Рішення

від 16.08.2011 по справі 12/5007/89/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/5007/89/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "16" серпня 2011 р. Справа № 12/5007/89/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді < Поле для текста > 

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді < Поле для текста > 

за участю представників сторін

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився;  

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" (м.Київ))  

до Приватного підприємства "Біг Сіті" (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 2472,86 грн.

Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача 1558,62грн. основного боргу, 779,31грн. штрафу, 105,98грн. інфляційних та 28,95грн. 3% річних, всього 2472,86грн.

Позивач свого представника в засідання суду не направив, надіслав клопотання №455 від 12.08.11р. про розгляд справи за наявними матеріалами. До клопотання були додані оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, його представник в судове засідання не з'явився. З матеріалів справи вбачається, що поштова кореспонденція (ухвала суду) надсилалася відповідачу на адресу вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі зазначеній в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення зобов'язання є договір.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" (позивач) та Приватним підприємством "Біг Сіті" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №703ц (далі за текстом договір).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.2.1. договору, продавець (позивач) зобов'язався передавати у власність, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати товар і оплачувати його вартість.

На виконання п.2.1. договору позивач, відповідно до видаткових накладних №1124000677 від 24.11.10р., №1124000685 від 24.11.10р., №1124000656 від 24.11.10р. (а.с. 11-13), здійснив відпуск товару відповідачу на загальну суму 1558,62грн.

Згідно п. 4.3. договору, покупець (відповідач) зобов'язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або після прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Відповідно до частини другої ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний  сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарським судом встановлено, що за отриманий від позивача товар відповідач не розрахувався, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 1558,62грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується складеним та підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.11р. (а.с.16).

На дату розгляду справи сума основного боргу не змінилася та становить 1558,62грн.

Згідно п.4.5. договору, у випадку порушення відповідачем строку оплати продукції більше ніж на 25 календарних днів, він зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 50% несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

З розрахунку позивача, з яким погоджується господарський суд, вбачається, що сума 50% штрафу становить 779,31грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З проведеного позивачем розрахунку, що був перевірений господарським судом,  вбачається, що сума 3% річні нарахована обґрунтовано та становить 28,95грн.

Однак, господарський суд не погоджується з обрахунком інфляційних, які за даними позивача становлять за період грудень 2010 року - липень 2011р.  105,98грн.

Провівши власний розрахунок та виходячи з загального індексу інфляції за січень-червень місяці 2011р.  в розмірі 105,9385%, обґрунтована сума інфляційних нарахувань становить 92,42грн. Господарським судом не було взято до уваги індекс інфляції за грудень місяць 2010 року, оскільки саме в даному місяці виникло зобов'язання по оплаті товару, а також індекс інфляції за липень 2011 року, оскільки в даному місяці позивач звернувся з позовом і йому не могло бути відомо індекс інфляції за даний місяць.

Отже, в частині стягнення 13,56грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути 1558,62грн. основного боргу, 779,31грн. штрафу, 92,42грн. інфляційних та 28.95грн. 3% річних, всього 2459,3грн.

В частині стягнення 13,56грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Біг Сіті" (вул. Героїв Перекопу, 32, м.Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700; код 35375740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" (м.Київ, вул. Кловський узвіз, 11; код 32248136)

- 1558,62грн. основного боргу,

-  779,31грн. штрафу,

- 92,42грн. інфляційних,

- 28.95грн. 3% річних,

- 101,44грн. витрат по сплаті державного мита;

- 234,70грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити..

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

                                                              Повне рішення складено 22 серпня 2011 року.

Віддрукувати: < Поле для текста > 

1 - в справу

2 - позивачу (рек. із зв. повід.)

3 - відповідачу (вул. Героїв Перекопу, 32, м.Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700 (рек. із зв. повід.)  

< Текст >