Рішення

від 15.02.2011 по справі 21/036-10/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2011 р. С права № 21/036-10/6

Господарський суд Київ ської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у в ідкритому судовому засіданн і справу за позовом Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “Елегант -Фарм” в особі лі квідатора Дяченка Сергія В ікторовича до Приватного п ідприємства “Веф Лайн” про стягнення боргу,

представники:

позивача: ОСОБ А_2 (довіреність від 31 грудня 2010 року);

відповідача: не з' явився.

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2010 року Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “Елегант - Фарм” в особі лі квідатора Дяченка Сергія В ікторовича (далі - позивач ) звернулось до господарсько го суду Київської області з п озовом до Приватного підприє мства “Веф Лайн” (далі - від повідач) про стягнення боргу у загальному розмірі 50 121,02 грн ., з яких 27 596,17 грн. - основн ого боргу, 19 489,25 грн. - інфляцій них втрат та 3 035,60 грн. - 3% річних .

Позивач обґрунтовує свої п озовні вимоги неналежним вик онанням відповідачем своїх з обов' язань щодо оплати отри маних медикаментів, згідно т оварно-транспортної накладн ої № 40649 від 09 березня 2006 року та т оварно-транспортної накладн ої № 40663 від 09 березня 200 6 року на загальну суму 27 596,17 грн .

Рішенням господарського с уду Київської області від 19 тр авня 2010 року у справі № 21/036-10 (судд я Ярема В.А.), яке залишено Пост ановою Київського міжобласн ого апеляційного господарсь кого суду від 20 вересня 2010 року без змін, у задоволені позовн их вимог відмовлено повністю .

Постановою Вищого господа рського суду України від 08 гру дня 2010 року касаційну скаргу Т овариства з обмеженою відпов ідальністю “Елегант - Фарм” в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича задово лено частково. Постанову Киї вського міжобласного апеляц ійного господарського суду в ід 20 вересня 2010 року та рішення господарського суду Київськ ої області від 19 травня 2010 року у справі № 21/036-10 скасовано, а спр аву направлено на новий розг ляд до господарського суду К иївської області.

Направляючи справу на нов ий розгляд, Вищий господарсь кий суд України у своїй поста нові від 08 грудня 2010 року вказа в на те, що при новому розгляді справи суду належить врахув ати, зокрема, що в матеріалах с прави містяться ксерокопії а кту звірки взаємних розрахун ків № 1/03-ЕФ від 10 березня 2006 року , а також ксерокопії договор ів від 4 серпня 2004 року та додат кової угоди № 3 від 7 березня 2006 р., які не завірені належним ч ином.

Крім того, Вищий господарсь кий суд України у своїй поста нові від 08 грудня 2010 року зазна чив про те, що судом апеляційн ої інстанції не розглянуті д оводи, викладені в апеляційн ій скарзі TOB «Елегант-Фарм»пр о те, що акт звірки взаємних р озрахунків підписаний не дир ектором TOB «Елегант-Фарм», а не відомою особою.

Також, Вищий господарський суд України вказав, що судами не було перевірено, чи місти ться в товарно-транспортних накладних № 40649 від 09.03.2006р., № 40663 ві д 09.03.2006 року посилання на те, що п оставка товару здійснена в р ахунок погашення заборгован ості за іншим договором та не перевірено, яка існувала сум а заборгованості позивача пе ред відповідачем за договоро м № 34 від 04.08.2004 року.

Враховуючи викладене, Вищи й господарський суд України вказав, що при новому розгляд і справи суду слід урахувати вищевикладене, більш повно т а всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належ ну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперече нням сторін і в залежності ві д встановленого та вимог зак ону постановити законне та о бґрунтоване рішення.

Відповідно до положень ст. 1 11-12 ГПК України вказівки, що міс тяться у постанові касаційно ї інстанції є обов' язковими для суду першої інстанції пі д час нового розгляду справи .

Згідно резолюції Голови г осподарського суду Київсько ї області справа № 21/036-10 передан а для подальшого провадження судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою господарського с уду Київської області від 23 гр удня 2010 року (суддя Че рногуз А.Ф.) справу прийнято до подальшого провадження, при своєно їй № 21/036-10/6 та призначено до розгляду на 18 січня 2011 року.

