Рішення

від 11.06.2008 по справі 15/91-08-2180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/91-08-2180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "11" червня 2008 р.Справа  № 15/91-08-2180

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                               Петрова В.С.

При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –       Колмикова Т.О.;

від відповідача -      Гинку Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Лава” до Сільськогосподарського кооперативу „Дельжилер” про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно, -

   ВСТАНОВИВ:  

Приватне підприємство „Лава” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського кооперативу „Дельжилер” про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 1/1-08 від 21.03.008 р., згідно якого відповідач продав, а позивач купив будівлю млина та огорожу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитрівка, та про визнання права власності на майно, а саме: будівлю млина та огорожу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитрівка, посилаючись на наступне.

21 березня 2008 року між Приватним підприємством „Лава” та Сільськогосподарським кооперативом „Дельжилер” в особі його ліквідатора Ільєнок Людмили Сергіївни був укладений договір купівлі-продажу № 1/1-08, згідно п. 1.1 якого ПП „Лава” придбало у власність будівлю млина та огорожу, що знаходяться в с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області.

Як зазначає позивач, придбане позивачем майно належало СК „Дельжилер” на праві приватної власності, а згідно довідки Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 11.03.08 р. № 387 земельна ділянка під об'єктом нерухомості - млин, що розташований в с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області у власність та орендне користування нікому не передавалася, з чого вбачається, що СК „Дельжилер” при продажі нерухомості ПП „Лава” діяло в межах своєї компетенції та не порушило прав третіх осіб.

Так, як зазначає позивач, ПП „Лава” повністю виконало свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 1/1-08 від 21.03.08 р., а саме: прийняло придбане майно на підставі акту прийому-передачі майна та згідно п. 2.1 договору  купівлі-продажу № 1/1-08 від 21.03.08 р. розрахувалося з СК „Дельжилер” за придбане майно, що підтверджується угодою про залік взаємних вимог від 27.03.2008 року, платіжним дорученням про перерахування 59 977, 00 грн. на банківський рахунок СК „Дельжилер” та актом звірення розрахунків підписаним сторонами 27.03.2008 року.

Сторони також зобов'язалися згідно до п. 5.4 договору купівлі-продажу № 1/1-08 від 27.03.08 р. провести необхідні дії по державній реєстрації та нотаріальному посвідченню договору протягом трьох днів з моменту його підписання.

Але, як зазначає позивач, не зважаючи на умови договору, СК „Дельжилер” до теперішнього часу ухиляється від нотаріального посвідчення договору та перешкоджає ПП „Лава” як власнику майна користуватися належним йому майном.

Так, з метою виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу директором ПП „Лава” було направлено лист на адресу ліквідатора СК „Дельжилер” з вимогою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу № 1/1-08 від 21.03.08 р., у відповідь на який СК „Дельжилер” просить відстрочити виконання зобов'язань по нотаріальному посвідченню договору на невизначений час, не повідомивши, що саме стало причиною для відстрочення зобов'язань по посвідченню договору. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2008 р. порушено провадження у справі № 15/91-08-2180 та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує, про що зазначено у відзиві на позов (а.с. 53).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Приватне підприємство „Лава” зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 17 серпня 1998 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

21 березня 2008 р. між Приватним підприємством „Лава” та Сільськогосподарським кооперативом „Дельжилер”  був укладений  договір купівлі-продажу № 1/1-08 (а.с. 8), згідно п. 1.1 якого Сільськогосподарський кооператив „Дельжилер” передав у власність, а Приватне підприємство „Лава” прийняло та оплатило майно, а саме: будівлю млина та огорожу, що знаходяться в с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 21.03.2008 р. (а.с. 9).

Згідно п.2.1 договору купівлі-продажу № 1/1-08 від 21.03.2008 р. вартість майна складає 105000,00 грн., а повний розрахунок за майно має бути здійснений ПП „Лава” на протязі 5-ти днів з дати підписання вказаного договору.

