Рішення

від 24.02.2011 по справі 6/035-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2011 р. С права № 6/035-10

Господарський суд Київ ської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у в ідкритому судовому засіданн і справу за позовом Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “Біотрейд НДК” до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “Артур-К” про стягненн я боргу за договором поставк и № 1455Ю від 25 травня 2010 року,

представники:

позивача: ОСОБ А_1 (довіреність б/н від 21 люто го 2011 року);

відповідача: ОСО БА_2 (довіреність № 933 від 19 жов тня 2010 року).

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2010 року Товариств о з обмеженою відповідальніс тю “Біотрейд НДК” (далі ТОВ “Б іотрейд НДК” - позивач) звер нулось до господарського суд у Київської області з позово м до Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Артур-К” (д алі ТОВ “Артур-К” - відповід ач) про стягнення боргу за дог овором поставки № 1455Ю від 25 тра вня 2010 року.

Позивач обґрунтовує свої п озовні вимоги тим, що на підст аві укладеного між ТОВ “Біот рейд НДК” та ТОВ “Артур-К” дог овору № 1455Ю від 25 травня 2010 року п озивач поставив, а відповіда ч отримав продукцію на загал ьну суму 177 874,32 грн, що підтвердж ується видатковими накладн ими: № Б-00002272 від 31 травня 2010 року, № Б-00002434 від 11 червня 2010 ро ку, № Б-00002626 від 22 червня 2010 року та № Б-00002726 від 29 червня 2010 ро ку. Також, позивач посилаєтьс я на те, що сторонами договору було узгоджено зміну строкі в розрахунків, щодо частини з аборгованості з оплати проду кції на суму 163 544,32 грн, ніж перед бачено п. 3.3. договору. Строк спл ати заборгованості в частині 14 330 грн, щодо якої сторонами гр афік узгоджено не було залиш ається таким, що визначаєтьс я на підставі договору (45 кале ндарних днів з моменту поста вки). Відтак, позивач зазначає , що сторонами узгоджено наст упний порядок оплати поставл еної продукції: до 14 серпня 2010 р оку платіж на суму 14 330 грн; до 25 л истопада 2010 року платіж на сум у 40 000 грн; до 25 грудня 2010 року плат іж на суму 40 000 грн; до 25 січня 2011 ро ку платіж на суму 30 000 грн; до 20 лю того 2011 року платіж на суму 53 545,32 грн.

Проте, станом на день поданн я позову, позивач зазначає, що у відповідача настав строк о плати на суму 94 330 грн. У зв' язк у з вищевикладеним та врахов уючи неналежне виконанням ві дповідачем своїх зобов' яза нь щодо оплати отриманої про дукції позивач просить суд с тягнути з відповідача 94 330 грн.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 04 січ ня 2011 року порушено проваджен ня у справі № 6/035-10 та призначено до розгляду на 25 січня 2011 року.

У зв' язку з неявкою в судов е засідання 25 січня 2011 року від повідача та подання ним клоп отання про відкладення розг ляду справи, суд відклав розг ляд справи на 22 лютог о 2011 року.

У судовому засіданні 22 люто го 2011 року, до початку розгляду справи по суті позивачем под ана заява від 28 січня 2011 року, зі змісту якої вбачається, що по зивач в порядку ст. 22 ГПК Украї ни збільшив розмір позовних вимог.

Відповідно до поданої заяв и позивач просить суд стягну ти з відповідача 177 874,32грн, а так ож 1778,74 грн. витрат на сплату дер жавного мита та 236 грн. відшкод ування витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу, оскільки стано м на дату розгляду судом цієї заяви у відповідача настав с трок оплати за отриману від п озивача продукцію на загальн у суму 177 874,32 грн. = (14 330 грн + 40 000 грн + 40 000 грн + 30 000 грн + 53 545,32 грн), тобто поз ивачем збільшено суму позову за тією ж вимогою, яку було за явлено у позовній заяві.

Відповідачем подано відзи в, в якому він зазначив, що поз ов не визнає повністю, оскіль ки у видаткових накладних не міститься посилання на дого вір, як на підставу заявлених позивачем позовних вимог.

Також, до початку розгляду с прави по суті позивачем пода на заява про уточнення підст ав позову від 22 лютого 2011 року.

