Рішення

від 06.07.2011 по справі 9/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/124

06.07.11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю  "Стандарт"  

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Денн Марк"                    

про                     стягнення заборгованості 4 432,60 грн.               

Суддя  Бондаренко Г.П.  

Представники :

від позивача                    ОСОБА_1 (дов. б/н від 03.09.2010р.)

від відповідача          не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.07.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю  "Стандарт" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду з позовною заявою до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Денн Марк" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 4432,60 грн. заборгованості за послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах за договором про відкриття рахунку у цінних паперах №Ю-13/09/023 від 13.09.2006 року, з яких 3740,00 грн. основного боргу, 567,02 грн. пені, 28,96 грн. інфляційних втрат, 96,62 грн. 3% річних та судових витрат.

Заявлені позовні вимоги вмотивовані ст. ст. 11-16, 525, 526, 549-551, 611 ЦК України та ст. ст. 173, 174, 216, 217, 231 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/124, розгляд справи призначено на 22.06.2011 року.

В судовому засіданні 22.06.2011 року представник позивача надав додаткові матеріали по справі, вимоги ухвали суду від 31.05.2011 року виконав.

Разом з тим, представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 3915,00 грн. основного боргу за період з  травня 2009 року по  21.06.2011р., 38,50 грн. пені за період з 11.01.2011р. по 21.06.2011р.,  28,96 грн. інфляційних втрат та 96,92 грн. 3% річних.

Розглянувши подану заяву про зміну позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення ціни позову, суд приходить до висновку про її  прийняття до розгляду в рамках даного провадження, оскільки така заява в порядку ст. 22 ГПК України подана до початку розгляду справи по суті, а отже  позовні вимоги розглядаються у відповідності до заяви від 22.06.2011р.

В судовому засіданні після надання позивачем додаткових документів, судом встановлено, що юридична адреса відповідача є іншою, ніж зазначено у позовній заяві, а отже відповідач не повідомлений про розгляд справи за своєю юридичною адресою.

Ухвалою від 22.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.07.2011 року у зв'язку з неявкою представника відповідача  в судове засідання та необхідністю його належного повідомлення за адресою відповідною до витягу ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 06.07.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва у справі №9/124 від 22.06.2011 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 року  за адресою відповідною до наданого позивачем в судовому засіданні витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 21.06.2011 року.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2006 року ТОВ «Компанія «Денн Марк»(далі по тексту –відповідач) уклало договір про відкриття рахунку у цінних паперах №Ю-13/09/023 із зберігачем ТОВ «Стандарт»(далі по тексту –позивач), відповідно до якого відповідач доручає, а позивач зобов’язується надавати відповідачу послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних відповідачу цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 року №61, Внутрішнього положення позивача, чинного законодавства України та на підставі розпоряджень відповідача.

Відповідно до п. 4.1 договору кожна сторона зобов’язалась виконувати свої обов’язки належним чином, сприяти іншій стороні у їх виконанні.

Згідно з п. 2.4.3 договору відповідач зобов’язався оплачувати послуги позивача згідно з розцінками та строками, передбаченими цим договором та тарифами позивача (додаток №1 до договору, додаток №4 до договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата послуг здійснюється щомісячно не пізніше 10-го дня наступного місяця шляхом переказу коштів з поточного рахунку відповідача на рахунок позивача.

Позивач свої зобов’язання щодо зберігання та обліку цінних паперів відповідача, що зберігаються у позивача згідно з договором (п. 2.1.2 договору) виконує належним чином, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах №003023 від 06.07.2011 року та актами-рахунками від 28.02.2009 року, від 31.03.2009 року, від 30.04.2011 року, 31.05.2011 року, які підписані представниками обох сторін та містять мокрі печатки сторін.  

Відповідно до квитанції про оплату за зберігання цінних паперів за актом-рахунком від 30.04.2009 року останній платіж за договором був здійснений 13.05.2009 року.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за період з травня 2009 року по 31 травня 2011 року (включно) складає 3915, 00 грн.

31.03.2011 року  позивач звернувся до відповідача з претензією №44 щодо погашення заборгованості по договору та штрафних санкцій. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до цього часу по договору не погасив.

Таким чином, станом на час розгляду справи (06.07.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 3915,00 грн.

Доказів оплати за послуги із зберігання цінних паперів відповідачем не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3915,00 грн. основного боргу за послуги із зберігання цінних паперів.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 3915,00 грн. На спростування іншого відповідачем доказів не надано.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 6.11 договору просить стягнути з відповідача на свою користь 38,50 грн. –пені за період з 11.01.2011 року до 21.06.2011 року.

Відповідно до п. 6.11 договору при прострочці сплати суми послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.  

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись п. 6.11 договору, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені повністю, з огляду на правильність розрахунку пені, що перевірено судом. Контррозрахунку пені відповідачем не надано.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 28,96 грн. інфляційних втрат за період з червня по березень 2011 року та 96,62 грн. 3% річних за період з 11.06.2009 року по 11.05.2011 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнається судом обґрунтованою.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 3915, 00 грн. основного боргу, 38,50 грн. пені, 28,96 грн. інфляційних втрат та 96,62 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги з урахуванням зменшення ціни позову по  заяві від 22.06.2011 року задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Денн Марк»(03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2; код 19067969) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт»(04071, м. Київ, вул. В. Вал, 24; код ЄДРПОУ 31954068) 3915 (три тисячі де’ятсот п’ятнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп. пені,  28 (двадцять вісім) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 96 (дев’яносто шість) грн. 62 коп. 3% річних,   40 (сорок) грн. 79 коп. державного мита, 217 (двісті сімнадцять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

                          Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 11.07.2011 року