Так, згідно платіжного доручення № 1383 від 26.03.2008 р. (а.с. 43) Приватним підприємством „Лава” було сплачено згідно договору № 1/1-08 від 21.03.2008 р. на користь Сільськогосподарський кооператив „Дельжилер” 59977,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2008 р. між Приватним підприємством „Лава” та Сільськогосподарським кооперативом „Дельжилер” було укладено угоду про залік взаємних вимог (а.с. 10), згідно якої розмір погашених взаємних вимог за договорами купівлі-продажу № 1/1-08 та № 1/2-08 від 21.03.2008 р. складає 50023,00 грн.

27.03.2008 р. Приватним підприємством „Лава” та Сільськогосподарським кооперативом „Дельжилер” був складений акт звірення взаємних розрахунків (а.с. 41), згідно якого станом на 27.03.2008 р. між сторонами немає заборгованості або яких-небудь грошових зобов'язань, що підтверджується їх підписами.

До того ж згідно довідки Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 387 від 11.03.08 р. (а.с. 42) земельна ділянка під об'єктом нерухомості - млин, що розташований в с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області у власність та орендне користування нікому не передавалася, з чого вбачається, що СК „Дельжилер” як власник майна при продажі нерухомості діяло в межах своєї компетенції та не порушило прав третіх осіб.

Відповідно до п. 5.4. вказаного вище договору № 1/1-08 сторони протягом трьох днів з дня підписання даного договору зобов'язались виконати всі необхідні дії щодо його державної реєстрації та нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, з метою виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу директор ПП „Лава” звернувся до ліквідатора СК „Дельжилер” з листом від 27.03.2008 р. (а.с. 11), згідно якого позивач просив ліквідатора СК „Дельжилер” з'явитись 28.03.2008 р. в нотаріальну контору для нотаріального посвідчення та реєстрації договору купівлі-продажу № 1/1-08 від 21.03.08 р.

У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив позивача листом від 28.03.2008 р. (а.с. 40), що на даний час немає можливості виконати зазначене прохання з причин, що не залежать від нього та пояснив, що позивача буде повідомлено про усунення зазначених перешкод.

Разом з тим, як з'ясовано судом, сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, зазначені у ст. 284 Господарського кодексу України, що підтверджується матеріалами справи, а також відбулося фактичне виконання договору, проте відповідач своїми діями перешкоджає нотаріальному посвідченню договору.

Так, згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відтак, враховуючи викладене, господарський суд вважає, що укладений позивачем і  відповідачем та скріплений печатками сторін договір купівлі-продажу нерухомості № 1/1-08 від 21.03.2008 р. є дійсним.

До того ж слід зазначити, що підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.

Також ст. 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.  

Так, приймаючи до уваги вищенаведені положення законодавства, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання за ПП „Лава” права власності на будівлю млина та огорожу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитрівка, оскільки право власності на це майно набуто позивачем правомірно внаслідок здійснення правочину купівлі-продажу майна.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності та враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги ПП „Лава” цілком обґрунтовані, відповідають  вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають  задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Приватного підприємства „Лава” до Сільськогосподарського кооперативу „Дельжилер” про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно задовольнити.

2.          ВИЗНАТИ дійсним укладений між Приватним підприємством „Лава” та Сільськогосподарським кооперативом „Дельжилер” договір купівлі-продажу № 1/1-08 від 21.03.2008 р., згідно якого Сільськогосподарський кооператив „Дельжилер” (код ЄДРПОУ 03766317) продав, а Приватне підприємство „Лава” (код ЄДРПОУ 24770168) купило будівлю млина та огорожу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитрівка.

3.          ВИЗНАТИ за Приватним підприємством „Лава” (м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 10/6, кв. 29; код ЄДРПОУ 24770168) право власності на майно, а саме: будівлю млина та огорожу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитрівка.

4.          СТЯГНУТИ з Сільськогосподарського кооперативу „Дельжилер” (Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитрівка, вул. Гагаріна, 8; код ЄДРПОУ 03766317) на користь Приватного підприємства „Лава” (м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 10/6, кв. 29; код  ЄДРПОУ 24770168) 85/вісімдесят п'ять/грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита; 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                                      Суддя                                                                                       Петров В.С.