Рішення

від 23.06.2008 по справі 8/97-1910

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/97-1910

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2008 р.Справа № 8/97-1910

          Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Сервіс», бульвар Д.Галицького,3/44, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Буд», вул. Стуса,3, м. Тернопіль

про: стягнення заборгованості в сумі 6267,31 грн., з яких: 3345 грн. –борг; 1665,18 грн. –інфляційні нарахування; 190,82 грн. –три проценти річних; 1066,31 грн. –пеня.

За участю представників сторін:

позивача: Кудінова В.В. –представника, довіреність від 06.06.2008р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання позивача технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Сервіс», м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Буд», м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 3345 грн., 1665,18 грн. інфляційних нарахувань, 190,82 грн. трьох процентів річних та 1066,31 грн. пені.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ТОВ «Нива-Буд»покладенні умовами договору купівлі-продажу від 26.03.2007р. зобов'язання щодо своєчасної оплати за отримані товарно-матеріальні цінності виконував неналежним чином, в результаті чого виникла заборгованість, на яку згідно умов договору та вимог законодавства нарахована пеня, інфляційні нарахування та три проценти річних. В підтвердження викладеного додає договір купівлі-продажу від 26.03.2007р., розхідну накладу №МСт-000052 від 30.03.2007р., довіреність серії ЯМЗ №057366 від 30.03.2007р., Акт прийому-передачі основних засобів від 30.03.2007р., виписку по особовому рахунку за 17.04.2008р.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить повідомлення про вручення йому поштового відправлення за № 1765320.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши матеріалі справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

26 березня 2007 року між ТОВ «Мега-Сервіс»(продавець) та ТОВ «Нива-Буд»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продає, а покупець купує мікроавтобус марки РЕUGEOT J9 Karsan на умовах, визначених цим договором.

Сторони умовами договору (п.п. 2.1 п.2, п.п. 3.1 п. 3 Договору)  встановили, що вартість автомобіля становить 6345 грн. і оплата за який повинна бути проведена до 30  квітня 2007 року.

П.п. 4.1 п.4 та п.п. 5.1. п. 5 Договору  визначено, що  автомобіль повинен бути переданий Покупцю на протязі 10 днів з моменту укладення договору за актом - передачі.

У відповідності п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі –продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного Кодексу України, одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору від 26 березня 2007р. ТОВ «Мега-Сервіс»продало, а  ТОВ «Нива-Буд»купило через представника Фалендиша П.Г.  на підставі довіреності серії ЯМЗ №057366 від 30.03.2007р. згідно розхідної накладної №МСт-000052 від 30.03.2007р. товар –мікроавтобус РЕUGEOT J9 Karsan ВО 0620 АА на суму 6345 грн., в т.ч. 1057,50грн. ПДВ.

Актом прийому –передачі основних засобів, підписаного уповноваженими представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб,  підтверджується, що згідно договору купівлі –продажу від 26.03.2007р. позивач передав, а відповідач прийняв мікроавтобус марки РЕUGEOT J9 Karsan.

Таким чином, зобов'язання ТОВ «Нива - Буд» по сплаті отриманого від ТОВ «Мега-Сервіс»товару за договором від 26.03.2007р. становить 6345 грн.

Як стверджує позивач та дане підтверджується банківською випискою по особовому рахунку оплата за отриманий згідно умов договору від 26.03.2007р. товар ТОВ «Нива - Буд»проведена частково в сумі 3000 грн., відтак несплаченою залишається заборгованість в сумі 3345 грн., яку  і  просить позивач стягнути в судовому порядку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на дату розгляду справи сторонами на подано, а судом не здобуто доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 3345 грн., чим порушено умови договору та норми чинного законодавства.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 3345 грн. згідно договору купівлі –продажу  від 26.03.2007р. правомірними, обґрунтованими та  такими, що підлягають до задоволення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані інфляційні нарахування в сумі 1665,18 грн. за період з січня місяця  2007 року по березень місяць 2008 року, та 190,82 грн. трьох процентів річних за період з 01.05.2007р. по 14.05.2008р.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних на інфляційний нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційний нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського  Кодексу України штрафними санкціями у цьому   Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.

Відповідно до п.п. 8.3 п. 8 договору від 26.03.2007р. сторони визначили, що у випадку порушення термінів оплати покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день затримки в оплаті, включаючи день фактичної оплати.

Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1066,31 грн. за період з 15.05.2007р. по 14.05.2008р.

Однак, згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, враховуючи положення Господарського кодексу України суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені частково, а саме нараховану за період з 15.05.2007 р. по 13.11.2007 р. на суму 508,99 грн.

В іншій частині суми позовних вимоги щодо стягнення пені за період з 14.11.2007 р по 14.05.2008 р. слід відмовити.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Нива-Буд»заборгованості в сумі 3345 грн., 1665,18 грн. інфляційних нарахувань, 190,82 грн. трьох процентів річних та 508,99 грн. пені підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем та відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 557,32 грн. пені.   

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Буд», вул. Стуса,3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34227118, рахунок №26005301684700 в ТФ ЦВ ПІБ м. Тернопіль, МФО 338426, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Сервіс», бульвар Д.Галицького,3/44, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32148333, рахунок №26005014742 в ТФ ВАТ «Кредобанк», МФО 338244:

-          3345 (три тисячі триста сорок п'ять) грн. –основного боргу;

-          1665(одна тисяча шістсот шістдесят п'ять) грн. 18 коп. інфляційних нарахувань;

-          190 (сто дев'яносто) грн. 82 коп. трьох процентів річних;

-          508 (п'ятсот вісім) грн. 99 коп. пені;

-          92 (дев'яносто дві) грн. 92 коп. державного мита;

-          107 (сто сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.          Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –26 червня 2008р.), через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.М. Гирила