У зв' язку з неявкою в судов е засідання 18 січня 2011 року пре дставників сторін та неподан ням ними витребуваних докуме нтів, суд відклав розгляд спр ави на 01 лютого 2011 року та зобов ' язав відповідача подати су ду оригінал акту звірки взає мних розрахунків № 1/03-ЕФ від 10 б ерезня 2006 року.

Ухвалою господарського су ду від 01 лютого 2011 року відклад ено розгляд справи на 15 лютого 2011 року, у зв' язку з неявкою в судове засідання 01 лютого 2011 р оку представника відповідач а та неподанням ними витребу ваних документів. Крім того, повторно зобов' язано відпо відача подати суду оригінал акту звірки взаємних розраху нків № 1/03-ЕФ від 10 березня 2006 року (оригінал для огляду, належни м чином завірену копію - до с прави).

Присутній в судовому засі данні 15 лютого 2011 року представ ник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунт ованими та такими, що підляга ють задоволенню з підстав ви кладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 15 лютого 2011 року втретє не з' явився, про причини неявки суд не повідо мив, витребувані документи с уду не надав, хоча про час і мі сце розгляду справи відповід ач був повідомлений належним чином ухвалами господарсько го суду Київської області ві д 23 грудня 2010 року, від 18 січня 2011 р оку та від 01 лютого 2011 року, які б ули надіслані відповідачу за юридичною та поштовою адрес ами, вказаними позивачем в по зовній заяві.

Вбачається, що ухвала суду в ід 23 грудня 2010 року була отрима на відповідачем за поштовою адресою (вул. Трутенка, 8), про що підтверджується повідомлен нями про вручення (копії в мат еріалах справи).

В подальшому ухвали надісл ані, як за поштовою та і за вка заною позивачем юридичною ад ресою, яка відповідає адресі вказаній у довідці з Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб - підпр иємців повертались відділо м зв' язку з поміткою «за зак інченням терміну зберігання ” та «за зазначеною адресою в ибули”.

Відповідно до п. 4 Інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України “Про деяк і питання практики застосува ння норм Господарського проц есуального кодексу України, порушені у доповідних записк ах про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських с удів не віднесено установлен ня фактичного місцезнаходже ння юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - уч асників судового процесу на час вчинення тих чи інших про цесуальних дій. Тому примірн ики повідомлень про вручення рекомендованої кореспонден ції, повернуті органами зв' язку з позначками "адресат ви був", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних об ставин справи можуть вважати ся належними доказами викона ння господарським судом обов ' язку щодо повідомлення уча сників судового процесу про вчинення цим судом певних пр оцесуальних дій.

Таким чином, відповідач нал ежним чином повідомлений про час та місце судового засіда ння.

Відповідно до ст. 75 ГПК Украї ни, якщо відзив на позовну з аяву і витребувані господар ським судом документи не под ано, справу може бути розглян уто за наявними в ній матеріа лами.

15 лютого 2011 року відповідно д о частини другої статті 85 Гос подарського процесуального кодексу України, в судовому з асіданні оголошено вступну т а резолютивну частину рішенн я.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача, досліди вши докази та оцінивши їх в су купності, суд

УСТАНОВИВ:

9 березня 2006 року Товарист во з обмеженою відповідальні стю «Елегант-Фарм»(позивач) п оставило, а приватне підприє мство «Веф Лайн»(відповідач) за довіреністю, серія ЯЛД № 27918 8 від 09 березня 2006 року отримало товарно-матеріальні цінност і (товар) загальною вартістю 27 596,17 грн., що підтверджується то варно-транспортною накладно ю № 40649 на суму 3 454,16 грн. та товарно -транспортною накладною № 40663 н а суму 24 142,01 грн., які підписані с торонами.

Судом встановлено, що Поста новою Господарського суду мі ста Києва по справі № 43/184 від 14 в ересня 2007 року Товариство з об меженою відповідальністю «Е легант-Фарм»визнано банкрут ом.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 27 лютого 2009 р оку замінено ліквідатора арб ітражного керуючого Захар чука Віталія Степановича н а арбітражного керуючого Д яченка Сергія Вікторовича .

