Рішення

від 06.07.2011 по справі 13/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/163

06.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Еско"

до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" 

про розірвання договору та стягнення 217 920,00 грн.

Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача      ОСОБА_1. –дов. № б/н від 10.09.2010 р.,

                            ОСОБА_2. – дов. № б/н від 15.07.2010 р.

від відповідача  ОСОБА_3. –дов. № 659 від 15.06.2011 р.

В судовому засіданні 06.07.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання договору та стягнення авансу в розмірі 217 920,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за укладеним 09.06.2004 року договором № 367 на розробку технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.  

12.05.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/163, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 09.06.2011 року.

08.06.2011 до канцелярії суду позивачем було надано витребувані судом додаткові документи по справі.

09.06.2011 року в судове засідання з’явилися представники сторін. Представник відповідача в судовому засідання надав заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в засіданні оголошено перерву до 06.07.2011 року.

06.07.2011 року в судове засідання з’явилися представники сторін. Представник відповідача через канцелярію суду заявив клопотання про застосування строків позовної давності. Крім того, в судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи. Судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача через його необґрунтованість.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечив та наполягав на відмові у задоволенні позову, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

09.06.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Еско" (надалі –позивач, замовник) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" (надалі –відповідач, виконавець) було укладено договір № 367 на розроблення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов’язався виконати з дотриманням вимог чинного законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку на землях Львівської залізниці на території Тернопільської області, згідно Завдання на виконання робіт про розроблення технічної документації, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та підготовки до видачі державного акту на право постійного користування землею Львівською залізницею на території Тернопільської області, яке є невід’ємною частиною Договору, та на підставі проведених робіт підготовити до видачі державні акти на право постійного користування землею, - які є кінцевою продукцію, оформлені у встановленому порядку технічні звіти в кількості 4 примірники, а позивач прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 4. 1 Договору, початок виконання виконавцем робіт –з 09.06.2004 року, а їх закінчення –30.06.2004 року.

Загальна вартість робіт за Договором становить 325 560,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, замовник у п’ятиденний строк починаючи з дня підписання договору, зобов’язується здійснити авансовий платіж виконавцю у розмірі 30% від загальної суми, що складає 97 668,00.

Судом встановлено, що виконання умов Договору, позивач перерахував на рахунок відповідача аванс в розмірі  217 920,00 грн. (що складає 67% від загальної суми Договору), що підтверджується платіжним дорученням № 26 від 09.08.2004 року, виписками Ленінградської філії АКБ «Київ»від 17.05.2005 року та 26.09.2005 року. Крім того, позивач передав відповідачу документи, необхідні йому для складання технічної документації.

Виходячи з викладеного, позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином та перерахував в повному обсязі авансовий платіж, необхідний відповідачу для належного виконання свої зобов’язань.

В порушення умов Договору відповідачем було не виконано роботи в строк, передбачений Договором, а саме до 30.06.2004 року.

Згідно п. 9.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов’язань.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача 23.06.2008 року, 21.10.2008 року, 24.12.2008 року, 09.06.2009 року були направлені  листи з вимогою передати позивачу проектно-вишукувальну документацію (копії вимог, фіскальних чеків та повідомлень про вручення долучені до матеріалів справи).

Зважаючи на те, що відповідачем вимоги позивача виконано не було, 27.01.2010 року на адресу відповідача позивач направив претензію № 0126/1-10, в якій просив відповідача повернути перераховані ним кошти в розмірі 217 920,00 грн. Проте вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення.

Отже, внаслідок укладення Договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Згідно ст. 611 Цивільного Кодексу України, в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Як передбачено ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від Договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідач своєчасно не приступив до виконання робіт, передбачених умовами Договору та в їх порушення в односторонньому порядку припинив виконання своїх зобов’язань за Договором (що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 року по справі № 6/412), суд дійшов висновку, що зазначенні порушення з боку відповідача є істотним порушенням умов Договору та вважає позовні вимоги в частині розірвання Договору № 367 від 09.06.2004 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

В даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані відповідачем на виконання умов Договору, в подальшому, в зв'язку з тим, що Договір було розірвано, у відповідача відпала правова підстава володіння грошовими коштами, які були отримані відповідачем за Договором.

Отже, у зв’язку з розірванням Договору, відповідач зобов'язаний повернути отримані грошові кошти позивачу, так як підрядні роботи за Договором відповідачем виконано не було.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти в сумі 217 920,00 грн., які належать позивачу, а тому вони підлягають до стягнення.

Заперечення відповідача щодо того, що строк позовної давності за Договором № 367 від 09.06.2004 року сплив, судом до уваги не приймаються, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору передбачено, що Договір діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов’язань, тому, враховуючи вимоги ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був виконати свої зобов’язання у семиденний строк від дня пред’явлення претензії № 0126/1-10 від 27.01.2010 року. Отже, строк позовної давності за вказаною вимогою почав свій перебіг з 04.02.2010 року. Позивач звернувся з позовом до суду 05.05.2011 року, тобто в межах передбаченого законодавством трирічного строку позовної давності.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про розірвання Договору № 367 від 09.06.2004 року та стягнення з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" 217 920,00 грн. сплаченого йому авансу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір № 367 від 09.06.2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Еско" (03148, м. Київ, пр-т 50-річчя Жовтня, 4 кв. 288 (юр.адр.), 03115, м. Київ, вул.. Серпова, 3/14; код ЄДРПОУ 32047961 (факт.адр.) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" (03151, м. Київ, вул.. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 21616582).

3. Стягнути з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" (03151, м. Київ, вул.. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 21616582) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Еско" (03148, м. Київ, пр-т 50-річчя Жовтня, 4 кв. 288 (юр.адр.), 03115, м. Київ, вул.. Серпова, 3/14; код ЄДРПОУ 32047961 (факт.адр.) 217 920 (двісті сімнадцять тисяч дев’ятсот двадцять),00 грн. сплаченого авансу, 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири),20 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                           І.Д. Курдельчук

дата складення 12.07.2011