Постанова

від 11.06.2008 по справі 45/206

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

45/206

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 червня 2008 р.                                                                                    № 45/206  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді                                                       Кривди Д.С.,

суддів                                                             Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача:           не з'явився

від відповідача:       не з'явився

від третьої особи:    Миколаєнко Е.В.

розглянувши  касаційну  скаргу  Східної регіональної митниці

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2007р.  

у справі №  45/206 Господарського суду м. Києва

за позовом  Фермерського господарства “Агро-Сервіс”

до Державної митної служби України

до Східної регіональної митниці

третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредо”

третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державного казначейства у м. Києва

про стягнення 370416,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство “Агро-Сервіс” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної митної служби України про стягнення зайво сплачених митних платежів у розмірі 370416,13 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.06.2007р. залучено до участі у справі Східну регіональну митницю в якості відповідача-2.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2007р. (суддя С.В.Балац), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2007р. (судді: Л.Г.Смірнова, С.О.Алданова, О.М.Коротун), позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Східної регіональної митниці на користь Фермерського господарства “Агро-Сервіс” 370416,13грн., стягнуто з Східної регіональної митниці на користь Фермерського господарства “Агро-Сервіс” витрати по сплаті державного мита у розмірі 3705,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн., в задоволенні позовних вимог до  Державної митної служби України відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями,  Східна регіональна митниця  подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2007р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Східна регіональна митниця мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Східної регіональної митниці підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

Третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредо” згідно платіжних доручень від 28.03.2005р. № 330 та від 29.03.2005р. № 331 з метою використання останніх для сплати митних платежів перерахувало Донецькій митниці 290000,00грн. та 225000,00грн. відповідно, а всього 515000,00грн.

Відповідач –Східна регіональна митниця з 01.01.2007р. є правонаступником Донецької митниці.

26.06.2006р. між третьою особою –Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредо”  та   позивачем укладено договір заміни кредитора у договорі. За умовами вказаного договору третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредо” (первісний кредитор)  уступила позивачеві (новому кредитору)  право вимоги до боржника - Донецької митниці, щодо погашення заборгованості в сумі 370416,13грн.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено правила щодо підстав виникнення саме цивільних прав та обов'язків.

Проте, господарським судом попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не було досліджено обставин та не дано юридичної оцінки щодо правовідносини, які виникли між третьою особою –Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредо” та відповідачем –митним органом.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст. 512 ЦК України, згідно якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.  Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено підстави заміни кредитора у цивільно-правовому зобов'язанні.

Проте, як вже було зазначено, господарський суд не з'ясував обставин щодо того чи виникли цивільно-правові відносини між третьою особою –Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредо” та відповідачем –митним органом та чи на підставі цивільно-правових відносин було укладено угоду щодо заміни кредитора третьої особои –Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредо” на позивача.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України                             

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Східна регіональна митниця  задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2007р. у справі № 45/206 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Головуючий - суддя                                                                   Кривда Д.С.

судді                                                                                          Жаботина Г.В.

                                                                                                        Уліцький А.М.