Відповідно до статті 25 Зако ну України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом »ліквідатор пред' являє до т ретіх осіб вимоги щодо повер нення дебіторської заборгов аності банкруту.

Таким чином, арбітражний ке руючий - ліквідатор має прав о пред' являти позов в інтер есах Позивача.

Судом також встановлено, що вище зазначені накладні офо рмлені відповідно до вимог З акону України «Про бухгалтер ський облік та фінансову зві тність в Україні»та Положенн ю «Про документальне забезпе чення записів бухгалтерсько го обліку»затвердженого нак азом Міністерства Фінансів У країни від 24 травня 1995 року № 88 щ одо зазначення обов' язков их в них реквізитів, а саме:

· найменування підприємства, установи, від і мені яких складений документ ;

· назву докумен та(форми);

· дату і місце скла дення документа;

· зміст та обсяг го сподарської операції;

· одиницю виміру г осподарської операції(у нату ральному та\або вартісному в иразі);

· посади і прізвищ а осіб, відповідальних за зді йснення господарської опера ції і правильність її оформл ення;

· особистий чи еле ктронний підпис або інші дан ні, що дають змогу ідентифіку вати особу, яка брала участь у здійсненні господарської оп ерації.

Відповідно до п. 2. Інструк ції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих і викори станих довіреностей на одерж ання цінностей” затверджено ї Наказом Міністерства фінан сів України від 16 травня 1996 рок у N 99 (далі - Інструкція) сировин а, матеріали, товари, основні з асоби та інші товарно-матері альні цінності, відпускаютьс я покупцям тільки за довірен істю одержувачів. При відпус ку цінностей довіреність зал ишається у постачальника.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідачем не запе речується факт отримання тов ару, у визначених товарно-тра нспортних накладних.

Отже, факт передання відпо відачу матеріальних цінност ей підтверджується товарно-т ранспортними накладними, про що свідчать підписи повнова жної особи відповідача (Вор ончука Віктора Валентинович а), доданих до позовної заяв и та довіреністю (належна коп ія довіреності знаходяться в матеріалах справи) на отрима ння матеріальних цінностей, тобто за документами оформле ними у відповідності до вимо г чинного законодавства та з а відсутності у відповідача заперечень щодо найменуванн я (номенклатури), кількості, як ості та щодо ціни отриманої п родукції.

При цьому, господарський с уд зазначає, що цивільні прав а і обов' язки виникають з пі дстав, встановлених ст.11 ЦК Ук раїни та ст. 174 ГК України, а сам е безпосередньо з правочинів , господарських договорів та інших угод, передбачених зак оном, а також угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України пр авочином є дія особи, спрямов ана на набуття, зміну або прип инення цивільних прав та обо в' язків.

Правочини можуть бути одно сторонніми та дво - чи багатос торонніми (договори) - тобто погодженою дією двох або біл ьше сторін.

Відповідно до ст. 205 ГПК Украї ни правочин може вчинятись у сно або в письмовій формі; сто рони мають право обирати фор му правочину, якщо інше не вст ановлено законом. Правочин, д ля якого законом не встановл ена обов'язкова письмова фор ма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відпов ідних правових наслідків.

Суд зазначає, що відповідн о до ст. 509 ЦК України зобов'язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Зо бов'язання виникають з підст ав, встановлених статтею 11 цьо го Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивіль ного законодавства, а також і з дій осіб, що не передбачені ц ими актами, але за аналогією п ороджують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорі в та інших правочинів.

Відтак, сторонами на підста ві ст. ст. 202, 205, 207 Цивільного коде ксу України було укладено уг оди, які відповідають вимога м ч. 1, 2 ст. 180 ГК України, п. 1 ст. 181 ГК України та згідно з якими у ві дповідача на підставі ст. ст. 1 1, 509, 626 ЦК України виникло зобов' язання оплатити отриманий то вар.

Таким чином, факт передачі т овару позивачем та прийняття його відповідачем свідчить про укладення між сторонами правочинів, що містить ознак и поставки та виникнення у ві дповідача зобов'язання оплат ити поставлений товар.

