Рішення

від 04.08.2011 по справі 18/056-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/056-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2011 р.                                                                  Справа № 18/056-11

 Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго», м.Чернігів

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєга КоМ», м.Славутич

про стягнення 3 832,91 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача –Костенкова О.П.

Відповідача –не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєга КоМ»(відповідач) 3 832,91 грн. заборгованості за Договором  від 15.03.2007 року № 545 про постачання електричної енергії.

Провадження у справі № 18/056-11 порушено ухвалою від 19.07.2011 року та  призначено розгляд справи на  04.08.2011 року.

В судовому засіданні 04.08.2011 року позивач позовні вимоги підтримав, на  виконання вимог суду надав уточнений розрахунок позову.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору ухвалою від 19.07.2011 року, у судове засідання 04.08.2011 року без поважних причин не з‘явився,  про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

За таких обставин, суд розглядає справу  у відповідності до ст.  75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором від 15.03.2007 року № 545 про постачання електричної енергії, укладеним між  ПАТ «Чернігівобленерго»та ТОВ «Вєга КоМ»згідно умов якого, позивач постачає відповідачу  електроенергію.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач (відповідач) зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами Додатків №№ 3, 4 Договору та діючого законодавства.

На виконання Додатку № 3 до Договору споживач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 23 числа попереднього місяця по 22 число наступного місяця. Остаточний розрахунок має проводитись не пізніше перших 3 операційних днів з дня отримання рахунку.

На виконання умов Договору позивач постачав відповідачу електроенергію, у зв'язку з чим виставляв  рахунки за активну електроенергію за лютий 2011 року № 2545-02-2011 від 22.02.2011 року на суму 1860,72 грн. та за березень 2011 року № 2545-03-2011 від 22.03.2011 року на суму 1906,57 грн.

Зазначені рахунки відповідачем своєчасно та в повному обсязі не оплачені, оскільки за відповідачем рахувався кредит в сумі 32,16 грн., його заборгованість складає  3735,13 грн., що відповідачем не заперечено  та не спростовано.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 3735,13 грн. основного боргу за лютий-березень 2011 року.

Згідно  з  ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона  повинна вжити  усіх заходів, необхідних для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання  є підставою для застосування  господарських санкцій, передбачених законом або договором.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивач на підставі п. 4.2.1 Договору заявив вимогу про стягнення з відповідача 49,17 грн. пені за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування пені та її розмір, наведені в розрахунку позивача, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 49,17 грн. обґрунтовані  і  підлягають задоволенню.

Також, позивачем нараховано  індекс інфляції на прострочену суму за травень 2011 року  в сумі 29,88 грн. та 18,73 грн. 3% річних за травень-червень 2011 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, наведений в розрахунку позивача, вимоги про стягнення з відповідача 18,73 грн. 3% річних та 29,88 грн. інфляційних  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєга КоМ»(07100, Київська обл., м. Славутич, к-л Ризький, 8, кв. 29, код 34845536) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»(14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код 22815333) 3735,13 грн. основного боргу,  29,88 грн. інфляційних, 18,73 грн. річних, 49,17 грн. пені, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та   236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      Кошик А. Ю.