Рішення

від 03.08.2011 по справі 23/076-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р.                                                                  Справа № 23/076-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфарма», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білка Фарм», м. Біла Церква

про стягнення 4500,00 грн.

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 5 січня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніфарма»(далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білка Фарм»(далі - відповідач) про стягнення 4500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №134/к-п/15 від 18 серпня              2013 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 4500,00 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30 травня 2011 року та призначено справу до розгляду на                     8 червня 2011 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 3 серпня 2011 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. Заява обґрунтована тим, що відповідачем за період з 29 червня 2011 року по 21 липня 2011 року частково сплачено суму боргу у розмірі              500,00 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви. (п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року за №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»).

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 30 травня 2011 року, від 8 червня 2011 року та від 21 червня 2011 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

3 серпня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніфарма»(за договором –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білка Фарм»(за договором –покупець) 18 серпня 2010 року укладено договір поставки за             №134/к-п/15.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов’язується передати у зумовлені строки у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, в строки і на умовах, які передбачені даним договором.

Згідно пункту 2.1 договору товар постачається за цінами, які формуються відповідно до чинного законодавства України і погодженими сторонами при узгодженні заявки і зазначеними в накладній на відпустку товару, які є невід'ємною частиною даного договору і в яких фіксується торгова націнка. Фактом узгодження цін на товар вважається накладна, підписана обома сторонами.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що загальна ціна даного договору визначається сумою всіх накладних на відпустку товару за даним договором.

Згідно пункту 3.1 договору асортимент товару погоджується сторонами в момент узгодження заявки на поставку товару і зазначається у накладній.

Відповідно до пункту 4.3 договору датою і доказом поставки товару вважається дата підписання покупцем або його перевізником накладної на відпустку товару.

Згідно пункту 5.2 договору приймання товару за кількістю проводиться покупцем в момент приймання-здачі в пункті відвантаження або в пункті доставки. Товар вважається зданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю при підписанні накладної на відпустку товару.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що покупець проводить оплату товару на протязі 15 (п’ятнадцяти) календарних днів від дати поставки. Кінцева дата розрахунків зазначається в накладній на відпустку товару.

Згідно пункту 6.2 договору покупець перераховує гроші за поставлений товар за реквізитами постачальника, що зазначені в даному договорі. Товар вважається оплаченим, якщо гроші поступили на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що якщо покупець розраховується за поставлений товар частковими платежами за кількома різними накладними, то покупець зобов’язаний в платіжному дорученні на перерахування грошових коштів вказати номер накладної, за якою проводиться розрахунок. В разі, якщо покупець перераховує грошові кошти і не укаже за якою накладною було здійснено розрахунок, постачальник вправі самостійно, на свій розсуд здійснити зарахування грошових коштів за різними накладними.

Відповідно до пункту 9.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними за №2016551 від 8 лютого 2011 року, №2018152 від 11 лютого 2011 року, №2018151 від 11 лютого 2011 року, №2019767 від 15 лютого 2011 року, №2019766 від 15 лютого 2011 року, №1626 від 3 березня 2011 року на загальну суму 4570,60 грн. Факт приймання товару за товарно-транспортними накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується підписом особи, уповноваженої на отримання товару генеральним дорученням №123/11 від 1 січня 2011 року, та відтиском печатки затвердженого генеральним дорученнями №123/11 від 1 січня 2011 року на товарно-транспортних накладних.

В матеріалах справи наявна копія банківської виписки з якої вбачається, що 19 травня 2011 року відповідачем  на рахунок позивача перераховано грошові кошти у розмірі 300,00 грн. Відповідно до умов пункту 6.3 договору грошові кошти, сплачені відповідачем у розмірі 300,00 грн., розподілені позивачем наступним чином: 229,40 грн. розподілені за накладними, які не є предметом позову, а              70,60 грн. за накладною №2016551 від 8 лютого 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 3 серпня 2011 року не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 30 травня 2011 року, 8 червня 2011 року та від 21 червня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 30 травня 2011 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білка Фарм»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 21-а, код 36969917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфарма»(04073, м. Київ, пр. Московський, 21-а, код 24376098) –4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. заборгованості та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Д.Г. Заєць

Дата підписання рішення –08.08.2011 року