Статтею 265 ГК України визнач ено, що за договором поставки одна сторона - постачальник з обов'язується передати (пост авити) у зумовлені строки (стр ок) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зоб ов'язується прийняти вказани й товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондуєтьс я зі ст. 712 ЦК України, за догово ром поставки продавець (пост ачальник), який здійснює підп риємницьку діяльність, зобов 'язується передати у встанов лений строк (строки) товар у вл асність покупця для використ ання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях , не пов'язаних з особистим, сі мейним, домашнім або іншим по дібним використанням, а поку пець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього пев ну грошову суму.

Відповідно до зазначених н акладних поставлені товарно -матеріальні цінності підляг ають оплаті з відстрочкою пл атежу - 1 день від дати отрима ння товару (дати накладної).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, я кщо у зобов'язанні встановле ний строк (термін) його викона ння, то воно підлягає виконан ню у цей строк (термін).

Відтак, строк виконання від повідачем свого зобов' язан ня сплинув 10 березня 2006 року (пр острочення з 11 березня 2006 року) .

Проте, поставлені товарно-м атеріальні цінності у строки визначені товарно-транспорт ними накладними відповідаче м не оплачені, внаслідок чого за ним утворився борг в розмі рі 27 596,17 грн.

Заперечення відповідача п роти позову з підстав, виклад ених у відзиві на позовну зая ву суд вважає необґрунтовани м та безпідставними виходячи з наступного.

При досліджені матеріалів справи судом встановлено, що 1 серпня 2004 року між Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «Елегант-Фарм»(покупець) т а Приватним підприємством «В еф Лайн»(продавець) укладено Договір поставки № 34, згідно п ункту 1.1. якого продавець зобо в' язаний надати, а покупець прийняти і оплатити медикам енти та товар медичного приз начення на загальну суму згі дно накладних.

7 березня 2006 року сторонами п ідписано додаткову угоду № 3 д о вище зазначено договору, зг ідно умов якої у разі затримк и оплати за товар на термін, що перевищує строки, вказані в п ідпункті 2.5 пункту 2 договору т а якщо продавцю не стане відо мо про погіршення платоспром ожності покупця, покупець мо же зменшити заборгованість з а отриманий від продавця тов ар шляхом зустрічної поставк и товару продавцю на суму заб оргованості, що виникла за до говором. В даному випадку зус трічний відпуск товару покуп цем продавцю в погашення заб оргованості носитиме бартер ний характер і не розглядати меться сторонами як окремий договір поставки. Після пров едення звіряння взаємних роз рахунків між сторонами підпи сується акт звіряння, що є нев ід' ємною частиною договору .

Проаналізувавши зміст тов арно-транспортних накладних № 40649 та № 40663 суд дійшов висновку , що поставка товарно-матеріа льних цінностей на підставі вказаних накладних не може в важатись зустрічною поставк ою товару продавцю в рахунок погашення існуючої перед ни м заборгованості, оскільки т ака поставка здійснювалась п о заявкам приватного підприє мства «Веф Лайн»№ 009696-З від 9 бер езня 2006 року та № 009701-З від 9 берез ня 2006 року, а в самих товарно-тр анспортних накладних відсут нє жодне посилання на додатк ову угоду між сторонами або б артерний характер такої пост авки.

Суд не може прийняти як дока з не засвідчену ксерокопію а кту звірки взаємних розрахун ків № 1/03 від 10 березня 2006 року укл аденого між сторонами, оскіл ьки відповідно до статті 36 Гос подарського процесуального кодексу України письмові до кази подаються в оригіналі а бо належним чином засвідчені й копії.

Ухвалами суду від 18 січня 2011 р оку та від 01 лютого 2011 року суд з обов'язував відповідача нада ти оригінал акту звірки взає мних розрахунків № 1/03-ЕФ від 10 б ерезня 2006 року (оригінал для ог ляду, належним чином завірен у копію - до справи), які залиш ені відповідачем без виконан ня.

Крім того, суд зазначає, що у ксерокопії акту звірки взає мних розрахунків № 1/03 від 10 бер езня 2006 року відсутні будь-які посилання на договір постав ки № 34 та додаткову угоду № 3.

Не подання відповідачем ор игіналу акту звірки взаємних розрахунків № 1/03-ЕФ від 10 берез ня 2006 року унеможливило встан овлення судом особи, що його п ідписала з боку позивача.

