Постанова

від 02.08.2011 по справі 8971/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд  

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

місто Харків  

02.08.2011р.                                                                                         справа №2а-8971/11/2070                                

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Підгорний М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції  у  Київському районі міста Харкова   

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Логістік"   

про

стягнення заборгованості, -

встановив:

          Суб’єкт владних повноважень, Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Логістік”, заборгованість в сумі 1.311,71грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Відносно ТОВ “МС-Логістік” податковим органом було винесено податкове повідомлення–рішення про визначення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток, яке станом на теперішній час є діючими, однак платник податків владних приписів цього правового акту індивідуальної дії в частині проведення платежів не виконав. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Також, відповідачем самостійно узгоджено грошове зобов’язання по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, та грошове зобов’язання по збору за провадження торговельної діяльності, однак, у терміни, встановлені законодавством, податкового обов'язку у спірних правовідносинах в повному обсязі не виконано.

          Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “МС-Логістік”, письмових заперечень проти позову не подав.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь–якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб’єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов’язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС  України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб’єкта господарювання-юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться в ДПІ у Київському районі міста Харкова.

           Як з’ясовано судом, заявлена суб’єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні від 08.04.2011р. №0001631501/0 про визначення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 170,0 грн., на податковому повідомленні-рішенні від 18.04.2011р. №0001351503 про визначення суми грошового зобов'язання у розмірі 4,00грн., на розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за 2010 рік, на торговому патенті серії ТПБ №876362.

          Оглянувши в судовому засіданні зазначені податкові повідомлення - рішення, суд відзначає, що  за формою, змістом, підставами прийняття оглянуті рішення відповідають повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та ст.ст.54 і 116 Податкового кодексу України, а за процедурою ухвалення узгоджуються з нормами Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок №985).

          Явних недоліків форми, змісту або підстави походження оглянуті правові акти індивідуальної дії не мають.

          В ході розгляду справи доказів втрати переліченими податковими повідомленнями–рішеннями юридичної дії внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку, доказів виконання платником податків податкового обов’язку за переліченими правовими актами індивідуальної дії, доказів відсутності податкового обов’язку за переліченими правовими актами індивідуальної дії сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин по справі не виявлено.

          З наявних у справі документів вбачається, що на підставі Заявки на придбання торговельного патенту (вх. ДПІ від 09.08.2010р.) платник податків отримав торговий патент серії ТПБ №876362.

          Відповідно до п.5 ст.3-1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”  оплата вартості торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.

                     За правилами Підрозділу 7 розділ ХХ  Перехідних положень Податкового кодексу України тторгові патенти, видані згідно з вимогами Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності цим Кодексом, підлягають поверненню до органів державної податкової служби за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії) (абз.1); суб'єкти господарювання несуть відповідальність за дотримання порядку використання торгових патентів, виданих відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", та за дотримання строку сплати за них, передбачену главою 11 розділу II цього Кодексу (абз.2).

          Доказів повернення платником податків отриманого торгового патенту на адресу податкового органу матеріали справи не містять, фактичні дані, які б засвідчували виконання платником податку податкового обов'язку за торговим патентом серії ТПБ №876362, в матеріалах справи відсутні. За таких обставин, слід дійти висновку про обгрунтованість заявленої суб'єктом владних повноважень вимоги про стягнення заборгованості за даним платежем в сумі 1.063,61грн.

                 Як випливає з наявних у справі документів відповідачем згідно з розрахунком суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за 2010 рік була задекларована сума податкового зобов’язання в розмірі  114,00грн.

          Доказів оплати в повному обсязі даної суми матеріали справи не містять.

          Перебіг визначених ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов’язку у спірних правовідносинах скінчився.

          Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом –Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов’язку з боку відповідача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб’єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

З огляду на положення ст.155 КАС України суд не знаходить підстав для відмови в задоволенні клопотання суб'єкта владних повноважень про залишення без розгляду позову в частині вимоги про стягнення пені в сумі 0,49грн. Таким чином, дане клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

           Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова до  Товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Логістік» про стягнення заборгованості –задовольнити в частині вимог про стягнення 1.311,22 грн.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ “МС-Логістік” (ідентифікаційний код - 34754458; місцезнаходження - 61002, Україна, Харківська область, місто Харків, вул.Пушкінська, буд.56) на користь Державного бюджету України 1.311 (одна тисяча триста одинадцять)грн. 22 коп.

Адміністративний позов в частині вимоги про стягнення пені в сумі 0,49 грн. - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                                                    Сліденко А.В.