Зі змісту поданої заяви вба чається, що позивач, як на підс таву своїх позовних вимог по силається факт поставки прод укції не за договором вказан им в позові, а за видатковими н акладними: № Б-00002272 від 31 травня 20 10 року, № Б- 00002434 від 11 червня 2010 року , № Б-00002626 від 22 червня 2010 року та № Б -00002726 від 29 червня 2010 року, згідно я ких відповідач отримав від п озивача продукції на загальн у суму 177 874,32 грн, тобто позивач з мінив підстави, якими він обґ рунтовує свої вимоги до відп овідача в порядку ст. 22 ГПК Укр аїни.

У зв' язку з вищевикладени м позивач просить суд стягну ти з відповідача борг за нена лежне виконанням останнім св оїх зобов' язань щодо оплати отриманої продукції, згідно вищенаведених видаткових на кладених.

Проти поданої позивачем за яви щодо збільшення розміру позовних вимог відповідач не відреагував.

22 лютого 2011 року суд оголосив перерву в судовому засіданн і до 24 лютого 2011 року та зобов' язав сторони подати суду дог овір № 4 від 25 травня 2010 року, на я кий є посилання в накладних.

В судовому засіданні 24 люто го 2011 року позивач позовні вим оги, з урахуванням поданих за яв про збільшення розміру по зовних вимог та про зміну під став позову, підтримав, вважа є їх обґрунтованими та таким и, що підлягають задоволенню з підстав, викладених них.

Відповідач проти позову з у рахуванням поданих заяв про збільшення розміру позовних вимог та про зміну підстав по зову заперечив, проте, письмо вого відзиву та підстав з яки х заперечує не навів.

За таких обставин, в даному провадженні судом прийнято подані позивачем заяву про з більшення розміру позовних в имог та заяву про зміну підст ав позову та розглядаються о статочні вимоги позивача про стягнення 177 874,32 грн боргу на пі дставі видаткових накладних : № Б-00002272 від 31 травня 2010 року на су му 52 761,60 грн, № Б- 00002434 від 11 червня 2010 року на суму 98 251,20 грн, № Б-00002626 від 22 червня 2010 року на суму 24 387,60 грн. та № Б-00002726 від 29 червня 2010 року на суму 2473,92 грн.

24 лютого 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ріше ння.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, дослідив ши докази та оцінивши їх в сук упності, суд

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалі в справи, позивач поставив, а в ідповідач за довіреностями: № 1058 від 31 травня 2010 року, № 1170 від 11 червня 2010 року, № 1276 ві д 22 червня 2010 року та № 1321 від 29 чер вня 2010 року отримав продукцію у період з 31 травня 2010 року по 29 ч ервня 2010 року на загальну суму 177 874,32 грн, в тому числі з ПДВ, що п ідтверджується видатковими накладними: № Б-00002272 від 31 травня 2010 року на суму 52 761,60 грн, № Б- 00002434 ві д 11 червня 2010 року на суму 98 251,20 гр н, № Б-00002626 від 22 червня 2010 року на с уму 24 387,60 грн. та № Б-00002726 від 29 червня 2010 року на суму 2473,92 грн, я кі підписані обома сторонами (належним чином засвідчені к опії знаходяться в матеріала х справи).

Судом встановлено, що вищез азначені накладні оформлені відповідно до вимог Закону У країни «Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обл іку»затвердженого наказом М іністерства Фінансів Україн и від 24 травня 1995 року № 88 щодо за значення обов' язкових в ни х реквізитів, а саме:

· найменування пі дприємства, установи, від іме ні яких складений документ;

· назву документ а(форми);

· дату і місце скла дення документа;

· зміст та обсяг го сподарської операції;

· одиницю виміру г осподарської операції(у нату ральному та\або вартісному в иразі);

· посади і прізвищ а осіб, відповідальних за зді йснення господарської опера ції і правильність її оформл ення;

· особистий чи еле ктронний підпис або інші дан ні, що дають змогу ідентифіку вати особу, яка брала участь у здійсненні господарської оп ерації.