Згідно зі статтею 173 ГК Украї ни господарським визнається зобов'язання, що виникає між с уб'єктом господарювання та і ншим учасником (учасниками) в ідносин у сфері господарюван ня з підстав, передбачених ци м Кодексом, в силу якого один с уб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'яза ний вчинити певну дію господ арського чи управлінсько-гос подарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, спла тити гроші, надати інформаці ю тощо), або утриматися від пев них дій, а інший суб'єкт (управ нена сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.

За змістом положень частин и першої та частини сьомої ст атті 193 ГК України, суб'єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у пев них умовах звичайно ставлять ся. Не допускаються одностор оння відмова від виконання з обов'язань, крім випадків, пер едбачених законом, а також ві дмова від виконання або відс трочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було ви конано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК У країни зобов' язання має вик онуватися належним чином від повідно до умов договору та в имог Цивільного кодексу Укра їни, одностороння відмова ві д виконання зобов' язання не допускається.

Зважаючи на те, що основни й борг у сумі 27 596,17 грн. відповід ачем не погашений, розмір бор гу відповідає фактичним обст авинам справи, тому вимога по зивача про стягнення з відпо відача 27 596,17 грн. основного борг у за отриманий товар згідно т оварно-транспортної накладн ої № 40649 від 09 березня 2006 року та т оварно-транспортної накладн ої № 40663 від 09 березня 2006 року є пр авомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, у зв' язку з нена лежним виконанням відповіда чем своїх обов' язків в част ині своєчасної оплати вартос ті товарно-матеріальних цінн остей (протягом 1 дня від дати отримання товару) позивач пр осить суд стягнути з відпові дача 17 703,95 грн. інфляційних втр ат, нарахованих за період про строчення виконання грошово го зобов' язання з квітня 2006 р оку по листопад 2009 року (3 роки і 8 місяців) на суму боргу 27 569,17 грн ., згідно поданого розрахунку позивача (а.с. 5).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка по рушила зобов' язання несе ві дповідальність за наявності її вини (умислу або необережн ості), якщо інше не встановлен е договором або законом. Особ а є невинуватою, якщо вона дов еде, що вжила всіх залежних ві д неї заходів щодо належного виконання зобов' язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільно го кодексу України визначено , що боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.

Індекс інфляції (індекс сп оживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загал ьного рівня цін на товари та п ослуги, які купуються населе нням для невиробничого спожи вання, який визначається вик лючно Держкомстатом і його н айменший період визначення с тановить місяць, а тому прост рочка платежу за менший пері од не тягне за собою нарахува ння інфляційних втрат, а розм ір боргу з урахуванням індек су інфляції визначається вих одячи з суми боргу, що мала міс це на останній день місяця, в я кому платіж мав бути здійсне ний, помноженої на індекс інф ляції, визначений Держкомста том, за період прострочки. Роз рахунки індексу інфляції за квартал, період з початку рок у і т. п. проводяться "ланцюгов им" методом, тобто шляхом множ ення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомс тату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердже ння Методики розрахунку базо вого індексу споживчих цін").

Відповідно до частини 2 ста тті 625 Цивільного кодексу Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, до простроченого пл атежу за товар, отриманий у бе резні 2006 року, який повинен бут и оплачений у березні 2006 року (о дин день від дати отримання т овару - 10 березня 2006 року), пози вач мав застосовувати індекс інфляції, визначений у травн і 2006 року за квітень 2006 року і до моменту погашення боргу.

Крім того, прострочення пла тежу за листопад місяць, заяв лений позивачем, є періодом м еншим ніж повний місяць, а том у не тягне за собою нарахуван ня інфляційних втрат.

Для всебічного, повного і об ' єктивного розгляду в судов ому процесі всіх обставин сп рави в їх сукупності суд пови нен перевірити обґрунтовані сть і правильність здійснено го позивачем нарахування штр афних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення поми лкове - зобов' язати позива ча здійснити перерахунок від повідно до закону чи договор у або зробити це самостійно (а налогічна правова позиція ви кладена в ч. 1 п. 18 інформаційног о листа Вищого господарськог о суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 “Про деякі питання практи ки застосування норм Господа рського процесуального коде ксу України, порушені в допов ідних записках про роботу го сподарських судів у 2004 році”).

