Постанова

від 17.06.2008 по справі 10/3644-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/3644-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" червня 2008 р.                                                            Справа №10/3644-А

за позовом  Прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі м. Дунаївці  

до Приватного підприємства "Агросервіс" с. Лисогірка Дунаєвецького району

про звернення стягнення на активи в сумі 981,00 грн.

                                                                                                Суддя                      

                                                                                Секретар судового засідання Дідик Н.Д.

Представники сторін:

від позивача        Чорномиз А.М.- за дорученням від 08.01.2008р. №42/1010-010                  

від відповідача   не з'явився

   Суть спору:

          Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить, посилаючись на Закон України „ Про податок з доходів фізичних осіб„, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" звернути стягнення на активи відповідача 981 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб" , яка донарахована податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2005р. №0001032330.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, письмових заперечень щодо позовних вимог та доказів про сплату заборгованості суду не подав, своїм процесуальним правом не скористався хоча був належним чином повідомлений  про дату, час і місце судового розгляду  (ухвала та повістка вручена 09.06.2008р. згідно поштового  повідомлення ).

 Розглядом поданих матеріалів справи встановлено наступне:

     Приватне підприємство "Агросервіс" с. Лисогірка Дунаєвецького району зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа Дунаєвецькою райдержадміністрацією 25.02.2004р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №558, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики №412, взято на облік як платник податків.

У відповідача станом на 20.05.2008р. утворилась заборгованість до сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 981 грн. ( 327 грн. основного платежу та 654 грн. штрафних санкцій) , що донарахована податковим повідомленням-рішенням №0001032330 від 30.09.2005р., на підставі акту перевірки від 15.08.2005р. №69/23/0/32875066.

З метою погашення податкового боргу, у відповідності до п.п.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу було вручено дві податкові вимоги –перша №1/230 від 04.10.2005р. (вручена 09.10.2005р.), друга №2/273 від 10.11.2005р. (вручена 11.11.2005р.) з відмітками про одержання відповідача.      

Позивачем у відповідності до пп.7.2.1 п.7.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийнято рішення №36 від 12.12.2005р. про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

В в'язку із непогашенням заборгованості по податку з доходів фізичних в добровільному порядку, прокурором в інтересах позивача подано позов до суду про звернення стягнення 981 грн. заборгованості по сплаті податку з фізичних осіб на активи відповідача.

Досліджуючи  надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

Статтею 67 Конституції України та ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" на платників податків покладено обов'язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори до державного та місцевих бюджетів.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначаються Законом України “Про систему оподаткування “ .

Відповідно до ст.14 Закону України “Про систему оподаткування“ до загальнодержавних податків віднесено податок на доходи фізичних осіб.

Згідно п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (надалі –Закон №889) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

      Відповідно до п.4 п.19.2 ст. 19 Закону №889 передбачено, що  особи,  які  відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. При цьому податковий агент –це   юридична  особа  (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону,  а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону  ( п.1.15 ст.1 Закону №889).

Статтею 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що особами відповідальними за погашення податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку (податку з доходів фізичних осіб) - є  юридична особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджетів цей податок і вони несуть фінансову відповідальність.

При цьому відповідно до п.20.1 ст.20 Закону №889 розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом позивачу податковим повідомленням-рішенням №0001032330 від 30.09.2005р. визначено податкове заобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 981 грн., з яких 327 грн. основного платежу та 654 грн. штрафних санкцій.

          Згідно п.3.1.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників  податків  перед бюджетами та  державними  цільовими  фондами” передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.п.5.1., 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, самостійно визначене платником податків вважається узгодженим з дня подання такої декларації, та нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

При цьому, згідно п.2.3.1. ст. 2 та 1.6. ст.1 зазначеного Закону та ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу, тобто проводити звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його  податкового  боргу.

Законом №2181 визначено, що податковий борг –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, яке не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового  зобов'язання.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової  заборгованості  відповідача  та  вжиття  заходів  її  стягнення. Судом зважається на те, що податкове повідомлення -рішення №0001032330 від 30.09.2005р. та податкові вимоги в судовому та адміністративному порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                    

П О С Т А Н О В И В :

Позов прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі м. Дунаївці до Приватного підприємства "Агросервіс" с. Лисогірка Дунаєвецького району про звернення стягнення на активи 981 грн. заборгованості задоволити.          

          Звернути стягнення 981 грн. (дев'ятсот вісімдесят одна гривна) заборгованості на активи Приватного підприємства "Агросервіс" с. Лисогірка Дунаєвецького району (код 32875066) на користь Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі м. Дунаївці вул. Червонопартизанська, 21 (код 33902980).

              Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                    Суддя                                                                      

Віддрук. 5 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу. 4,5- прокуратурі області та району