Рішення

від 05.07.2011 по справі 5016/1924/2011(17/92)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/1924/2011(17/92)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" липня 2011 р.                                 Справа №  5016/1924/2011(17/92)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Кондратовій О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача, представник не з'явився;

від відповідача, представник не з'явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/1924/2011(17/92)

За позовом:  Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», 65110, м.Одеса, вул. Балківська,1-б,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Висмут Н», 54042, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Чайковського, буд. 6, кв.3,

про:стягнення заборгованості у розмірі 2 169,80 грн.,-

                                                         В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Висмут Н»  про стягнення заборгованості у розмірі 2 169,80 грн.

Про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Проте  позивач та відповідач правом участі у судовому засіданні не скористались,  відповідач позов не заперечив і не спростував, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, направлена на юридичну адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначкою «не значиться». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «не значиться»з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про  задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

01.07.2010р. між КП «Теплопостачання міста Одеси»(далі-позивач )та ТОВ «Висмут Н»(надалі-відповідач) був укладений  договір оренди № 258/10, відповідно до якого  орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди (в порядку п.2.1.договору) розташований за адресою: м. Одеса, Шампанський провулок, 12  для розміщення та обслуговування свого телекомунікаційного обладнання та/або третіх осіб, зокрема цифрового стільникового зв'язку, для здійснення діяльності з надання послуг зв'язку, що підтверджено актом прийому-передачі об'єкту оренди від 01.07.2010р.

Базова орендна плата згідно п.4.1 договору  сторонами була визначена на підставі постанови КМУ від 27.12.2006р. № 1846 «Про внесення змін до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», із врахуванням результату конкурсу, і становить 480,00 грн, у тому числі ПДВ 80,00грн.

За п.4.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Нарахування орендної плати за п.4.3 договору починається після  дати зазначеної в акті прийому-передачі об'єкту оренди.

Згідно п.5.3 договорів та п.3 ст.285 ГК України відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.  

Пунктом 4.6 договору  передбачено, що орендна плата вноситься шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця на протязі

10-ти банківських днів з моменту отримання рахунків.

За приписами ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України,  за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За правилами ч. 1 та ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за  користування  майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором.

Однак, в порушення умов договору, п. 1ст.762 ЦК України, п.3ст.285 ГК України -відповідач не виконав власних зобов'язань за договором оренди, не сплатив орендну плату за користування майном, внаслідок чого у відповідача перед позивачем за період з 01.07.2010р. по 01.10.2010р. виникла заборгованість по орендній платі, у розмірі 1967,95грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (арк. спр. 16-17).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За загальним правилом ст. 611 ЦК України при простроченні виконання зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно  до ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку за приписами ст.550 ЦК України, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 10.3 договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати, орендар сплачує на користь орендодавця пеню  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК учасник господарських відносин у випадку порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити певні господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Частиною 3 статті 232 та частиною 2 статті 230 ГК визначено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами оренди № ТГО258/10 від 01.07.2010р.,  позивачем було нараховано відповідачу   3% річних за весь час просрочки платежів   в розмірі 32,73грн., пеню в сумі 169,12 грн.  

З огляду на вищевикладене, позивач  просить стягнути з відповідача  заборгованість за договором оренди   № ТГО258/10 від 01.07.2010р.  в розмірі 21 69,80 грн., з яких сума заборгованості по орендній платі –1967,95 грн., 3 % річних –32,73 грн.,  пеня-  169,12 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди № ТГО258/10 від 01.07.2010р.  

З огляду на викладене, суд вважає, що  позовні вимоги позивача ґрунтуються на договору сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені,   тому підлягають  задоволенню.

         Керуючись ст. ст.32, 33, 44, 49,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» задовольнити в повному обсязі..

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Висмут Н»(54042, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Чайковського, буд. 6, кв.3;код 34234455) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»(65110, м.Одеса, вул. Балківська,1-б; код 34674102) 1967,95 грн. (одна тисяча дев‘ятсот шістдесят сім грн. 95 коп.) –суму заборгованості по орендній платі,  32,73 грн.  (тридцять дві грн. 73 коп. ). –3 % річних,  169,12 грн. (сто шістдесят дев‘ять грн. 12 коп.)- пені, 102,00 грн. (сто дві  грн. 00 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

        Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 11.07.2011 року.

   Суддя                                                        С.М.Коваль