Враховуючи вищевикладене, строки виникнення зобов' яз ання з оплати отриманого тов ару за накладними, період нар ахування інфляційних втрат з а який нараховується інфляці я з урахуванням заявленого п озивачем періоду, вимоги час тини 2 статті 625 Цивільного код ексу України, суд здійснив ро зрахунок інфляційних втрат з а наступні періоди:

Інфляційні втрати суд нара ховує за такою формулою:

Іі = Іім:100 * Б - Б, де

Іі - Інфляційне збільшення суми боргу?

Іім - Середній індекс інфляц ії за період?

Б - Сума боргу.

Період заборгованості Сума боргу (грн.) Середній індекс інфляці ї за період? Інфляційне збільшення сум и боргу? Сума боргу з врахуванням ін дексу інфляції?

квітень 2006 - жовтень 2009 27596.17 1.706 19 482.90 47 079.07

Оскільки, вірна сума інф ляційних втрат, за розрахунк ом суду, за вищевказаний пері од, становить 19 482,90 грн., тому вим ога позивача про стягнення з відповідача 19 489,25 грн. інфляцій них втрат підлягає частковом у задоволенню в сумі 19 482,90 грн.

Вбачається, що 3% річних нар аховані позивачем за період з 11 березня 2006 року по 11 листопад а 2009 року (3 роки і 8 місяців) на су му боргу 27 596,17 грн., що складає - 3 035,60 грн. (а.с. 5).

Враховуючи строки виникне ння зобов' язання з оплати о триманого товару за накладни ми, період нарахування 3% річни х, заявлений позивачем, полож ення частини 2 статті 625 ЦК Укра їни, суд здійснив розрахунок 3% річних згідно формули за та кий період (С x 3 x Д:365:100, де С - сума боргу; Д - кількість днів про строчки):

Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочен ня Розмір процентів річних Загальна сума процентів

27596.17 11.03.2006 - 11.11.2009 1342 3 % 3 043.90

Оскільки, вірна сума 3% річ них, за розрахунком суду, за ви щевказаний період, становить 3 043,90 грн., а суд, приймаючи рішен ня, не може виходити за межі по зовних вимог, тому вимога поз ивача про стягнення з відпов ідача 3 035,60 грн. 3 % річних підляга є задоволенню у сумі 3 035,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК Ук раїни сторони та інші особи, я кі беруть участь у справі, обґ рунтовують свої вимоги і зап еречення поданими суду доказ ами.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючис ь до суду повинні враховуват и те, що визначення та наповне ння доказової бази переданог о на розгляд суду спору покла даються саме на сторони, а не н а суд. Суд вирішує спір на підс таві поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сто ронами доказів.

За таких обставин, суд вваж ає, що вимоги позивача про стя гнення з відповідача 27 596,17 грн. основного боргу, 19 482, 90 грн. інфл яційних втрат та 3 035,60 грн. 3% річн их є правомірними, обґрунтов аними, документально підтвер дженими, відповідачем належн им чином не запереченими та н е спростованими, а тому підля гають задоволенню.

Витрати по сплаті державн ого мита та витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу, відповід но до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу Укра їни, покладаються судом на ві дповідача, пропорційно розмі ру задоволених позовних вимо г.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарсько го процесуального кодексу У країни, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнит и частково.

2. Стягнути з Приватног о підприємства «Веф Лайн»(ко д ЄДРПОУ 30514289) на користь Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Елегант-Фарм»(код ЄДР ПОУ 32048022) суму основного боргу у розмірі 27 596,17 грн., 3% річних в сумі 3 035,60 грн. інфляційн і втрати в сумі 19 482,90 грн., а також 501,15 грн. державног о мита та 235,97 грн. витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу.

3. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.

4. В частині позову про стягнення 6,35 грн. інф ляційних втрат відмовити.

Рішення господарського с уду Київської області набира є законної сили після закінч ення десятиденного строку з дня його належного оформленн я і підписання та може бути ос каржено в апеляційному або к асаційному порядку.

Суддя Черногуз А.Ф.