Рішення

від 02.08.2011 по справі 8/5007/49/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/5007/49/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" серпня 2011 р. Справа № 8/5007/49/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Давидюка В.К.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" (м.Черкаси)  

до Приватного підприємства "Біг Сіті" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 3849,68 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 3849,68 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №1554 від 05.01.10р., з яких 3448,29 грн. - сума основного боргу, 194,33 грн. - пеня та 207,06 грн. - 17% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Представник відповідача в засідання суду також не з'явився, хоча про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на адреси, зазначені в позовній заяві та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №1554 від 05.01.10р., розрахунок суми боргу, видаткові накладні, акт звірки взаємних розрахунків, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.10р. між сторонами був укладений договір поставки №1554 від 05.01.10р. (а.с.6-7), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) продукти харчування та інші товари, а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних (п.п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, загальна сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені в заявці терміни.

Згідно з п. 4.1 даного договору, ціна за товар є вільною та встановлюється постачальником. Ціна товару визначається у національній валюті України - гривні.

Покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника (п. 4.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 3828,29 грн., що підтверджується видатковими накладними №КК-0053083 та №КК-0053105 від 07.12.10р. (а.с.14-16).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві 380,00 грн.

Тому станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі  3448,29 грн. (3828,29 грн. - 380,00 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3448,29 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 207,06 грн. 17% річних та 194,33 грн. пені.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.2 договору, при порушенні покупцем п. 4.2 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", крім цього збитки від інфляції та 17% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що 17% річних та пеня нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився, в акті звірки взаємних розрахунків суму боргу визнав (а.с.13).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Біг Сіті", 11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, пров. Шкільний, 1 та Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Перекопу, 32, код ЄДРПОУ 35375740

на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков", 18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код ЄДРПОУ 32268131

- 3448,29 грн. - основного боргу;

- 194,33 грн. - пені;

- 207,06 грн. - 17% річних;

- 102,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов. про вручення)

3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)