Ухвала

від 20.07.2011 по справі 26/293-7/414

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26/293-7/414

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа №  26/293-7/414

20.07.11

За скаргою боржника  Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради

на дії                                державного виконавця

стягувач                         Акціонерна енергопостачальна компанія ”Київенерго”   

у справі за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії ”Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу ”Енергозбут Київенерго”

до                                  Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради

про                                     стягнення 89 841, 26 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 липня 2011 року на розгляд Господарського суду м. Києва передана скарга Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві  Скаржник просить суд визнати дії державного виконавця незаконними та скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження по справі № 26/293-7/414 від 23.06.11.

Суд, розглянувши подану на розгляд суду заяву та додані до неї документи повідомляє.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з п.8 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002, № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.

Оскаржувану постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 17518176 було винесено 23.06.2011 року, в той же час боржник звернувся до суду  зі скаргою лише 15.07.11.

Судом встановлено, що скаржником при поданні на розгляд суду скарги, порушено встановлений ст. 121-2 ГПК України 10-денний строк на оскарження дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби.

При цьому скаржник не звертався до суду з заявою про відновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби до господарського суду.

Згідно положень ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК. (Інформаційний лист ВГСУ від 15.03.2007 р.01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Тобто, суд у кожному конкретному випадку повинен, із врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок  щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Скаржником не наведено, а судом не встановлено поважних причин пропуску встановленого ст. 121-2 ГПК України строку.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд, не приймає надану заявником копію постанови про відновлення виконавчого провадження від 23.06.11 з вхідним штампом про отримання документу 04.06.11, в якості належного доказу отримання скаржником сказаної постанови саме 04.07.11.

Суд зазначає, що належним доказом отримання постанови ВП № 17518176 від 23.06.2011, є конверт (копія конверта) зі штампом поштового відділення, в якому на адресу скаржника надійшла вказана постанова.

Відповідно до п. 36 Листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" викладено правову позицію, згідно з якою:

- скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями, зокрема, ГПК;

- у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на дії або бездіяльність органів Державної виконавчої служби до скарг учасників виконавчого провадження мають застосовуватися, зокрема, положення статей ГПК, а саме - 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII1 тощо.

З урахуванням наведеного у вирішенні зазначених питань господарським судам слід виходити з вимог відповідних норм ГПК.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов і ін.

          Відповідно до п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Враховуючи викладене, керуючись п. 3 ст. 63, ст. 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на дії державного виконавця повернути без розгляду.

Суддя                                                                                                                                 Пукшин Л.Г.