Відповідно до п. 2. Інструк ції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих і викори станих довіреностей на одерж ання цінностей” затверджено ї Наказом Міністерства фінан сів України від 16 травня 1996 рок у N 99 (далі - Інструкція) сировин а, матеріали, товари, основні з асоби та інші товарно-матері альні цінності, відпускаютьс я покупцям тільки за довірен істю одержувачів. При від пуску цінностей довіреність залишається у постачальника .

З матеріалів справи вбача ється, що відповідачем не зап еречується факт отримання пр одукції, у визначених видатк ових накладних.

Отже, факт передання відпо відачу матеріальних цінност ей підтверджується видатков ими накладними, про що свідча ть підписи повноважної особи відповідача (ОСОБА_3), дода них до позовної заяви та дові реностями на отримання матер іальних цінностей, які надав позивач на підтвердження фа кту передачі товару, (належні копії довіреностей знаходят ься в матеріалах справи), тобт о, за документами оформленим и у відповідності до вимог чи нного законодавства та за ві дсутності у відповідача запе речень щодо найменування (но менклатури), кількості, якост і та щодо ціни отриманої прод укції.

При цьому, господарський с уд зазначає, що цивільні прав а і обов' язки виникають з пі дстав, встановлених ст. 11 ЦК Ук раїни та ст. 174 ГК України, а сам е безпосередньо з правочинів , господарських договорів та інших угод, передбачених зак оном, а також угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України пр авочином є дія особи, спрямов ана на набуття, зміну або прип инення цивільних прав та обо в' язків.

Правочини можуть бути одно сторонніми та дво - чи багатос торонніми (договори) - тобто погодженою дією двох або біл ьше сторін.

Відповідно до ст. 205 ГПК Украї ни правочин може вчинятись у сно або в письмовій формі; сто рони мають право обирати фор му правочину, якщо інше не вст ановлено законом. Правочин, д ля якого законом не встановл ена обов'язкова письмова фор ма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відпов ідних правових наслідків.

Суд зазначає, що відповідн о до ст. 509 ЦК України зобов'язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій о сіб, що передбачені актами ци вільного законодавства, а та кож із дій осіб, що не передбач ені цими актами, але за аналог ією породжують цивільні прав а та обов'язки, зокрема, з дого ворів та інших правочинів.

Відтак, сторонами на підст аві ст. ст. 202, 205, 207 Цивільного код ексу України було укладено у годи, які відповідають вимог ам ч. 1, 2 ст. 180 ГК України, п. 1 ст. 181 ГК України та згідно з якими у ві дповідача на підставі ст. ст. 1 1, 509, 525, 526, 626, ч. 1 ст. 530, ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України в иникло зобов' язання оплати ти отриманий товар.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та прийнят тя його відповідачем свідчит ь про укладення між сторонам и правочинів, що містить озна ки поставки та виникнення у в ідповідача зобов'язання опла тити поставлений товар.

Статтею 265 ГК України визна чено, що за договором поставк и одна сторона - постачальник зобов'язується передати (пос тавити) у зумовлені строки (ст рок) другій стороні - покупцев і товар (товари), а покупець зо бов'язується прийняти вказан ий товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондуєтьс я зі ст. 712 ЦК України, відповідн о до якої за договором постав ки продавець (постачальник), я кий здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується п ередати у встановлений строк (строки) товар у власність пок упця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язан их з особистим, сімейним, дома шнім або іншим подібним вико ристанням, а покупець зобов'я зується прийняти товар і спл атити за нього певну грошову суму.

Вивчивши вищезазначені на кладні судом було встановлен о, що сторони у вказаних накла дних визначили строк оплати кожної поставки товару.

Так, накладною № Б-00002272 від 31 травня 2010 року на суму 52 761,60 грн. б уло визначено, що вартість то вару, отриманого за цією накл адною, підлягає сплаті не піз ніше 14 серпня 2010 року, накладно ю № Б- 00002434 від 11 червня 2010 року на с уму 98 251,20 грн. було визначено, що вартість товару, отриманого за цією накладною, підлягає с платі не пізніше 25 серпня 2010 ро ку, накладною № Б-00002626 від 22 черв ня 2010 року на суму 24 387,60 грн. було в изначено, що вартість товару , отриманого за цією накладно ю, підлягає сплаті не пізніше 5 вересня 2010 року, а накладною № Б-00002726 від 29 червня 2010 року на суму 2473,92 грн. було визначено, що варт ість товару, отриманого за ці єю накладною, підлягає сплат і не пізніше 12 вересня 2010 року.

