Рішення

від 23.06.2008 по справі 54/54-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

54/54-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2008 р.                                                            Справа № 54/54-08

вх. № 3354/1-54

Суддя господарського суду Хачатрян В.С. 

при секретарі судового засідання Кириленко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Неволіна Ю.О., дов. № 10/01-07-юр від 10.01.2008 року  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Макрос", м. Київ  

до  ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ  

про стягнення 65302,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суд з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь 65302,32 грн., з яких 32908,00 грн. боргу, 23093,69 грн. інфляційних витрат, 5150,52 грн. пені, 4150,10 грн. - 3% річних. Судові витрати просить покласти на відповідача.

У подальшому позивач неодноразово уточнював розмір позовних вимог. Заявою від 09.06.2008р. позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача на свою користь 32908,00 грн. основного боргу, 24773,74 грн. інфляційних витрат, 5150,52 грн. пені, 4271,21 грн. - 3% річних, 370,40 грн. суми додаткових витрат по справі та збитків, 791,83 грн. судових витрат.

23 червня 2008 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 32908,00 грн. основного боргу, 25523,61 грн. інфляційних витрат, 5150,52 грн. пені, 4305,43 грн. - 3% річних, 562,40 грн. суми додаткових витрат по справі та збитків, 802,41 грн. судових витрат.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, та враховуючи, що на підставі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог, як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з урахуванням

09 червня 2008 року позивачем було заявлено клопотання, в якому він, з метою забезпечення позову, просив накласти арешт, в межах позовних вимог, на гроші відповідача, а також на інше майно відповідача у разі недостатності коштів на рахунку.

Суд, розглянувши клопотання позовом про вжиття заходів до забезпечення  позову, відхиляє його, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Однак, позивачем необґрунтовано необхідність забезпечення позову. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені вимоги і просить суд стягнути з відповідача на свою користь 32908,00 грн. основного боргу, 25523,61 грн. інфляційних витрат, 5150,52 грн. пені, 4305,43 грн. - 3% річних, 562,40 грн. суми додаткових витрат по справі та збитків, 802,41 грн. судових витрат.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому до канцелярії суду 20 червня 2008 року за вх. 11017 відзиві на позов визнає позовні вимоги частково, а саме в частині основного боргу у сумі 32908,00 грн. та заперечує в іншій частині посилаючись на недоведеність позивачем вимог про стягнення річних, пені та інфляційних відповідними доказами, судові витрати просить покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а також просить суд розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09 березня 2004 року між ТОВ "Макрос" (м. Київ) та ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" (м. Вовчанськ)  було укладено договір купівлі-продажу № 34/03-04. Строк дії договору № 34/03-04, у відповідності до п. 1 ст. 11 зазначеного договору, був визначений сторонами до 31.12.2004 року.

01 січня 2006 року між ТОВ "Макрос" (м. Київ) та ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" (м. Вовчанськ)  було укладено договір № В010106МПС.

Відповідно до умов зазначених договорів, позивач зобов`язався поставляти і передавати у власність відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався приймати та своєчасно здійснювати його оплату, на умовах, встановлених договором. У договорах передбачено, що товар буде поставлятися покупцеві (відповідачу) окремими партіями.

У відповідності до умов договорів (ст. 6; п. 4.2, п. 4.3) оплата вартості поставленого товару буде здійснюватись покупцем у безготівковій формі. Термін оплати кожної партії товару протягом 10 календарних днів з дня отримання товару.

Позивач, на виконання умов договору, неодноразово здійснював поставки.

Однак, відповідач, в порушення умов договору, не сплатив в установлений договором строк вартість поставленого товару та на сьогоднішній день заборгованість не погашена.   

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 32908,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що вказана сума боргу визнана відповідачем, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 32908,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України). Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що сторони передбачили відповідальність за прострочення покупцем при оплаті вартості поставленого товару у вигляді сплати продавцю пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день допущеного прострочення. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 5150,52 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем за прострочення відповідачем грошового зобов'язання нараховано 25523,61 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 4305,43 грн.

За таких обставини, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32908,00 грн. основного боргу, 5150,52 грн. пені, 25523,61 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 4305,43 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростовані відповідачем, і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача додаткових витрат по справі та збитків у сумі 562,40 грн., то суд не знаходить правових підстав для їх задоволення, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності і розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з заборгованістю яка стягується із відповідача.

На підставі викладеного, в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача додаткових витрат по справі та збитків у сумі 562,40 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62500, м. Вовчанськ, вул. Новоселівка, 1, р/р 26008000934041 в ХД АТ ІндексБанк, МФО 350619, код 32447115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 84/86, оф. 10, р/р 260094658 в АППБ "Аваль", м. Києва, МФО 300335, код 31256979) – 32908,00 грн. основного боргу, 25523,61 грн. інфляційних витрат, 5150,52 грн. пені, 4305,43 грн. - 3% річних, 678,87 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Хачатрян В.С.

Повний текст рішення підписано 26.06.2008 року.