Постанова

від 20.06.2008 по справі 16/271-ап-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/271-АП-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"20" червня 2008 р.                                                           Справа № 16/271-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні

до Приватного підприємства "Агрозбут-2", м. Херсон  

про  визнання недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації

за участю представників сторін:  

від позивача:  Іващенко Р.М. - представник, дор. № 15417/9/10-105 від 28.12.07р., Малюченко С.Я. - представник, посв. від 14.06.06р.

від  відповідача - Воробйов В.В. - директор, паспорт МО 680439

                  Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до суду з адміністративним позовом  про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, скасування державної реєстрації приватного підприємства „Агрозбут-2”.

  Свої вимоги ДПІ у м. Херсоні мотивує тим, що реєстрація ПП „Агрозбут-2” відбулась з порушенням законодавства, оскільки у засновника відсутнє волевиявлення щодо заснування даного підприємства та здійснення у подальшому підприємницької діяльності.

          Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою). У контексті зазначених норм Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

          За змістом ст. ст. 2, 4, 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади, які здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), застосовують до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягують до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, контролюють своєчасність подання   платниками   податків бухгалтерських    звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, звертаються у передбачених законом випадках до судових органів з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

          Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні пункту 7 статті З КАС України ДПІ у м. Херсоні є суб'єктом владних повноважень.

Вирішення спору за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, відповідно до пункту 4 ч. 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено до компетенції адміністративного суду.

          Відповідно до абзаців 1, 2, 4 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 49, 55 -57, 238, 247 Господарського кодексу України, ст. 87, 91 Цивільного кодексу України, п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Позивач стверджує, що з моменту реєстрації власника приватного підприємства на громадянина Кавуна Сергія Миколайовича, він до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства ніякого відношення не мав. Реєстрацію ПП „Агрозбут-2” на своє ім'я гр. Кавун С.М. пояснює тим, що він погодився на пропозицію знайомого зареєструвати на своє ім'я підприємство.

          На думку позивача, управління підприємством було покладено на невстановлену податковою інспекцією особу, яка не є посадовою особою вказаного підприємства, оскільки печатки та документи цього підприємства гр. Кавун С.М., зазначений в статутних документах як керівник, не отримував, а діяльність підприємством здійснюється невідомими особами, що може свідчити про протиправний характер діяльності та дає підстави вважати ПП „Агрозбут-2” таким, що має ознаки фіктивності. Позивач зазначає, що особи, які проводять псевдодіяльність за допомогою зареєстрованого на підставну особу підприємства, намагаються ухилитися від відповідальності у разі виявлення факту «відмивання»доходів, отриманих нелегальним шляхом, або ухилення від сплати податків. У зв'язку з цим, в позові ставиться вимога про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ПП „Агрозбут-2”з моменту реєстрації, та скасування державної реєстрації цього  підприємства.

          Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

          Представник відповідача - керівник підприємства,  Воробйов В.В. в судовому засіданні позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні підтримав у повному обсязі.

          У судовому засіданні приймав участь колишній засновник ПП „Агрозбут-2” Кавун С.М., який повністю підтримав  підтвердив твердження ДПІ.

          Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

          Приватне підприємство „Агрозбут-2” зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Херсонської міської Ради 04.04.07р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1 499102000008217, код ЄДРПОУ 35027547, юридична адреса - м. Херсон, вул. Косовського, буд.4, кв.72. Керівником та засновником ПП „Агрозбут-2” виступав Кавун Сергій Миколайович.

Зі свідчень, викладених у поясненні, складеного ст. оперуповноваженим  ВВС ОУ УПМ ДПА у Херсонській області Малюченком С.Я. слідує, що зареєструвати ПП „Агрозбут-2” гр. Кавун С.М. погодився за пропозицією знайомого Валерія, прізвище якого він не знає, але у поясненні вказує його телефон. Валерій пояснив йому, що підприємство він не реєструє на своє ім'я тільки за тих підстав, що сам він прописаний у м. Нова Каховка.

Разом з бухгалтером Кавун С.М. він ходів до нотаріальної контори. Реєстраційну палату Кавун С.М. не відвідував, але віддав копію власного паспорту та ідентифікаційного коду бухгалтеру на ім'я Юля. Кавун відзначає, що до формування статутного фонду підприємства відношення не має. Волевиявлення щодо реєстрації ПП „Агрозбут-2” та ведення відповідно комерційної діяльності з самого початку він не мав. Також відмічає, що підприємство функціонувало без його згоди, що підтверджується податковими деклараціями. В той же час, він зазначає, що звітність до податкової інспекції не надавав, що засвідчує різниця підписів, що містяться на поясненні та податкових деклараціях.

