Рішення

від 10.06.2008 по справі 6007-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6007-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2008Справа №2-25/6007-2008

За позовом Управління Державної служби охорони при МВС України в АР Крим, 95013, м. Сімферополь, вул.. Міллера, 4

До відповідача ТОВ «Фірма Радар»,  м. Ялта, вул.. Свердлова, 9

Про стягнення  1540,07 грн.  

Суддя   Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача –  Хлипенко О.О., представник, дов. від 03.01.2008 року

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - Управління Державної служби охорони при МВС України в АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Фірма Радар», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у  розмірі 1540,07 грн., у тому числі: основний борг – 1388,40 грн., пеня – 57,35 грн., індекс інфляції – 94,95 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у порушення умов договору № ЯЛ08-1002 від 27.02.2006 року, відповідачем не виконувались належним чином обов'язки щодо оплати охоронних послуг, в результаті чого склалась заборгованість у розмірі 1388,40 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

27.02.2006 року між позивачем ( виконавець) та відповідачем (замовник) укладений договір № ЯЛ 08-1002 про спостереження  за допомогою пунктів  централізованого спостереження Державної служби охорони за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу «Тривога», та їх технічне обслуговування.

У відповідності до п. 2.1. даного договору виконавець здійснює в інтересах замовника починаючи з моменту підписання цього договору: спостереження за станом та технічне  обслуговування сигналізації, що встановлені на об'єктах Замовника, перелік та адреси яких визначені у Дислокації -  розрахунку, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно до п. 3.2. даного договору, сплата за послуги, що надаються відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони, кількості умовних установок сигналізації здійснюється щомісячно, шляхом перерахування замовником відповідної суми,  відповідно до фактичної кількості  днів в місяці. Оплата здійснюється замовником  протягом п'яти днів з моменту  виставлення виконавцем  рахунку на оплату  охоронних послуг, що надаються.

Відповідно до п. 3.3. вказаного договору,  акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного місяця, а також, по закінченні терміну дії договору.

У відповідності до п. 6.2.2. вказаного договору, у разі несвоєчасної (неповної) оплати наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у  період надання послуг, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Так, надалі, між сторонами складений та підписаний Протокол узгодження ціни, відповідно до якого сторони визначили те, що ціни за надання послуг встановлені наступні: 0,90 копійок за одну годину спостереження ПЦС за кожний об'єкт, який зазначений  у Дислокації – розрахунку та 180,00 грн. в рік за технічне обслуговування однієї умовної установки сигналізації.

Як вказує позивач,  станом на 01.04.2008 року, відповідач має заборгованість  у розмірі 1388,40 грн., а саме: за грудень 2007 року – 688,80 грн., січень 2008 року – 699,60 грн.

06.03.2008 року, позивачем, на адресу відповідача була направлена претензія вих.. № 17/1-2-594/Пд від 28.02.2008 року, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу перерахувати заборгованість у розмірі 1388,40 грн. в місячний термін.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі   1388,40 грн.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.   

Згідно до ст.. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача суму пені – 57,35 грн., індекс інфляції – 94,95 грн.

Ст.. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у  повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17.06.2008 року.

З огляду на викладене, керуючись, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.  

2.          Стягнути з  ТОВ «Фірма Радар» (м. Ялта, вул.. Свердлова, 9, рахунок № 2600210364 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 20750364) на користь Управління Державної служби охорони при МВС України в АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул.. Міллера, 4, рахунок № 260050299408 Філія КРУ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 384889, ЗКПО 384889) заборгованість у  розмірі 1540,07 грн., у тому числі: основний борг – 1388,40 грн., пеня – 57,35 грн., індекс інфляції – 94,95 грн.

3.           Стягнути з  ТОВ «Фірма Радар» (м. Ялта, вул.. Свердлова, 9, рахунок № 2600210364 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 20750364) на користь Управління Державної служби охорони при МВС України в АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул.. Міллера, 4, рахунок № 260050299408 Філія КРУ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 384889, ЗКПО 384889) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з  ТОВ «Фірма Радар» (м. Ялта, вул.. Свердлова, 9, рахунок № 2600210364 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 20750364) на користь Управління Державної служби охорони при МВС України в АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул.. Міллера, 4, рахунок № 260050299408 Філія КРУ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 384889, ЗКПО 384889) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

5.          Видати накази після набуття рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.