Постанова

від 29.06.2011 по справі 2а-6547/11/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2011 р.  

Справа №2а-6547/11/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом   Прокурора Ленінського району АР Крим   в інтересах держави в особі   Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим    

до   Приватного сільскогосподарського підприємства "Золотое Руно"         

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 02.06.11 року надійшов адміністративний позов Прокурора Ленінського району АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим до Приватного сільськогосподарського підприємства "Золотое Руно" про стягнення заборгованості сумою 1 365,82 грн.

Ухвалою суду від 06.06.11р. в адміністративній справі відкрито скорочене провадження, відповідачу надано строк до 27.06.11р. для подачі до канцелярії суду заперечень проти позову, всіх необхідних документів та доказів на підтвердження своїх заперечень або заяву про визнання позову. Доведено до відома сторін про розгляд справи суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор, діючи в інтересах територіального органу Пенсійного фонду України, зазначає про порушення відповідачем вимог п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8, 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" при нарахуванні та обчисленні за базовий звітний період єдиного страхового внеску, який у встановлені законом строки не сплатив. Крім того, в порушення положень статті 25 Закону, будучі платником єдиного страхового внеску, протягом десяти робочих днів з дня отримання – 12.04.11р. вимоги про сплату недоїмки, розмір самостійно нарахованого єдиного страхового внеску до органу Пенсійного фонду у повному обсязі відповідач не сплатив.

Відповідач, повідомлений про розгляд судом справи за позовом територіального органу Пенсійного фонду України про стягнення з нього заборгованості, внаслідок невиконання вимог пенсійного законодавства (а.с.10), приписи ухвали суду про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі не виконав, заперечення проти позову чи заяву про визнання позову суду не надав.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом з’ясовано, що Прокурор Ленінського району АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим на підставі ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, діючи на реалізацію владної компетенції, звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим відповідно ст. 25, 26 Закону України від 08.07.10р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якою органи Пенсійного фонду України наділені правом на звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості, у тому числі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму єдиного страхового внеску протягом десяти робочих днів після її отримання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача своєчасно не сплачений ним єдиний страховий внесок, нарахований позивачем до сплати органом Пенсійного фонду України за січень 2011р. загальною сумою 1 365,82 грн.

З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Справи про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України розглядаються в порядку скороченого провадження.

Статтею 46 Конституції України визначено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Закон України від 08.07.10р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

З положень статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах; працівники - громадяни України; іноземці та особи без громадянства, які працюють; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю; особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян; працівники воєнізованих формувань; військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу; особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності; особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України; особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також особи, які є застрахованими відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платниками єдиного внеску.

Дія Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску та, з положень статті 2, виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Обов'язки платників єдиного внеску виникають з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з початку провадження відповідної діяльності, з дня укладення трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору.

Зокрема з положень частини 2 статті 6 Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд України – орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами частини 4 статті 8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому, днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Згідно частини 12 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Золотое Руно", ідентифікаційний 31331378, зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим юридичною особою 12.04.01р., про що свідчить копія довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.5,9).

За приписами статей 5 Закону відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському району АР Крим з 25.05.01 р. (а.с.10).

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач самостійно нарахував та подав позивачу розрахунок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2011р., з якого, загальна сума єдиного внеску, що підлягає до сплати, складає 4 276,95 грн. (а.с.6-7).

В наслідок несвоєчасної сплати у повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідний базовий звітний період, у строки визначені законом – не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом – у відповідача перед позивачем утворилась недоїмка.

Про розмір недоїмки, що рахується за відповідачем станом на 01.04.11р., повідомлено відповідача, шляхом направлення на його адресу вимоги від 01.04.11р. № Ю-45/1 про сплату боргу сумою 1 365,82 грн. (а.с.8), яка отримана повноважною особою відповідача 12.04.11р.

Згідно частини першої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

За приписами частини четвертої вказаної статті Закону платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Як убачається з матеріалів справи, недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем у визначені Законом строки не сплачено, доказів на підтвердження проведення узгодження з органом Пенсійного фонду визначеного ним розміру недоїмки, можливість якої передбачена законом у разі незгоди платника єдиного внеску з її розміром, відповідачем суду не надано.

Порушення строків добровільної сплати єдиного внеску, несплата недоїмки у розмірі та в строки визначені Законом, підтверджується вимогою про сплату боргу, з якої судом встановлено, що на час розгляду справи, розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не погашено (а.с.8).

Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем, як страхувальником, не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб, пов’язаних з ним трудовими правовідносинами, за січень 2011р. у зв’язку з чим за ним рахується заборгованість загальною сумою 1 365,82 грн., розмір якої підтверджено належним чином, відповідачем не спростовуються, вимоги позивача ґрунтуються на положеннях Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а тому суд знаходить підстави для їх задоволення.

У справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому у відшкодуванні судових витрат, понесених позивачем за рахунок відповідача – слід відмовити.

Керуючись статтями 159, 160, 161, 162, 163, 183-2, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Золотое Руно" ідентифікаційний код юридичної особи 31331378, на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сумою 1 365,82 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                                     О.В. Папуша