Постанова

від 07.06.2006 по справі а16/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А16/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

р.

Справа №

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Габро", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

до  Виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

про визнання частково нечинним рішення від 14.01.2004р. №55

                                               Суддя   ЗАГИНАЙКО Т.В.

                                             Секретар судового засідання СКОСАРЄВА В.В.    

Представники:

від позивача: Кальчик В.В.  - директор;

                       Нікульніков Ю.В. -  представник, дов. від 26.04.2006р ;

Павлов М.В. –представник, дов. від 25.04.2006р.(був присутній у судовому засіданні 31.05.2006р.);

від відповідача: Гожій В.Д. - начальник юр. Управління, дов. від 29.12.2005р. №5/26-2403   ( був присутній у судовому засіданні 31.05.2006р.);

Болгар С.О. –юрист, дов. від 29.12.2005р. №5/26-2415 (був присутній у судовому засіданні 06.06.2006р.).

СУТЬ СПОРУ:

        Позивач просить визнати нечинним рішення відповідача від 14.01.2004р. №55 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам" в частині визначення розмірів збитків, що заподіяні позивачем власнику земельної ділянки внаслідок користування земельною ділянкою без укладання договору оренди.

        В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправне застосування відповідачем довідки про розмір збитків, яку він визначив на підставі не договірної ставки орендної плати в розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки; факт неможливості застосування ставок орендної плати при розрахунку збитків є встановленим відповідно до постанови господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005р. у справі №А12/173 (8/121); відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, але всупереч цьому положенню відповідач протиправно використав в якості складової розрахунку збитків, заподіяних в період з 19.04.2002р. до 18.09.2003р. грошову оцінку земельної ділянки по тимчасовій довідці від 11.07.2003р. №685, якої на момент використання вказаної земельної ділянки не існувало; постановлене рішення відповідача суперечить положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої у разі продовження орендарем користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що  відповідач  в період з 14.04.2002р. по 15.09.2003р. займав земельну ділянку по вул. Кресівській у м. Кривому Розі без правоустановчих документів на земельну ділянку  та відповідну плату; відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі і відшкодування завданих збитків;  відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"  розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольськими міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад;  результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що   затверджуються  органами, які створили ці комісії; 13.08.2003р. відповідачем було прийнято рішення "Про створення комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам" №149, яким була створена відповідна комісія; 08.12.2003р. цією комісією був складений акт №1 відповідно до якого було визначено нанесення позивачем відповідачу збитків у вигляді неодержаного доходу у розмірі 196 265 грн.  21 коп.; зазначений акт було затверджено рішенням відповідача від 14.01.2004р. №55.

В подальшому позивач доповнив позовні вимоги (вх.№8574 від 05.06.2006р.) та просить визнати протиправним рішення відповідача від 14.01.2004р. №55 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам" в частині визначення розмірів збитків, що заподіяні позивачем  власнику земельної ділянки; скасувати або визнати нечинним рішення відповідача від 14.01.2004р. №55 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам" в частині визначення розмірів збитків, що заподіяні позивачем  власнику земельної ділянки.

Позивач уточнив позовні вимоги (заява від 07.06.2006р. вх №8838) та просить визнати протиправним рішення відповідача від 14.01.2004р. №55 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам" в частині визначення розмірів збитків, що заподіяні позивачем  власнику земельної ділянки та визнати нечинним рішення відповідача від 14.01.2004р. №55 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам" в частині визначення розмірів збитків, що заподіяні позивачем  власнику земельної ділянки.

Відповідач надав заперечення щодо уточнення позовних вимог (вх.№8789 від 07.06.2006р.), в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що посилання позивача на статтю 627 Цивільного кодексу України є безпідставним; так, відповідним рішенням відповідача було встановлено розмір ставки орендної плати за землю по місту; рішення не було оскаржене чи визнане, у встановленому законодавством порядку, недійсним, тобто на теперішній час воно є чинним; посилання позивача на статтю 33 Закону України "Про оренду землі" як на підставу задоволення позовних вимог також не має законного обґрунтування; відповідно до роз'яснення Державного комітету України по земельних ресурсам від 05.05.2006р. №14-11-6/3526, згідно якого необхідною умовою поновлення договору оренди земельної ділянки є прийняття відповідного рішення орендавцем; враховуючи той факт, що на розгляд сесії Криворізької міської ради питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 29.03.2000р. не виносилося та відповідне рішення щодо цього міськрадою не приймалося, вбачається відсутність правових підстав стверджувати те, що даний договір був поновлений на новий строк.

Відповідачем також було заявлене клопотання (вх.№8787 від 07.06.2006р.) про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України двомісячний строк розгляду спору закінчується 07.06.2006р., а продовження строку розгляду спору Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства у судовому засіданні були оголошені перерви до 06.06.2006р. та до 07.06.2006р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши  пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності господарський суд, -

          ВСТАНОВИВ:

          - згідно акту комісії з  визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 08.12.2003р. №1 було встановлено, що при перевірці законності використання земель міста виявлене порушення статті 23 Закону України “Про оренду землі” щодо несвоєчасного повернення тимчасово зайнятої Товариством з обмеженою відповідальністю “Габро” земельної ділянки площею 16 446 кв.м на  вул. Кресевській у Жовтневому районі під розміщення ринку; за використання земельної ділянки на вул. Кресевській під розміщення ринку без правоустановчих документів на землю з 14.04.2002р. по 15.09.2003р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Габро” територіальній громаді міста, як власнику земельної ділянки, завдано збитків у сумі неодержаного доходу до міського бюджету у розмірі 196 265 грн. 21 коп.;

          - в подальшому зазначений акт комісії з  визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 08.12.2003р. №1 було затверджено рішенням відповідача - виконавчого комітету  Криворізької міської ради від 14.01.2004р. №55;

          - позивач вважає, що комісією відповідача з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, безпідставно складено акт  від 08.12.2003р. №1 та нараховано збитки у сумі 196 265 грн.21 коп. за період з 14.04.2002р. по 15.09.2003р., оскільки у цей період був чинним договір оренди земельної ділянки від 29.03.2000р.; відповідач проти цього заперечує.

