Рішення

від 13.07.2011 по справі 47/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/181

13.07.11

За позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей Ей Еф Україна”

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Велоксбуд”

про                    стягнення  167 875,15 грн.

          Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача                 не з'явився

від відповідача            не з'явився

У судовому засіданні 13.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення в  167 875,15  грн. заборгованості по договору, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 було порушено провадження у справі № 47/181, розгляд справи було призначено на 06.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 р. розгляд справи було відкладено до 13.07.2011.

Представник позивача в судове засіданні 06.07.2011 не з'явився, через канцелярію суду подав витребувані ухвалою від 22.06.2011 документи, а також заяву про розгляд справи без участі його представника. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору поставки № 08/10/08 від 08.10.2008 не було здійснено оплату за поставлену продукцію згідно видаткових накладних загалом на суму 114 304,47 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 06.07.2011 р. не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у  позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

            08.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Джей Ей Еф Україна” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Велоксбуд” (відповідач, покупець) було укладено договір № 8/10/08, відповідно до якого на умовах даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (п.1.1.).

Умовами договору № 8/10/08 від 08.10.2008 сторони погодили, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2.); поставка продукції за цим договором здійснюється зі складу постачальника (п.2.1.); датою поставки є дата прийняття покупцем продукції за кількістю та якістю, що підтверджується видатковою накладною (п.2.5.); ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим договором, визначена сторонами в рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною цього договору (п.3.1.); розрахунки за цим договором здійснюються  в національній валюті шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів покупця на поточний рахунок постачальника на протязі 15 календарних днів з моменту відвантаження продукції та підписання видаткової накладної (п.3.2.).

Позивач на виконання умов договору згідно видаткової накладної № РН-00987 від 15.09.2008 р. та рахунку-фактури № СФ-01117 від 15.09.2008 на суму 154 153,13 грн., видаткової накладної № РН-1154 від 17.10.2008 та рахунку-фактури № СФ-01299 від 16.10.2008 на суму 151 670,23 грн., видаткової накладної № РН-1155 від 17.10.2008 та рахунку-фактури № СФ-01300 від 16.10.2008 на суму 78 450,90 грн., видаткової накладної № РН-1353 від 24.11.2008 та рахунку-фактури № СФ-01524 від 24.11.2008 на суму 59 028,76 грн. (підписаними представниками позивача (продавця) та відповідача (покупця), посвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), передав відповідачу товару, загальна вартість якого по наведеним видатковим накладним  складає 443 303,02 грн.  

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору не було здійснено оплату переданого позивачем товару, оскільки позивачем було передано товар на суму 443 303,02 грн., який відповідачем було прийнято, але оплачено частково в розмірі 333 393,74 грн. та повернуто товару на загальну суму 144 745,42 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –114 304,47 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем договору № 08/10/08  від 08.10.2008, позивачем на підставі видаткових накладних та рахунків-фактур, було поставлено відповідачу товар, а відповідачем прийнято загалом на суму 443 303,02 грн., який відповідачем було прийнято, але частково повернутий, однак всупереч умов зазначеного договору №08/10/08 від 08.10.2008 –не оплачено у повному обсязі та у встановлений договором строк.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 08/10/08 від 08.10.20108  станом на момент вирішення спору складає суму у розмірі 114 304,47 грн. грн. і доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору надано не було.  Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору існує непогашена заборгованість в сумі 114 304,47  грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий позивачем, прийнятий відповідачем, але не оплачений у повному обсязі товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами,  та такою, що підлягає задоволенню в сумі  114 304,47 грн.  

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 10 663,86 грн. - 3% річних та 42 906,82 грн. - інфляційних втрат.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд врахувавши, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару за договором № 08/10/08 від 08.10.2008, у відповідача перед позивачем існує заборгованість по оплаті переданого позивачем товару у розмірі 114 304,47  грн., а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням 3% річних в сумі  10 663,86  грн. та встановленого індексу інфляції в сумі 42 906,82 грн., розрахунок яких судом перевірено і з якими суд погоджується щодо строків, сум та ставок нарахувань, а тому вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велоксбуд»(код ЄДРПОУ 35830396, місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(ідентифікаційний код 34760531, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 147) суму боргу –114 304 (сто чотирнадцять тисяч триста чотири) грн. 47 коп., 42 906 (сорок дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 82 коп. - інфляційних втрат, 10 663 (десять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 86 коп. - 3% річних, 1678 (одну тисячу шістсот сімдесят вісім) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським  судом.

Суддя                                                                                                               С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –18.07.2011