Відповідно до частини пер шої ст. 530 ЦК України, якщо у зоб ов' язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України , строком є певний період у час і, зі спливом якого пов'язана д ія чи подія, яка має юридичне з начення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, дня ми або годинами.

Терміном є певний момент у ч асі, з настанням якого пов'яза на дія чи подія, яка має юридич не значення. Термін визначає ться календарною датою або в казівкою на подію, яка має нем инуче настати.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні м істять строк оплати отриман ого товару, а відтак, виходячи з положень ч. 1 ст. 530 ЦК України в ідповідач зобов' язаний був оплатити отриманий товар у с трок вказаний у накладних.

Водночас, вбачається, що поз ивачем на адресу відповідача також було направлено вимог у від 28 січня 2011 року, в якій він вимагав сплатити борг за пос тавлену продукцію в сумі 177 874,32 грн. на рахунок позивача, що пі дтверджується фіскальним че ком № 9249 від 03 лютого 2011 року та оп исом вкладення у цінний лист від 03 лютого 2011 року.

Проте, як свідчать матеріал и справи та не спростовано ві дповідачем, останній, в поруш ення своїх зобов' язань та п риписів ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 712 Ц К України та ст. 265 ГК України не оплатив вартість отриманої продукції, згідно видаткових накладних: № Б-00002272 від 31 травня 2 010 року, № Б- 00002434 від 11 червня 2010 рок у, № Б-00002626 від 22 червня 2010 року та № Б-00002726 від 29 червня 2010 року. у визн ачені в накладних строки, як і не сплатив його вартості на ч ас розгляду справи в суді.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді борг в ідповідача перед позивачем з а отриману продукцію згідно вищезазначених видаткових н акладних становить - 177 874,32 грн .

Згідно приписів статті 509 Ц ивільного кодексу України зо бов' язанням є таке правовід ношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' язана вчини ти на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передат и майно, виконати роботу, нада ти послугу, сплатити гроші то що) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вима гати від боржника виконання його обов' язку.

Згідно зі статтею 173 ГК Украї ни господарським визнається зобов'язання, що виникає між с уб'єктом господарювання та і ншим учасником (учасниками) в ідносин у сфері господарюван ня з підстав, передбачених ци м Кодексом, в силу якого один с уб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'яза ний вчинити певну дію господ арського чи управлінсько-гос подарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, спла тити гроші, надати інформаці ю тощо), або утриматися від пев них дій, а інший суб'єкт (управ нена сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.

За змістом положень частин и першої та частини сьомої ст атті 193 ГК України, суб'єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у пев них умовах звичайно ставлять ся. Не допускаються одностор оння відмова від виконання з обов'язань, крім випадків, пер едбачених законом, а також ві дмова від виконання або відс трочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було ви конано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог Цивільного кодексу Украї ни, одностороння відмова від виконання зобов' язання не допускається.

Зважаючи на те, що основний борг у сумі 177 874,32 грн. відповіда чем не погашений, розмір борг у відповідає фактичним обста винам справи, тому вимога поз ивача про стягнення з відпов ідача 177 874,32 грн. основного борг у за отриману продукцію згід но видаткових накладних: № Б-00 002272 від 31 травня 2010 року, № Б- 00002434 від 11 червня 2010 року, № Б -00002626 від 22 червня 2010 року та № Б-00002726 від 29 червня 2010 року є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Письмові заперечення відп овідача, які були подані у суд овому засіданні 22 лютого 2011 рок у, щодо відсутності у видатко вих накладних посилання на д оговір суд вважає необґрунто ваними та безпідставними вих одячи з наступного.

Я зазначалось вище, в судово му засіданні 22 лютого 2011 року, д о початку розгляду справи по суті позивачем подана заява про уточнення підстав позов у від 22 лютого 2011 року.

Підстава позову - це факт ичні обставини, на яких ґрунт ується вимога позивача. Змін а підстав позову - це зміна обс тавин, на яких ґрунтується ви мога позивача.

