Рішення

від 19.06.2008 по справі 5822-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5822-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2008Справа №2-15/5822-2008

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 2 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Калініна, 6,  ідентифікаційний код 22236588)

До  відповідача Нижньогірського районного відділу Головного управління МВС України в АР Крим (97100, АР Крим, смт. Нижньогірський, вул.. 50-річчя Жовтня, 55, ідентифікаційний код 08673780)

Про стягнення 30492,24 грн.

                                                                                                  Суддя ГС АР  Крим І.А.Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Логвінко О.А., довіреність № 8205 від 15.08.2005 р., у справі

Від відповідача  - не з'явився .

         Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” звернулось в особі Центру електрозв'язку № 2 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Нижньогірського районного відділу Головного управління МВС України в АР Крим про стягнення 30492,24 грн., в тому числі 27894,06 грн. заборгованості, 2598,18 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг за договором про надання послуг електрозв'язку № 51 від 21.04.2004 р. на суму 27894,06 грн., що стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 2  Кримської філії ВАТ «Укртелеком» з позовом до суду для стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції - пеню у розмірі 2598,18 грн.

У судовому засіданні представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 26643,38 грн. заборгованості, 2598,18 грн. пені. В частині стягнення заборгованості у розмірі 1250,68 грн. просить суд прийняти відмову від позову.

Судом вказана заява була прийнята до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися мі сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

21.04.2004 р. між Центром електрозв'язку № 2 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (Підприємство зв'язку) (позивач) та Нижньогірським районним відділом Головного управління МВС України в АР Крим (Споживач) (відповідач) був укладений договір № 51 про надання послуг електрозв'язку. (а.с. 7-10).

Згідно з розділом 1 вказаного Договору Підприємство зв'язку надає Споживачу послуги електрозв'язку (Послуги), зазначені у додатку 1, та безкоштовні послуги, зазначені у додатку 2.

Послуги, що надаються Підприємством зв'язку, оплачуються згідно тарифів, затверджених згідно з чинним законодавством. (пункт 4.1 Договору)

Відповідно до пункту 4.2 Договору Споживач оплачує послуги по узгодженій системі з наданням рахунків.

Згідно з пунктом 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожен попередній місяць здійснюються Споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від  09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість станом на 01.04.2008 р. у розмірі 27894,06 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи зворотною відомістю (а.с. 14-20), рахунками за телекомунікаційні послуги за спірний період (а.с. 35-44),  витягами з реєстрів про отримання відповідних рахунків відповідачем (а.с. 35-44), що стало підставою для звернення з позовом до суду й  нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У судовому засіданні представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 26643,38 грн. заборгованості. В частині стягнення заборгованості у розмірі 1250,68 грн. просить суд прийняти відмову від позову.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, якими наділений представник  Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 2 Кримської філії ВАТ «Укртелеком»  дозволяють відмовитися від позову, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване  саме позивачем, а отже клопотання Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 2 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1  статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Таким чином, провадження у справі  в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1250,68 грн. підлягає припиненню.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 26643,38 грн. заборгованості за договором про надання послуг електрозв'язку № 51 від  21.04.2004 р., яка склалася станом на 01.04.2008 р., вказаний факт підтверджений відповідачем шляхом підписання відповідачем акту звіряння взаєморозрахунків (а.с. 45), через що  позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 26643,38 підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 2598,18 грн. за період з 01.11.2007 р. по 30.04.2007 р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації», пунктом 5.8 Договору сторони передбачили відповідальність Споживача за несвоєчасну оплату за Договором із розрахунку облікової ставки  Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума пені за період з 01.06.2007 р. по 01.04.2008 р. у розмірі 2598,18 грн.

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог  відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, пунктом 4 частини 1 статті 80,  82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Нижньогірського районного відділу Головного управління МВС України в АР Крим (97100, АР Крим, смт. Нижньогірський, вул.. 50-річчя Жовтня, 55, ідентифікаційний код 08673780) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 2 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Калініна, 6,  ідентифікаційний код 22236588, п/р 2600010497 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) 26643,38 грн. заборгованості, 2598,18 грн. пені, 292,42 грн. державного мита та 113,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення з Нижньогірського районного відділу Головного управління МВС України в АР Крим 1250,68 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.