Рішення

від 03.08.2011 по справі 23/077-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р.                                                                  Справа № 23/077-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі Відділу освіти Олевської районної державної адміністрації

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква

про стягнення 82175,79 грн.

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1061 від 14 червня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Олевського району в інтересах держави в особі Відділу освіти Олевської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»про стягнення 82175,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором про відшкодування витрат відділу освіти Олевської райдержадміністрації на утримання нерухомого майна (виробничих приміщень шкільних їдалень) та на комунальні платежі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 79163,92 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов’язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1050,34 грн., 3% річних в розмірі 203,29 грн. та інфляційні в розмірі 1166,63 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30 травня 2011 року та призначено справу до розгляду на 8 червня 2011 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 30 травня 2011 року, від 8 червня 2011 року та від 21 червня 2011 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

3 серпня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відділом освіти Олевської районної державної адміністрації (за договором - балансоутримувач) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(за договором - підприємство) 1 січня 2011 року укладено договір про відшкодування витрат відділу освіти Олевської райдержадміністрації на утримання нерухомого майна (виробничих приміщень шкільних їдалень) та на комунальні платежі за №3.

Згідно пункту 1.1 договору балансоутримувач забезпечує утримання, експлуатацію виробничих приміщень шкільних їдалень (надалі – приміщення) загальною площею 3561,23 кв.м., а підприємство бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних нижче робіт пропорційно до площі, яка ним використовується. Облік спожитих підприємством води та водовідведення, тепла здійснюється відповідними лічильниками. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих води, водовідведення, тепла, а також при оплаті за вивезення твердих побутових відходів застосовується критерій –пропорційно до займаної площі. Підприємство користується виробничими приміщеннями, загальною площею 3561,23 кв.м. згідно з додатком 1, що є невід’ємною частиною цього договору. Дані виробничі приміщення шкільних їдалень використовуються виключно для організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів Олевського району, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, згідно складеного договору про оренду виробничих приміщень шкільних їдалень та обладнання.

Відповідно до пункту 2.1 договору балансоутримувач зобов’язується надавати підприємству комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами.

У відповідності до пункту 2.6 договору підприємство зобов’язується вносити поточну плату на рахунок балансоутримувача за комунальні послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Плата за комунальні послуги здійснюється на підставі рахунків. При несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Згідно пункту 5.1 договору договір діє з 1 січня 2011 року по 31 березня 2011 року включно.

Відповідно до пункту 5.2 договору приймання-передача та повернення приміщення здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. При цьому складається відповідний акт, який підписується членами двосторонньої комісії. Приймання-передача та повернення приміщення здійснюється протягом 2 (двох) днів у терміни, визначені пунктом 5.1 договору.

1 січня 2011 року між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі приміщення.

На виконання умов договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури №11 від 15 січня 2011 на суму 36433,71 грн., №19 від 18 березня 2011 року на суму 23476,19 грн. та №28 від 7 квітня 2011 року на суму 19254,02 грн.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 79163,92 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання не з‘являвся, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 30 травня 2011 року, від 8 червня 2011 року та від 21 червня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від  30 травня 2011 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не виконав умов договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 79163,92 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 1050,34 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір 3 % річних у сумі 203,29 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

З розрахунку збитків від інфляції, наданого позивачем, вбачається, що інфляційні позивач нараховує за наступні періоди: з 1 лютого 2011 року по                    28 лютого 2011 року на суму заборгованості у розмірі 36433,71 грн. та з 1 березня 2011 року по 31 березня 2011 року на суму заборгованості у розмірі 59909,90 грн.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) –це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Умовами договору передбачено, що відповідач зобов’язується вносити поточну плату на рахунок позивача за комунальні послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Відтак, з огляду на зазначене вище, інфляційні на суму 36433,71 грн. повинні нараховуватись з 1 березня 2011 року, а на суму 59909,90 грн. з 1 квітня 2011 року.

Оскільки, періоди нарахування інфляційних, зазначені позивачем, не відповідають вимогам чинного законодавства України, суд відмовляє у задоволені вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних у розмірі 1166,63 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) на користь Відділу освіти Олевської районної державної адміністрації (11001, Житомирська область, Олевський район, м. Олевськ, б-р Воїнів-Афганців, 1, код 02143135) –79163 (сімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят три) грн. 92 коп. заборгованості, 1050 (одна тисяча п’ятдесят) грн. 34 коп. пені, 203 (двісті три) грн. 29 коп. 3 % річних.

3.          Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) в доход Державного бюджету України: на                            р/р 31118095700001, банк УДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 804 (вісімсот чотири) грн. 18 коп.; на р/р 31217264700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу державний Київська область, код бюджетної класифікації 22050003 – 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Д.Г. Заєць

Дата підписання рішення –08.08.2011 року