Рішення

від 20.06.2011 по справі 35/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/180

20.06.11

За позовом          Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "Яран"

про          стягнення 154 769,03 грн.  

Суддя  М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача:           ОСОБА_1 –предст. за довір.;

від відповідача:           ОСОБА_2 –предст. за довір.;

Рішення прийняте 20.06.2011, у зв»язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 08.06.2011 по 20.06.2011, на підставі ст.77 ГПК України.

У судовому засіданні 20.06.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яран" про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 154 769,03 грн., з яких: 123756,39 грн. –сума основного боргу, 18334,06 грн. –інфляційні втрати, 5007,63 грн. –3% річних, 7670,95 грн. –пеня, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2011 порушено провадження у справі №35/180, розгляд справи призначено на 23.05.2011.

05.05.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 23.05.2011 представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/180 від 21.04.2011, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в позові.

Ухвалою Господарського суду місті Києва від 23.05.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.06.2011.

У судовому засіданні 08.06.2011 представник позивача надав письмові заперечення на відзив та усні пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.06.2011 надав додаткові документи до матеріалів справи та заперечував проти позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду місті Києва від 08.06.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.06.2011.

16.06.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли пояснення по справі щодо застосування тарифів за надані комунальні послуги з централізованого опалення.

У судовому засіданні 20.06.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2005 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яран" (далі –відповідач, споживач) було укладено Договір про надання послуг № 415к (надалі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору позивач на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК "Водоканал", АТ "Київенерго", СП "Укр-Кан-Пауер") зобов’язується транспортувати по внутрішньобудинкових мережах нежилого приміщення площею 506,0 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Перова, 23-б (яке використовується під ательє по пошиву та ремонту одягу) комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від Споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальних послуг.

Згідно з п. 1.2. договору споживач зобов’язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

У відповідності до п. 1.3. договору додаток № 1 до Договору визначає потребу споживача в окремій комунальній послузі і є невід’ємною частиною даного Договору.

Додаток № 2 до договору згідно Положення про порядок відшкодування власникам житла витрат на технічне обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, затвердженого Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 17.10.1996р. № 87, визначає частку споживача у відшкодуванні витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж (п. 1.4. Договору).

Додаток № 3 до Договору визначає розмір авансового платежу та порядок його розрахунку (п. 1.5. Договору).

Згідно із Додатком №1 до договору "Перелік комунальних послуг та порядок їх розрахунку" відповідачу надаються послуги з централізованого опалення по особовому рахунку 620597 пропорційно опалювальній площі 506,00 кв.м.

Як передбачено п. 2.1. договору, відповідач повинен до 10-го числа поточного місяця сплатити:

-          платежі за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія) поточного місяця в сумі, що визначається на рівні сум минулого місяця (останнього опалювального місяця);

-          суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо-будинкових мереж.

Суму по кожному виду комунальних послуг, добір (зарахування), відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо-будинкових мереж, ПДВ, податок на воду пред’являються до сплати платіжною вимогою-дорученням за три банківські дні до моменту їх оплати. Споживач отримує платіжні вимоги-доручення під розпис відповідальної особи.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що споживач сплачує авансовий платіж протягом 10-ти календарних днів з дати підписання Договору. Позивач зараховує авансовий платіж як плату за комунальні послуги за два останні місяці, що передують кінцевому терміну Договору, встановленому Договором.  

Згідно із п. 1.6. договору при виконанні умов договору сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енерго та теплоносії.

Строк дії Договору встановлений пунктом 5.5. договору, відповідно до якого договір діє з 22.12.2004 по 22.12.2007.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає про те, що внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань за договором у частині оплати комунальної послуги з централізованого опалення, у відповідача виникла заборгованість за період з 11.11.2007 по 01.04.2011 у розмірі 123 756,39 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що протягом строку дії договору оренди на приміщення належним чином виконував взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних послуг, а після закінчення строку дії договору оренди у відповідача відсутні правові підстави для укладення договору на комунальні послуги. Крім цього, відповідач посилається на те, що позивач в односторонньому порядку змінив тарифи на оплату послуг, що суперечить п 4.2.2. договору, у зв'язку із чим відповідач листом від 16.03.2007 відмовився від отримання комунальних послуг.