          Враховуючи викладене господарський суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:

          - згідно частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - безстороньо (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;         - своєчасно, тобто протягом розумного строку;

- як вбачається із матеріалів справи 18.04.2000р. між відповідачем –Виконавчим комітетом Криворізької міської ради (орендодавцем) та позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Габро" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею16 446 кв.м.; земельна ділянка надається на умовах оренди строком на два роки, починаючи з дати реєстрації договору;

- відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для розміщення колгоспного ринку по вул. Кресівська у Жовтневому районі;

- згідно пункту 3.1 зазначеного договору  за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату на рік у розмірі 1% від її грошової оцінки;

- як вбачається із матеріалів справи,  договір оренди земельної ділянки від 29.03.2000р. було зареєстровано у Криворізькому міському управлінні земельних ресурсів 18.04.2000р.;

- таким чином, строк дії договору закінчився 18.04.2002р.;

          - згідно із частиною 3 статті 33 Закону України “Про оренду землі” у разі якщо орендар  продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором; письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням;

          - як вбачається із матеріалів справи і підтверджено відповідачем позивач після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 29.03.2000р. продовжував користуватися спірною земельною ділянкою; проте, відповідачем не надано доказів того, що ним позивачу протягом одного місяця  після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 29.03.2000р. було надіслано лист-повідомлення з письмовим запереченням проти оренди позивачем земельної ділянки по вул. Кресівській у Жовтневому районі м. Кривого Рогу під розміщення колгоспного ринку;

          - таким чином, договір оренди земельної ділянки від 29.03.2000р., укладений між сторонами, слід вважати поновленим з 19.04.2002р. у відповідності із частиною 3 статті 33 Закону України “Про оренду землі” на той самий строк і на тих самих умовах;

          - згідно пункту д) частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання  доходів  за  час  тимчасового  невикористання земельної ділянки;

          - відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, здійснюється фізичними та юридичними особами, які самовільно зайняли земельні ділянки;

          - оскільки договір оренди земельної ділянки від 29.03.2000р. є поновленим з 19.04.2002р., то у господарського суду відсутні підстави вважати, що у період з 19.04.2002р. по 15.09.2003р. позивач самовільно займав земельну ділянку по               вул. Кресівській у Жовтневому районі м. Кривого Рогу під розміщення колгоспного ринку;  

          - таким чином, у спірний період позивачем не було допущено порушень, які були б підставою для стягнення збитків, встановлених статтею 156 Земельного кодексу України;

          - відповідно до чинного законодавства акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин;

          - отже, рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 14.01.2004р. №55, яким затверджено акт комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, є актом органу місцевого самоврядування, який породжує  правові наслідки щодо сплати позивачем визначених збитків;

- підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт; обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі;

- відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

          - відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

          - згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб;

          - таким чином,  прийняте відповідачем рішення від 14.01.2004р. №55, яким затверджено акт від 08.12.2003р. №1  комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, у частині визначення збитків позивачу –Товариству з обмеженою відповідальністю “Габро” у сумі 196 265 грн. 21 коп. (пункт 19 акту), не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому не  може породжувати ніяких правових наслідків і є нечинним.

          Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на лист Державного комітету України по земельних ресурсах (надалі –Комітет) від 05.05.2006р.                №14-11-6/3526, у якому Комітетом висловлено думку стосовно того, що для поновлення дії договору оренди землі міській раді необхідно прийняти відповідне рішення, оскільки: - по-перше, у зазначеному листі висловлено лише особисту думку Комітету, яка не містить будь-якого правового обґрунтування; - по-друге, стаття 33 Закону України “Про оренду землі” не містить будь-яких додаткових умов поновлення договору оренди, крім вказаних вище; і по-третє, тільки Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки щодо офіційного тлумачення законів України (пункт 4 частини 1 статті 13 Закону України “Про Конституційний Суд України”).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З урахуванням викладеного позовні вимоги обґрунтовані, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн.40 коп., що підтверджується квитанцією від 29.03.2006р.  

Згідно із статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 94, 160-163, 167, 186, 254, пунктом 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позов повністю.

Визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради  від 14.01.2004р. №55 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам" в частині затвердження пункту 19 акту від 08.12.2003р. №1 комісії Виконавчого комітету Криворізької міської ради з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

Стягнути з державного  бюджету України в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,  пл. Радянська, 1, п/р 2542630750533 в Дзержинському відділенні АК ПІБ, МФО 305330, ЄДРПОУ 24230992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Габро" (50106, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 4-й мкрн. Зарічний, 30а; п/р 26000151372001 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 305750, код ЄДРПОУ 20298295) 3 грн. 40 коп. –витрати по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова набирає законної сили у відповідності із статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ                                                                                 Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата виготовлення постанови у повному обсязі –13.06.2006р.