Рішення

від 16.08.2011 по справі 18/2001/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2001/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        16.08.2011 р.                                                                      Справа №18/2001/11

за позовом  Товариства  з обмеженою відповідальністю "Залізничтехніка", м.Теплодар

до  Публічного акціонерного товариства  "Полтавський дослідний механічний завод", м. Полтава

про  стягнення грошових коштів в сумі 229 545,83 грн.

                              Суддя  Тимощенко О.М.

Представники у засіданні 09.08.11 р.:

від позивача:  Пак Д.Г.

від відповідача:  Гончаров А.В.

Представники у засіданні  16.08.11 р.:

від позивача:  Пак Д.Г.

від відповідача:  відсутні

У судовому засіданні 09.08.2011 р. оголошено перерву до 16.08.2011 р. згідно ст.77 ГПК України, про що представники сторін повідомлені під розписку (у матеріалах справи).

СУТЬ СПРАВИ : Розглядається позовна заява  про стягнення 229 545,83 грн., в т.ч. 135172,52 грн. основного боргу, 53 557,97 грн. інфляційних,  12 545,39 грн. річних,14752,70 грн. пені, 13517,25 грн.  штрафу.

Відповідач у  відзиві суму основного боргу визнав, проти стягнення  штрафних санкцій заперечує, посилаючись на те, що його рахунки знаходяться під арештом і у відповідача є намір укласти мирову угоду з відповідачем  (відзив від 09.08.2011р. - у матер.справи). Після перерви відповідач не забезпечив явку представника у засідання.

Вказане  не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

24 березня 2004 року  між сторонами було укладено Договір № 24/03 (арк.13-14 справи).

Згідно умов Договору, позивач (постачальник) зобов'язався  передати відповідачу (покупцю)  продукцію на загальну суму 909 040,10 грн., а відповідач -  сплатити зазначену суму протягом  90 днів після отримання рахунку (п.3.1 договору).  Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту його виконання (п.7.1 договору).

Як вказує позивач (це не заперечується відповідачем) на виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 939880,48 грн., але отримав за поставлену продукцію 804507,96 грн., тобто, виникла заборгованість за Договором в сумі  135172,52 грн. Факт наявності заборгованості та її розмір підтверджується, серед іншого, і актами звірки розрахунків між сторонами (арк.15-21 справи).

28 лютого 2011 року між сторонами  було укладено угоду б/н (арк.24-25 справи), згідно якої існуюча заборгованість в розмірі 135172,52 грн. підлягає погашенню відповідними  платежами в строк до 05 травня 2011 року (до 01.04.20011р. –50 000,00 грн.; до 16.04.2011р. –50 000,00 грн.; до 05.05.2011р. –35 172,52 грн).

Згідно п.3 угоди, у разі виконання умов угоди відповідач вважається таким, що виконав умови договору №24/03 від 24.03.2008р. у  повному обсязі, та у сторін за вказаним договором немає жодних претензій один до одного.

Пунктом 4 зазначеної угоди передбачено, що у разі затримки будь-якого із платежів, відповідач повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 10 % від суми відповідного платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Угода набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Враховуючи, що відповідач пропустив строки, встановлені вказаною угодою для сплати заборгованості,  позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача  135 172,52 грн. основного боргу, 53 557,97 грн. інфляційних,  12 545,39 грн. річних, 14 752,70 грн. пені, 13 517,25 грн. штрафу.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в частині основного боргу повністю. Позовні вимоги у цій частині відповідачем визнаються.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом здійснено перерахунок річних та інфляційних, що підлягають стягненню з відповідача. За результатами розрахунку суду, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання     зобов'язання     (основного    зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

             Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.  Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із системного аналізу норм права, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, а навпаки, хоча і є різновидами неустойки, є різними правовими категоріями. Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов'язання понад встановлений сторонами зобов'язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу, є видом відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена і в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211, в пункті 48 якого зазначається, що штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.  Вказане підтверджується, зокрема, і судовою практикою (див. Постанови Вищого господарського суду України по справі №10/5009/1058/11 від 10.08.2011р., №8/318 від 03.08.2011р., №5002-29/5767-2010 від 03.08.2011р.).

При укладені угоди  сторони дійшли згоди щодо можливості стягнення штрафу та пені  у разі невиконання відповідачем умов угоди. Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом перераховано суму штрафу та пені, заявлену до стягнення. Суд звертає увагу на те, що п.4 угоди від 28.02.2011р. сторони погодили стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості, проте, як вбачається з розрахунку у позовній заяві (арк.5 справи) позивач за основу при розрахунку пені брав облікову ставку НБУ ( не подвійну). Згідно ст.83 ГПК України,  суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту  прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Оскільки у матеріалах справи відсутнє клопотання позивача, суд не може вийти за межі позовних вимог  та задовольняє позовні вимоги про стягнення пені у сумі 14 752,70 грн. (як заявлено позивачем у позовній заяві), та позовні вимоги про стягнення штрафу.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача. Заперечення відповідача проти стягнення штрафних санкцій, викладені ним у відзиві на позов, не спростовують позовних вимог у цій частині  та не є підставою для відмови у їх задоволенні.

На підставі матеріалів справи та керуючись  ст.ст.33,43,49,77,78,82-85   ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства  "Полтавський дослідний механічний завод" (вул.Панянка,26, м. Полтава, Полтавська обл., 36022, р/р 26009054502862 в Полтавському ГРУ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 33435205) на користь    Товариства  з обмеженою відповідальністю "Залізничтехніка" (вул.Комунальна,5, м.Теплодар, Біляївський район, Одеська область, 65490, р/р 26009301537528 в центральному відділенні  "Промінвестбанк" м. Одеса, МФО 328135, код ЄДРПОУ 31850124)- 135172,52 грн. основного боргу, 135172,52 грн. основного боргу,

53 557,97 грн. інфляційних,  12 545,39 грн. річних,  14752,70 грн. пені, 13517,25 грн.  штрафу, 2 296,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    О.М.Тимощенко