Рішення

від 08.08.2011 по справі 5015/3837/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/3837/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          08.08.11                                                                                 Справа № 5015/3837/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника відповідача Скакуна О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім - “Фрегат”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тема-Лев”, м. Львів про стягнення 27429 грн. 26 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім - “Фрегат”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тема-Лев”, м. Львів про стягнення 27429 грн. 26 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.07.2011 р. призначив справу до розгляду на 01.08.2011 р. В судовому засіданні 01.08.2011 р. оголошувалась перерва до 08.08.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити з врахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 23985 грн. 00 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 23985 грн. 00 коп., а також пеню в розмірі 926 грн. 87 коп., інфляційні втрати в розмірі 2158 грн. 61 коп., 3% річних в розмірі 358 грн. 78 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 27429 грн. 26 коп. боргу.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 08.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15 квітня 2010 р. між ТзОВ “Торговий дім - “Фрегат” (позивач) та ТзОВ “Тема-Лев” (відповідач) було укладено договір №50 та протокол розбіжностей до нього.

За цим договором продавець (позивач) продавець, на умовах передбачених цим договором, зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити вартість прийнятого товару за цінами, узгодженими сторонами.

Позивач 16 квітня 2010 р. поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 23985 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №123 від 16.04.2010 р. (оригінал накладної оглянутий в судовому засіданні, належно завірена копія долучена до матеріалів справи).

Пунктом 5.1. договору №50 від 15.04.2010 р. передбачено, що оплата за відвантажений товар (по кожній накладній окремо) здійснюється в термін 45 календарних днів від підписання покупцем накладної грошовими коштами на розрахунковий рахунок продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 23985 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.  

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 6.2. договору №50 від 15.04.2010 р., у випадку прострочення платежу покупець зобов'язаний  відшкодувати всі понесені продавцем у зв'язку з цим збитки, а також сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 926 грн. 87 коп., інфляційні втрати в розмірі 2158 грн. 61 коп., а також 3% річних в розмірі 358 грн. 78 коп.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з видаткової накладної №123 від 16.04.2010 р., підпис особи, яка отримала товар за цією накладною, скріплений печаткою ТзОВ “Тема-Лев” (№2).

Згідно п. 3.2.6. Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 р. №17 (чинної на момент оформлення видаткової накладної №123 від 16.04.2010 р.) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Якщо в діяльності зазначених організацій недостатньо використання однієї печатки, то є припустимим - у відповідності з наказом, розпорядженням або рішенням по них - виготовлення додаткових печаток з цифрами “1”, “2” і т. д.

Відповідно до п. 3.4.1. Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 р. №17, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

Відповідачем не подано доказів того, що ним було втрачено печатку підприємства, а також доказів повідомлення правоохоронних органів про втрату (незаконне заволодіння) печатки чи вчинення службового підлогу.

Таким чином, відбиток печатки відповідача на видатковій накладній №123 від 16.04.2010 р. свідчить, що товар відповідачем отримано, накладна підписана уповноваженою особою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 23985 грн. 00 коп. основного боргу, 926 грн. 87 коп. пені, 2158 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 358 грн. 78 коп.  3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тема-Лев”, м. Львів, вул. Ковельська, 109 А (ідентифікаційний код 35444599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім - “Фрегат”, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 (ідентифікаційний код 36100206) 23985 грн. 00 коп. основного боргу, 926 грн. 87 коп. пені, 2158 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 358 грн. 78 коп. 3% річних, 274 грн. 29 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.