Рішення

від 20.06.2011 по справі 24/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/97

20.06.11

За позовом  Заступника  прокурора міста  Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство " Кийпромтехнологія"    

Про                стягнення 39 424 590,00 грн.

Суддя   Шевченко В.Ю.

Представники:

Від прокуратури

         Кісловська Ю. С. (посвідчення № 120 від 24.05.2011 р.)

Від позивача

         ОСОБА_2 (дов. № 049-05/833-11 від 15.12.2011р.)

Від відповідача

         Не з‘явився;

У судовому засіданні 20 червня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Заступник  прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кийпромтехнологія" 39 424 590,00 грн. заборгованості, з яких 32 985 220,00 грн. –основного боргу, 1 187 990,00 грн. –інфляційних втрат та 5 251 380,00 грн. –пені, за договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №1143.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.03.2011 р. порушено провадження у справі № 24/97 та призначено справу до розгляду на 29.04.2011р.

Ухвалами господарського суду м. Києва від 29.04.2011р., від 30.05.2011р. та від 06.06.2011р. розгляд справи відкладався в зв’язку з нез’явленням представників учасників провадження та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судове засідання 20.06.2011р. з’явилися прокурор та представник позивача, які підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №8528 від 25.03.2011р.

Відповідач у судове засідання повноважного представника не направив, відзив не надав та про причини нез’явлення суд не повідомив.

Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 08.04.2011р., наданій позивачем у судовому засіданні 20.06.2011р.

Таким чином, ухвала про призначення судового засідання вважається врученою відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши  фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

21.12.2007р. Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач), Національною радіокомпанією України (надалі –замовник ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Кийпромтехнологія»(надалі –відповідач, або інвестор) уклали договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №1143 (надалі –договір №1143).

Відповідно до п. 1.1. договору №1143, предметом даного договору є сплата інвестором пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (надалі –пайовий внесок), у зв’язку з будівництвом житлового комплексу з автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення та критою автостоянкою по вул. Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва.

На виконання договору №1143, його сторонами договору були складені розрахунки обсягу пайової участі (внеску) у створені соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста №1-6, відповідно до яких визначалися суми внеску що мали сплачуватися, копії яких долучені до матеріалів справи а оригінали оглянуті в судовому засіданні.  

Згідно з п. 1.2. договору №1143, розмір пайового внеску, за розрахунками 1-6 від 20.12.2007р. становить 26 619 240,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору №1143 інвестор зобов’язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 26 619 240,00 грн. (без ПДВ) на умовах визначених в даному договорі.

Відповідно до п. 3.1. договору №1143, інвестор сплачує пайовий внесок в сумі, вказаній в п. 2.1. даного договору, за наступним графіком:

-          по 200 000,00 грн. (без ПДВ) у строк з січня 2008р. по травень 2008р. включно щомісячно, але не пізніше 28 числа;

          -          25 619 240,00 грн. (без ПДВ) у строк з червня 2008р. по листопад 2010р. включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Оплата здійснюється на підставі рахунку, який видається забудовнику, за його письмовим зверненням до Головного управління економіки та інвестицій, не пізніше ніж за 3 дні до здійснення платежу (п.3.10 договору №1143).

Згідно з п. 3.11. договору №1143 сума платежу на момент здійснення оплати корегується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов’язання і до моменту його фактичного виконання.

Після сплати повної суми пайового внеску, визначеної даним договором, інвестору видається довідка про виконання вимог пайової участі (п. 3.7. договору №1143).

На виконання умов договору №1143, відповідно до довідки про надходження коштів за період 01.01.2007 по 19.05.2011 наданої Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), забудовник (відповідач) перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 5 269 873,35 грн.

Позивач стверджує що відповідач, в порушення взятих зобов’язань, не виконав зобов’язання щодо своєчасної сплати пайових внесків і на момент звернення з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кийпромтехнологія" за відповідачем утворилась заборгованість по договору №1143 в сумі 32 985 220,00 грн.

Вирішуючи питання про відновлення строку позовної давності по стягненню пені господарський суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 267 Цивільного Кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки жодною зі сторін заява про застосування судом позовної давності не подавалася, суд не розглядає питання щодо застосування позовної давності.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Згідно пункту 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", в редакції яка діяла на час укладання договору №1143 21.12.2007р., у зв’язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (в редакції, чинній станом на момент укладання договору) затверджені нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів.

Згідно додатку №1 до вищезазначеного рішення Київської міської ради, а саме пункту 1.1., нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі-Нормативи), пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Пайовий одноразовий внесок включає в себе наступні складові: відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Пайовий внесок сплачується забудовником на підставі відповідного договору (п. 4.6 Рішення № 271/431).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Положення договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №1143 від 21.12.2007р. відповідали порядку інвестування забудовниками соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, встановленому Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" та рішенню Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір №1143 судом недійсним не визнаний. Відтак, на підставі зазначеного договору для його сторін виникли права та зобов’язання, які вони мали виконувати належним чином.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Оскільки, відповідно  до  ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити факт оплати суми пайового внеску відповідно до умов договору №1143, покладається на відповідача.

Враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач в установленому законом порядку обставин, підтверджених позивачем не спростував, господарський суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 32 985 220,00 грн. за договором договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №1143 від 21.12.2007р.

За невиконання зобов’язання позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 187 990,00 грн. за загальний період з жовтня 2008р. по листопад 2010р. та пені в сумі 5 251 380,00 грн. за загальний період з жовтня 2008р. по листопад 2010р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розрахунок суми інфляційних втрат, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в зв’язку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кийпромтехнологія" інфляційних втрат в сумі 1 187 990,00 грн. також є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.1. договору №1143 передбачено, що у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску інвестор сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від розміру пайового внеску. Пеня, що передбачена даним пунктом договору нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.

Таким чином, обмеження встановлені п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, до даних правовідносин не застосовуються.

Згідно доданого позивачем до позовної заяви розрахунку суми пені, який судом перевірений та визнаний вірним, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 01.10.2008р. по 30.11.2010р., складає 5 251 380,00 грн.

Враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов’язання по повній та своєчасній сплаті пайового внеску, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 32 985 220,00 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 5 251 380,00 грн. законними та обґрунтованими.

Таким чином, позов заступника  прокурора міста  Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради підлягає задоволенню повністю.

Під час розгляду справи заступником прокурора м. Києва у позові заявлено клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти відповідача, в межах заявленої суми.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З урахуванням загальних вимог передбачених ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини за яких невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки окрім самого клопотання заступника прокурора м. Києва про забезпечення позову, викладеного в прохальній частині позовної заяви, не надано доказів які б обґрунтовували наведені у клопотанні посилання, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання ухваленого по ній рішення.

Отже, заявлене заступником прокурора м. Києва клопотання про забезпечення позову є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кийпромтехнологія" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А; код ЄДРПОУ 31451728) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ЄДРПОУ 24262621) 32 985 220 (тридцять два мільйони дев’ятсот вісімдесят п’ять тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп. –основного боргу, 1 187 990 (один мільйон сто вісімдесят сім тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн. 00 коп. –інфляційних втрат та 5 251 380 (п’ять мільйонів двісті п’ятдесят одна тисяча триста вісімдесят) грн. 00 коп. –пені.

Видати наказ.

 Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 27.06.2011р.