Рішення

від 07.07.2011 по справі 4/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/220

07.07.11

За позовомДочірнього підприємства «Управління експлуатації будинків»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум»

Простягнення 8547,90 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Кукуруза В.В.

Від відповідача              не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум»3145,37 грн. комунальних платежів за червень, 2900,47 грн. орендної плати за червень, 148,23 грн. 3% річних, 530,84 грн. індексу інфляції, 1335,88 грн. неустойки за несвоєчасне звільнення орендованого приміщення, а всього 8547,90 грн. заборгованості за договором № 271 від 15.03.2010р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, в зв'язку з тим, що Відповідач частково сплатив заборгованість           Відповідно до заяви, Позивач просить стягнути з відповідача 4613,59 комунальний послуг, 1431,25 грн. орендної плати, 148,21 грн. 3% річних, 530,75 грн. індексу інфляції, 1335,88 грн. неустойки за несвоєчасне вивільнення орендованого приміщення, а всього 8175,61 грн. заборгованості.

Заява Позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 8175,61 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач в судове засідання не з'явився, Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2010 року між Дочірнім підприємством "Управління експлуатації будинків" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Мос Верум" було укладено Договір оренди № 271, предметом якого було строкове платне користування нерухомим майном, площею: 32,3  кв.м. на 15-ому поверсі кімната №1502 за адресою : м. Київ, вул. Горького, 51.

Згідно п. 10.1 Договір набув чинності з 15 березня 2010 року.

Відповідно до умов п. 5.2. Договору, Відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі перераховувати на поточний рахунок Позивача : орендну плату; суму податку на додану вартість; компенсувати комунальні послуги (водопостачання, опалення та електроенергію); послуги з технічного та експлуатаційного утримання приміщень; відшкодовувати податок на землю пропорційно займаній площі, шляхом щомісячних перерахувань, відповідно до наданих Позивачем рахунків та актів виконаних робіт і послуг, в обумовлені договором терміни.

14 липня 2010 року між Позивачем і Відповідачем було укладено Угоду №04ор про розірвання Договору оренди нерухомого майна №271 від 15 березня 2010 року.

На момент підписання Угоди заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором становила 11972  грн. 48 коп.

Відповідач звільнив займане приміщення надане йому за умовами Договору лише через 14 днів з моменту підписання Додатку №1 до Угоди, що підтверджується листом Відповідача № 5-29/07-10 від 29 липня 2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 2 п 2.5 у разі несвоєчасного звільнення приміщення Відповідачем у Позивача виникає право на застосування пені згідно п.9.2 у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Відповідно до п.9.3 Договору, у разі затримки внесення орендної плати, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Між Дочірнім підприємством "Управління експлуатації будинків" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Мос Верум" було укладено Договір оренди № 271, предметом якого було строкове платне користування нерухомим майном, площею: 32,3  кв.м. на 15-ому поверсі кімната №1502 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 51.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди №271 від 15.03.2010р. за червень 2010р. по комунальним платежам у розмірі 4613,59 грн. та 1431,25 грн. орендної платі за липень 2010р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований,  і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.9.3 Договору, у разі затримки внесення орендної плати, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених п. 9.3 Договору оренди № 271 від 15 березня 200р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 114,93 грн., відповідно до розрахунку Позивача, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача  1335,88 грн. суми неустойки, за несвоєчасне звільнення орендованого приміщення, відповідно до п.9.2 договору також підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідач звільнив займане приміщення надане йому за умовами Договору лише через 14 днів з моменту підписання Додатку №1 до Угоди, що підтверджується листом Відповідача № 5-29/07-10 від 29 липня 2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 2 п 2.5 у разі несвоєчасного звільнення приміщення Відповідачем у Позивача виникає право на застосування пені згідно п.9.2 у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Відповідно до п.9.2 Договору, в разі невиконання п.2.5 договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 530,75 грн. індекс інфляції та 148,21 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум»(03150, м. Київ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 36957812) на користь Дочірнього підприємства «Управління експлуатації будинків»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03150, м. Київ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 21582733) 4613 (чотири тисячі шістсот тринадцять) грн. 59 коп. комунальних платежів за червень 2010р.; 1431  (одну тисячу чотириста тридцять одну) грн. 25 коп.  орендної плати за липень 2010р.; 148 (сто сорок вісім) гривень 21 коп. 3% річних від простроченої суми; 530 (п'ятсот тридцять) гривень, 75 коп. індексу інфляції; 114 (сто чотирнадцять) гривень 93 коп. пені; 1335  (одна тисяча триста тридцять п'ять) гривень 88 коп. неустойки за несвоєчасне звільнення орендованого приміщення, 102 (сто дві) гривні 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

    Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 15.07.2011р.