Постанова

від 12.07.2011 по справі 7495/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а- 7495/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 р.                                                                                           м. Харків

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

          розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області до Фермерського господарства "Велес-2006" про стягнення заборгованості,-

                                                            встановив:

          Суб’єкт владних повноважень, ДПІ у Зміївському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача, ФГ «Велес», заборгованість в сумі 8.647,50грн.

          В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Відносно ФГ податковим органом були винесено податкове повідомлення –рішення, яке станом на теперішній час є діючим, однак платник податків владного припису цього правового акту індивідуальної дії в частині проведення платежу не виконав. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості.

          Відповідач, Фермерське господарство «Велес», письмових заперечень проти позову не подав.

          Оскільки визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб’єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов’язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС  України суд, зібравши докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб’єкта господарювання –юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться в  ДПІ у Зміївському районі Харківської області.

Як з’ясовано судом, заявлена суб’єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні №0028171701/0 від 03.03.2011р.

Оглянувши в судовому засіданні згадане податкове повідомлення - рішення, суд відзначає, що  за формою, змістом, підставами прийняття оглянуте рішення відповідає повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені ст.ст.54, 58, 116 Податкового кодексу України, а за процедурою ухвалення відповідає порядку дій, який визначений Порядком

направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджно наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом –Порядок №985).

          В матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували, що згадане податкове повідомлення –рішення втратило юридичну дії внаслідок застосування платником податків процедури судового або позасудового оскарження рішень контролюючих органів, що за вказаним правовим актом індивідуальної дії відсутній податковий обов’язок внаслідок дефектів форми, змісту або підстав походження правового акту індивідуальної дії.

З долученої до матеріалів справи картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом – Інструкція №276), є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов’язку з боку відповідача, вбачається наявність заборгованості в розмірі, заявленому до стягнення.

Перебіг визначених ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов’язку у спірних правовідносинах скінчився.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутимими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що оскільки правовідносини з приводу оплати спірної суми заборгованості склались до 01.01.2011р., то суд не знаходить правових підстав для застосування при вирішенні спору норм Податкового кодексу України стосовно визначення повноважень податкових органів на звернення до суду, позаяк приписи означеного акту законодавства не містять положень, в силу яких органи державної податкової служби України повинні стягувати заборгованість, яка виникла до 01.01.2011р., виключно за правилами цього кодексу. При вирішенні спору суд зважає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб’єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

              Адміністративний позов ДПІ у Зміївському районі Харківської області до ФГ «Велес»про стягнення заборгованості –задовольнити.

          Стягнути з Фермерського господарства «Велес»(ідентифікаційний код –33677427; місцезнаходження –63441, Україна, Харківська область, Зміївський район, с.Скрипаї, вул.Жовтнева, буд.148) на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 8.647 (вісім тисяч шістсот сорок сім) 50коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.           

Суддя                                                                                                                                  Сліденко А.В.