Постанова

від 08.07.2011 по справі 2а-6898/11/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2011 р.  

Справа №2а-6898/11/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим  Папуша О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом   Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів          

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМА"              

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 09.06.11 року надійшов адміністративний позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМА" про стягнення заборгованості адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році сумою 12 938,00 грн.

Ухвалою суду від 10.06.11р. в адміністративній справі відкрито скорочене провадження, відповідачу в термін до 08.07.11р. надано строк для подачі до канцелярії суду заперечення проти позову, всі необхідні документи та докази або заяву про визнання позову, доведено до відома сторін про розгляд справи суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами.

Позивач до канцелярії суду подав клопотання у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та додатково просить долучити до матеріалів справи відповідь Керченського міського центру зайнятості від 24.05.11р. № 05-3039 щодо працевлаштування інвалідів.

Відповідач, повідомлений про розгляд справи (а.с.10), приписи ухвали суду про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі не виконав, заперечення проти позову чи заяву про визнання позову суду не надав.

Беручи до уваги вимоги ч. 11 ст. 35 КАС України, судом вжито усіх можливих заходів щодо сповіщення сторін про розгляд адміністративної справи, вжито достатніх заходів для повідомлення відповідача про строк подання заперечень проти позову, порядок їх подання, а також наслідки неподання таких заперечень, суд не знаходить підстав для призначення справи до судового розгляду у судовому засіданні –розгляду справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України та вважає наявні матеріали справи достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, за правилами встановленими ст. 183-2 цього Кодексу.

Підставою звернення до суду з позовними вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкцій є приписи статей 19, 20 Закону України від 21.03.91р. № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до яких у випадку невиконання обов'язку щодо працевлаштування інвалідів, роботодавці зобов'язані сплатити штрафні санкції у строк, встановлений законодавством, у зв’язку з чим невиконання приписів законну та спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку.

Дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, судом з’ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим на підставі пункту 5 частини другої статті 17 КАС України, за вирішенням спору за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Статтею 43 Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Виконання та реалізація зазначеної конституційної норми забезпечується законами України, підзаконними актами та актами ненормативного характеру, які встановлюють механізм реалізації права на працю.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАМА", ідентифікаційний код 20717622, зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 05.10.1994р., за адресою: 98300 АР Крим, м. Керч, вул. Гудованцева, буд. 2/12, про що свідчить копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідач, використовуючи найману працю, відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", 28.02.11р. подав до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звітність про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік (а.с.6).

Із звіту про зайнятість населення і працевлаштування інвалідів за 2010 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становить 16 осіб, у зв’язку з чим відповідно до частини 1 статті 19 Закону для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця (а.с.6). Відповідач повинен був забезпечити у 2010 р. працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, фактично працевлаштовано 0 осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Судом встановлено, що позивачем самостійно зазначено середньорічну заробітну плату на підприємстві у 2010 році, розмір якої склав 12 938 грн., фонд оплати праці штатних працівників складав 207 тис. грн. У шостому рядку розділу "Кількість працівників та фонд оплати праці" наданого звіту, відповідачем самостійно визначено розраховану суму адміністративно-господарський санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка складає 12 938 грн.(а.с.6).

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.02р. № 04-4/3334, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Передбачена Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", приписами статей 18-20, відповідальність (адміністративно-господарські санкції та пеня) застосовується до підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, в тому числі і у разі не надання звітності в порядку встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Штрафні санкції є відповідальністю за недодержання відповідачем нормативу, встановленого для його підприємства кількості для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.07р. № 223, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов’язання, альтернативне зобов’язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Виходячи із наведеної дефініції та завдань Фонду, стосовно здійснення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, фактом вчинення правопорушення є несплата адміністративно-господарських санкцій.

Приписи частин першої, третьої статті 217 Господарського кодексу України встановлюють, що адміністративно-господарські санкції є заходами впливу до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За таких підстав, відповідач у 2011 році, не пізніше 01 березня, після звітного періоду, повинен був перерахувати до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 12 938,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Згідно до завдань, покладених на зазначений Фонд, останній здійснює контрольні функції за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідач на вимогу приписів ст. 71 КАС України не надав суду доказів виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині добровільної сплати у встановлений законом строк адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Крім того, з інформації щодо працевлаштування інвалідів, наданої Керченським міським центром зайнятості керуючому Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 17.05.11р. № 04-4/3334 за період з 01.01.10р. по 01.01.11р. ТОВ "ЛАМА" до Керченського міського центру зайнятості звіт згідно форми 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" не надавав жодного разу.

Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, заяву про визнання позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення несплачених добровільно адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів підлягають задоволенню, а сума заборгованості за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків щодо працевлаштування інвалідів розміром 12 938,00 грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 183-2, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМА", ідентифікаційний код юридичної особи 20717622, 12 938,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за робочі місця не зайняті інвалідами у 2010 році за реквізитами: одержувач: Державний бюджет м. Керч; 26008103; банк одержувача: Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740946, р/р 31219230700019, призначення платежу: *; код в ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами за 2010 рік.  

 Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                Папуша О.В.