Після процедури реєстрації, Кавун С.М., копії установчих та реєстраційних документів не отримував. Печатку у дозвільній системі він не замовляв та не отримував. Кавун С.М.  відмічає, що довіреності щодо ведення комерційної діяльності ПП „Агро збут-2” нікому не виписував. А також підкреслює, що угоди з фірмами „Медіатор-Корн” м. Херсона, „Біг-Натс” м. Первомайська не підписував, як не підписував податкові накладні, накладні, акти прийому-передачі, прибуткові, видаткові касові ордери та ін. фінансово-господарські документи.

Кавун С.М. стверджував, що після дзвінків з податкової інспекції з приводу надання документів на проведення зустрічних перевірок, він власноруч дзвонив Валерію, щоб дізнатися, чому ПП „Агро збут-2”  працює без відома та участі засновника. Валерій відповів, що він сам уклав угоди, а бухгалтер тільки проведе звірки, відзвітує до інспекції й все буде гаразд. До того ж, Кавун С.М. сам вимагав від Валерія закрити підприємство „Агро збут-2” або ж переоформити на себе.

Майже через рік, а саме 23 лютого 2008року, Кавун С.М. у нотаріальній конторі підписав заяву щодо передачі частини статутного капіталу гр. Воробйову Валерію Вікторовичу, який власне, у нотаріальній конторі особисто присутній не був.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта  господарювання  з додержанням вимог законодавства.

Установчими документами суб'єкта господарювання ( ч. 1 та ч. 5 ст. 57 ГК України) є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Таким чином, для створення суб'єкта господарювання в т.ому числі шляхом передачі прав та обов'язків засновника та власника іншій особі, необхідні як рішення засновника (власника) так і рішення особи щодо прийняття на себе вищевказаних прав та обов'язків. У випадку передачі прав засновника підприємства-відповідача, з боку особи, що набула таких прав відсутня воля на їх (прав) набуття, що свідчить про порушення вимог ст. 87 ЦК України, ст. ст. 56, 57 ГК України.

Пунктом 4 статті 91 Цивільного Кодексу України встановлений порядок набуття та припинення правоздатності (цивільної) юридичної особи, а саме - цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення... Набуття юридичною особою цивільної правоздатності є необхідним первинним кроком для набуття нею ж цивільної дієздатності, яка фактично є засобами реалізації певних прав та обов'язків, до яких, крім іншого належить право юридичної особи на укладання правочинів, не заборонених законом.

Вказані обставини підтверджують відомості, надані Кавуном С.М., про те, що він до діяльності підприємства не має ніякого відношення та у нього відсутні всі необхідні для здійснення такої діяльності документи та печатка.

Зважаючи на вищевикладені порушення, які відбулися при реєстрації  ПП „Агро збут-2” на гр. Кавуна С.М., слід дійти висновку, що така реєстрація відбулася поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ПП „Агро збут-2” після проведення реєстрації на гр. Кавуна С.М.

Статтею 49 ГК України підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

В ст. 238 ГК України вказано, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції.

Ст. 247 ГК передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта.

В даному випадку господарська діяльність здійснювалась без відома та участі особи, яка юридично є засновником та учасником товариства, а особи, які фактично проводять псевдодіяльність за допомогою зареєстрованого на підставних осіб підприємства, намагаються ухилитися від відповідальності у разі виявлення факту "відмивання" доходів, отриманих нелегальним шляхом та факту ухилення від сплати податків.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

У відповідності до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

          1.Позов задовольнити.

          2.Визнати недійсними установчі та реєстраційні документи Приватного   підприємства ”Агрозбут-2” (адреса - 73000, м. Херсон, вул. Косовського, буд. 4, кв.72, код -35027547), а саме Статут підприємства, свідоцтво про його державну реєстрацію, довідку про включення до ЄДРПОУ з моменту реєстрації зазначеного підприємства на гр-на Кавуна  Сергія Миколайовича, тобто з 04.04.2007р.

          3.Скасувати державну реєстрацію приватного підприємства „Агрозбут-2”, яке зареєстровано за адресою м. Херсон, вул. Косовського, буд. 4, кв.72, ідентифікаційний код –35027547, засновник Кавун Сергій Миколайович) з 04.04.2007р.

          4.Припинити юридичну особу - приватне підприємство „Агрозбут-2” (адреса - 73000, м. Херсон, вул. Косовського, буд. 4, кв.72, ідентифікаційний код –35027547, засновник Кавун Сергій Миколайович) з 04.04.2007р.

Суддя                                                                  І.В. Губіна

Повний текст постанови

виготовлений 25.06.08р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.