Постанова

від 01.07.2008 по справі ас13/323-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС13/323-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.08           Справа №АС13/323-08.

За позовом           Прокурора Тростянецького району в інтересах держави в особі

                            Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідачів           1) товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»

                             2) відкритого акціонерного товариства «Півненківський цукровий  

                                 завод»

про  визнання недійсним зобов'язання

                                                                                СУДДЯ      ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

позивача:         Педько І.Г., Волинцев І.В.

відповідачів:   1) не з'явився

                        2) Лепішко О.І.

Прокурор:       Кошлякова А.Ю.

СУТЬ СПОРУ: прокурор просить суд: 1) визнати господарське зобов'язання, визначене в договорі постачання природного газу № 20-09-04 від 25.08.2004 року, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» та відкритим акціонерним товариством «Півненківський цукровий завод» та в додаткових угодах до вказаного договору, недійсним на підставі його укладення з метою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспільства у відповідності до вимог ст. 207 Господарського кодексу України із застосуванням наслідків, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України; 2) стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» на користь відкритого акціонерного товариства «Півненківський цукровий завод» суму грошових коштів, отриманих від виконання господарського зобов'язання, визначеного в договорі постачання природного газу № 20-09-04 від 25.08.2004 року в сумі 2587864 грн. 26 коп.; 3) стягнути з відкритого акціонерного товариства «Півненківський цукровий завод» в доход держави кошти в сумі 2587864 грн. 26 коп.

Перший відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, в судове засідання 01.07.2008 року не з'явився, про ас та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі п. 6 ст. 71  Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник другого відповідача подав до суду заперечення по адміністративній справі, в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити прокурору в задоволенні його вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, повноважних представників позивача та другого відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд частково задовольняє вимоги прокурора, виходячи з наступного:

      Охтирською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Півненківський цукровий завод».

В ході перевірки встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Півненківський цукровий завод» в перевіряємий період (з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року) мав взаємовідносини з товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг».

Так, 25.08.2004 року між першим та другим відповідачами було укладено угоду (договір на постачання природного газу № 20-09-04 та додаткові угоди до нього), відповідно до якої перший відповідача взяв на себе господарське зобов'язання продати другому відповідачу з 01.09.2004 року по 31.12.2004 року природний газ, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах зазначеного договору.

На виконання укладеної угоди перший відповідач передав другому відповідачу у вересні – грудні 2004 року природний газ на загальну суму 2587864 грн. 26 коп., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами (актами прийому-передачі) та податковими накладними, а саме: у вересні – на суму 391766 грн. 32 коп., в жовтні – на суму 1191983 грн. 40 коп., у листопаді – на суму 1003175 грн. 81 коп., у грудні – на суму 938 грн. 73 коп.

Розрахунки між відповідачами проводились згідно договору поруки № 3 від 26.08.2004 року, укладеного між відповідачами та товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиагроцукор».

Позивач вважає, що дане господарське зобов'язання є таким, що укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства; угода укладене не в рамках здійснення фінансово-господарської діяльності, а з метою формування податкового кредиту з ПДВ, так як відповідачі укладаючи угоду, набувають не тільки податкові зобов'язання, а і право віднесення сум ПДВ, сплачених за угодою, до податкового кредиту з правом отримання бюджетного відшкодування з державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

   Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 17.04.2007 року по справі № 2-а-22/2007 р. визнано недійсним з моменту державної реєстрації Статут товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», тобто з 25.09.2003 року, а також визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 02385599 з дати його реєстрації в податковому органі з 29.09.2003 року, яке на виконання рішення суду було скасовано актом анулювання реєстрації платника ПДВ № 3 від 12.07.2007 року.

Судом встановлено, що Смілій О.О. та Попович Б.Ю., які вказані в установчих документах засновниками ТОВ «Енергохолдинг», а Смілій О.О. і як директор, в присутності нотаріуса підписали статут та інші документи про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», з метою отримання винагороди від незнайомих осіб. Після підписання реєстраційних документів до подальшої діяльності товариства як його засновник Смілій О.О. ніякого відношення не мав, ніякого майна, ніяких грошових внесків в його статутний фонд не вносив, ніяких цивільно-правових угод в якості директора не укладав.

Суперечність інтересам держави та суспільства оскаржуваної угоди виразилося у тому, що стороною по угоді виступило товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», у відношенні якого судом винесено постанову про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, оскільки дане підприємство було зареєстровано на підставних осіб без мети займатися підприємницькою діяльністю.

Таким чином, визнано недійсним документ, який передбачає обсяг дієздатності підприємства, тобто визнання недійсними установчих документів першого відповідача позбавляє його права набувати цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Оскільки господарські зобов'язання по даній угоді виконані сторонами, відповідно до приписів ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй, на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Зазначені обставини свідчать про те, що не маючи права здійснювати господарську діяльність та свідомо порушуючи встановлені чинним законодавством умови здійснення господарської діяльності, перший відповідач уклав угоду, що дає підстави вважати, що він мав на меті приховування доходів від оподаткування від здійснення підприємницької діяльності.

За таких обставин, вимоги прокурора, щодо визнання недійсним господарського зобов'язання між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» та відкритим акціонерним товариством «Півненківський цукровий завод», визначене в договорі постачання природного газу № 20-09-04 від 25.08.2004 року та додаткових угодах до нього, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно – правовими, а є адміністративно – господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи наведене, застосування наведених санкцій є неправомірним.

Таким чином, суд дійшов висновку, про відсутність обставин, з якими закон пов'язує настання відповідних юридичних наслідків. Тому вимоги прокурора, щодо стягнення з першого та другого відповідачів в доход держави всього одержаного за господарськими зобов'язаннями, є такими, що задоволенню не підлягають.

 Враховуючи викладене, керуючись ст. 162, 163 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати господарське зобов'язання між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» (44500, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 2а, код 32495990) та відкритим акціонерним товариством «Півненківський цукровий завод» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Набережна, 28, код 00372842) визначене в договорі постачання природного газу № 20-09-04 від 25.08.2004 року та додаткових угодах до нього.

3.          В іншій частині позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                                     Б.І.ЛИХОВИД

Повний текст постанови підписано 01.07.2008 року