 грн. – 62932,00 грн.).

Отже, загальна сума заборгованості ПП «СвеТаС» перед ТОВ «Декоргранітінвест» складає 77379,44 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, оскільки умовами договору про відступлення права вимоги не був встановлений строк виконання відповідачем свого обов'язку, застосуванню у даній ситуації підлягає частина 2 статі 530 ЦК України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такими вимогами слід вважати направлені позивачем на адресу Приватного підприємства «СвеТаС» претензії №1/936 від 08.04.2008 р. та №1/1097 від 21.04.2008 р., які були залишені відповідачем без задоволення.

  Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового   обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 77379,44 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору про відступлення права вимоги №ДГ/33-07 від 26.10.2007 р., через що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «СвеТаС» (95033, м. Сімферополь, вул. Суходільна, 169/105-А, кв. 83,  ідентифікаційний код 31937319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив» (98312, м. Керч, вул. Кірова, 41, ідентифікаційний код 32316216) суму заборгованості у розмірі 77379,44 грн., 773,79 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.