Рішення

від 11.07.2011 по справі 1/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/167

11.07.11

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Артамол»

Про                              стягнення 14 468,90 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    ОСОБА_1, довіреність № б/н від 21.04.2011

від відповідача          не з ‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Істейт»(далі –позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артамол»(далі –відповідач)  про стягнення 14 468,90 грн..

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору 09/09-С від 10.08.2009р.

Ухвалою суду від 27.05.2011р. порушено провадження у справі № 1/167 та призначено розгляд на 17.06.2011 р.

17.06.2011р. представник позивача у судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, надав пояснення по суті спору, підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 11.07.2011, у зв’язку з відсутністю представника відповідача.

11.07.2011 представник позивача у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 07.06.2011, а саме: 04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграда 7-Б, кв. 68.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди № 09/09-С від 10.08.2009р. (далі –договір суборенди), а 01.02.2010 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору суборенди (далі - додаткова угода), відповідно до якого позивач надав відповідачу в користування до 31.12.2010р. вбудоване складське приміщення площею 42,00 кв.м. та офісне вбудоване приміщення площею 31,4 кв.м, що розташовані за адресою : м.Київ, вул. Крічевського 19. Відповідач прийняв на себе зобов’язання щомісячно сплачувати орендну плату за наступний місяць, тобто передоплатою, та компенсувати на підставі рахунків комунальні послуги, користування електроенергію, телефоном інтернет зв’язком та інших витрат пов’язаних з суборендою.

Відповідно до п.3.1 договору суборенди, ставка суборендної плати за кожен квадратний метр орендованої площі складських приміщень в розмірі 42,0 кв.м складає 50,00 грн. з урахуванням ПДВ, а ставка суборендної плати за кожен квадратний метр орендованої площі офісних приміщень 85,00 грн. з ПДВ. Разом загальна вартість суборендної плати складських та офісних приміщень за місяць складала 4769,00 грн.

Складське та офісне приміщення були передані відповідачу згідно актів 31.01.2010 та 01.02.2010 року.

За вимогою відповідача договір за суборенду офісного приміщення було розірвано з 16.07.2010, а в частині складських приміщень з 21.07.2010.

Проте станом на день подачі позову до суду відповідач не передав позивачу приміщення згідно умов п.1.4 договору суборенди та додаткової угоди до нього, тобто за актом повернення приміщення.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору суборенди та додаткової угоди до нього у останнього перед позивачем утворився борг у розмірі 8784,57 грн. за період з 26.05.2010 –01.11.2010 року.

Розділом 4 договору суборенди передбачено, що у разі неналежного виконання відповідачем умов договору суборенди останній зобов’язався сплачувати позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних, інфляційні втрати.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 14 468,90 грн. заборгованості по орендній платі, а саме: 8784,57 грн. –основного боргу, 317,55 грн. –інфляційних втрат, 92,23 грн. –3% річних, 505,55 грн. –пені, 4769,00 грн. - штрафу та судові витрати.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, наявні в справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача частково, на підставі наступного.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором найму (оренди).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з листом про розірвання договору суборенди, тобто фактично дія договору про оренду офісних приміщень діяла до . 16.07.2010 , а щодо оренди складських приміщень  до 21.07.2010., а отже борг у відповідача утворився у період з 26.05.2010 по 16.07.2010 –по оренді офісних приміщень та з 26.05.2010 по 21.07.2010 по оренді складських приміщень у розмірі 5800,13 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних витрат, то їх розмір підлягає перерахунку та за розрахунком суду складає: 170,75 грн. –пені, 27,17 грн. –3% річних, 42,50 грн. –інфляційних втрат за період з 26.05.2010 по 21.07.2010 по день фактичного розірвання договору суборенди та додаткової угоди до нього згідно листів відповідача, оскільки позивачем їх нарахування здійснено не вірно, а саме за період з 26.05.2010 по 01.11.2010 без належних на те підстав.

Що стосується вимоги по стягненню штрафу у розмірі 4769,00 грн. то вона не підлягає задоволенню, оскільки умовами договору даний вид відповідальності сторонами не було передбачено.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором найму (оренди) доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 144,69 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову частково покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артамол»(04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграду 7-Б, кв. 68, код ЄДРПОУ 36507827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт»(83045, м.Донецьк, пр-т.  Ленінський 43, код ЄДРПОУ 34627450) 5800 (п’ять тисяч вісімсот) грн. 13 коп. –основного боргу, 170 (сто сімдесят) грн. 75 коп. –пені, 27 (двадцять сім) грн. 17 коп. – 3% річних, 42 (сорок дві) грн. 50 коп. –інфляційних витрат, 60 (шістдесят) грн. 77 коп. –державного мита, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 12 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 13.07.2011р.)