Оцінюючи  подані сторонами  докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 13 зазначеного Закону визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно із ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Як передбачено ст.ст. 901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи облікових карток та груп-рахунків на споживання опалення АЕК "Київенерго", платіжних вимог-доручень позивача, станом на дату звернення позивача із позовом та розгляду спору у судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за договором про надання послуг № 415к від 01.03.2005 не виконав у повному обсязі, суму заборгованості в розмірі 123 756,39 грн. не сплатив.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Посилання відповідача на припинення договору оренди, як на підставу для звільнення від обов'язку оплачувати надані позивачем послуги, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не надано доказів звільнення ним орендованого приміщення і передачі його орендодавцю за актом приймання-передачі. Натомість, як свідчить наявний в матеріалах справи акт позивача від 30.05.2011 на предмет обстеження орендованого приміщення по бул. Перова, 23-Б, відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням. При цьому, пунктом 3.1.7. договору передбачено, що позивач припиняє нарахування платежів за договором в цілому з дня складання акту прийняття-передачі нежилого приміщення.

Також, відхиляються судом посилання відповідача на його відмову від користування комунальною послугою з централізованого опалення, оскільки  відповідачем не надано належних доказів відключення від зазначеної послуги в порядку, передбаченому п. 3.1.6. договору, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 та Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором № 415к про надання послуг від 01.03.2005 у розмірі 123 756,39 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату платежів, передбачених п. 2.1. договорів, споживач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 1% від розміру несплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7670,95 грн. за порушення строків оплати комунальних платежів з жовтня 2010 по березень 2011.

Суд не погоджується із наданим позивачем розрахунком пені в частині нарахування пені за період з грудня 2010 по березень 2010, оскільки відповідно до умов договору відповідач був зобов'язаний оплачувати надані послуги до 10 числа кожного місяця, проте позивач безпідставно розраховує пеню, починаючи з 01 числа кожного місяця.

Згідно із нижченаведеним розрахунком суду  розмір пені становить 7145,42 грн.:

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

86322.57

01.10.2010 - 31.10.2010

31

7.75 %

1136,38

86322.57

01.11.2010 - 30.11.2010

30

7.75 %

1099,73

87439.81

11.12.2010 - 10.01.2011

31

7.75 %

1151,09

100797.65

11.01.2011 - 10.02.2011

31

7.75 %

1326,94

111656.09

11.02.2011 - 10.03.2011

28

7.75 %

1327,64

123756.39

11.03.2011 - 31.03.2011

21

7.75 %

1103,64

7145,42

Таким чином позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 7145,42 грн. згідно із розрахунком суду.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 18 334,06 грн. та 3% річних у розмірі 5007,63 грн. згідно із наданим позивачем розрахунком, який відповідає  вимогам закону та правильність якого перевірена судом.  

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов’язку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 154 243,50 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран»(02139, м. Київ, вул. Курнатовського, буд. 4-Б, кв. 55, ідентифікаційний код 19022441) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) 123 756,39 грн. (сто двадцять три тисячі сімсот п’ятдесят шість гривень 39 коп.) –основного боргу, 7145,42 грн. (сім тисяч сто сорок п'ять гривень 42 коп.) –пені, 18334,06 грн. (вісімнадцять тисяч триста тридцять чотири гривні 06 коп.) –інфляційних втрат, 5007,63 грн. (п'ять тисяч сім гривень 63 коп.) –процентів річних, 1542,44 грн. (одну тисячу п'ятсот сорок дві гривні 44 коп.) – державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                                 М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 05.07.2011