Зі змісту поданої заяви та с піввідношення такого змісту з раніше заявленими позовни ми вимогами вбачається, що по зивачем в порядку ст. 22 ГПК Укр аїни змінено обставини, яким и він обґрунтовує свої вимог и до відповідача, а саме, як на підставу своїх позовних вим ог позивач посилається лише на видаткові накладні: № Б-00002272 в ід 31 травня 2010 року, № Б- 00002434 від 11 ч ервня 2010 року, № Б-00002626 від 22 червня 2010 року та № Б-00002726 від 29 червня 2010 р оку та просить суд стягнути з відповідача борг за неналеж не виконанням останнім своїх зобов' язань щодо оплати от риманої продукції, саме згід но вищенаведених видаткових накладених.

При цьому, присутній в судов ому засіданні представник ві дповідача не заявляв жодних заяв чи клопотань з приводу п оданої позивачем заяви про з міну підстав позову.

Водночас, відповідач нагол осив, що проти позову з урахув анням даної заяви заперечує, проте з яких підстав останні й не навів.

До того ж, у судовому засіда нні 22 лютого 2011 року судом огол ошувалась перерва до 24 лютого 2010 року з метою надання можлив ості сторонам надати договір №4 від 25 травня 2010 року, посиланн я на який містяться в накладн их.

Проте, у судове засідання 24 л ютого 2010 року ні відповідач, ні позивач вказаного договору не надали та дали усні поясне ння щодо відсутності вказано го договору між сторонами.

З цих підстав судом не бравс я до уваги запис в накладних, в якому містилось посилання н а неіснуючий договір №4 від 25 т равня 2010 року.

Відтак, процесуальні прав а відповідача стосовно надан ня пояснень чи заперечень що до змінених підстав позову б ули дотримані та не порушені відповідно до норм ГПК Украї ни.

Таким чином, в даному пров адженні судом прийнято подан у позивачем заяву про зміну п ідстав позову, яка відповіда є вимогам ст. 22 ГПК України, тоб то в даному провадженні розг лядалась вимога позивача про стягнення боргу, саме, на підс таві видаткових накладних, а не на підставі договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК Ук раїни сторони та інші особи, я кі беруть участь у справі, обґ рунтовують свої вимоги і зап еречення поданими суду доказ ами.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючис ь до суду повинні враховуват и те, що визначення та наповне ння доказової бази переданог о на розгляд суду спору покла даються саме на сторони, а не н а суд. Суд вирішує спір на підс таві поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сто ронами доказів.

За таких обставин, суд вваж ає, що вимоги позивача про стя гнення з відповідача 177 874 грн. 32 коп. боргу є правомірними, обґ рунтованими, документально п ідтвердженими, відповідачем належним чином не заперечен ими та не спростованими, а том у підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державн ого мита та витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу, відповід но до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу Укра їни, покладаються судом на ві дповідача.

Судом також було враховано , що при подачі позову у даній справі позивач збільшив розм ір позовних вимог в частині з аявленої до стягнення суми, п роте, державного мита ним в по вному розмірі доплачено не б уло, оскільки, загальний розм ір сплаченого мита становить лише 1635 грн. 45 коп., тоді як прави льний розмір державного мита становить 1778 грн. 74 коп.

У зв' язку з цим, суд дійшов висновку про стягнення з поз ивача на користь Державного бюджету 143 грн. 29 коп. недоп лаченого державного ми та.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарсько го процесуального кодексу У країни, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнит и повністю.

2. Стягнути з Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “Артур-К” (код ЄДРПОУ 2164 3699) на користь Товариства з о бмеженою відповідальністю “ Біотрейд НДК” (код ЄДРПОУ 3 3153119) суму боргу у розмірі 177 874 г рн. 32 коп. а також 1 778 грн. 74 к оп. державного мита та 23 6 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

3. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Біотрейд НДК” (код ЄДРПОУ 33153119) в дохід державного бюджет у 143 грн. 29 коп. недоплачено го державного мита.

4. Накази видати після н абрання рішенням законної си ли.

Рішення господарського с уду Київської області набира є законної сили після закінч ення десятиденного строку з дня його належного оформленн я і підписання та може бути ос каржено в апеляційному або к асаційному порядку.

Суддя Черногуз А.Ф.