Рішення

від 05.08.2011 по справі 12/17-1214-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/17-1214-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2011 р.Справа  № 12/17-1214-2011

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Транс Лайн";

до відповідача: приватного підприємства "Південний експрес";  

про стягнення 14403,92 грн.

Головуючий суддя                                                                                                 Цісельський О.В.

Судді:                                                                                                                                   Демешин О.А.

          Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Транс Лайн" (далі по тексту –ТОВ „ Альфа Транс Лайн ”), звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Південний експрес" (далі по тексту - ПП "Південний експрес") 14403,92 грн. –загальної заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-1214-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2011р. строк розгляду справи було продовжено до 14.06.2011р.

28.07.2011р. суд отримав від позивача уточнення від 20.07.2011р., відповідно до яких просить суд стягнути з ПП "Південний експрес" 10163,10 грн. –основного боргу; 2386,57 грн. –пені; 1464,78 грн. –індексу інфляції; 389,47 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судових засіданнях на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.05.2011р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

27 жовтня 2009 року був укладений договір №67 (надалі "Договір") між ТОВ "Альфа Транс Лайн" (далі по тексту "Перевізник") та ПП "Південний Експрес" (далі по тексту "Експедитор"). У відповідності цього договору п.1.1 Перевізник зобов'язується перевезти вантаж автомобільним транспортом в указаний термін, а "Експедитор" приймає на себе зобов'язання провести транспортно-експедиційне супроводження вантажу і оплату за перевезення "Перевізнику".

Відповідно до пункту 2 даного Договору по замовленню №1 від 27.10.2009р. "Перевізником" було виконано перевезення вантажу за маршрутом м. Le PIessis BeIIeviIIe (Франція) до смт. Солоницівка, Харківської області (Україна) автомобілем державний № ВІ9921ВА та 11 листопада 2009р. складено акт №ОУ-0000174 про здачу прийняття робіт і визначена вартість робіт (послуг) склала 16163,10 грн.

Відповідно п.4.4. Договору відповідачу був направлений рахунок фактура №СФ-0000172 з терміном оплати до 18.11.2009р., який відповідачем оплачено не було.

30.03.2010р. ПП "Південний Експрес" частково провело оплату на суму 6000,00грн.

06.05.2010р. за №05/06 позивачем була направлена претензія на погашення заборгованості відповідачем в сумі 10163,10 грн., на яку відповідач відповіді не надав і оплату не здійснив.

Заборгованість ПП "Південний Експрес" перед ТОВ "Альфа Транс Лайн" по Договору становить 10163,10 грн.

Згідно п.6.2. договору у випадку прострочення платежу винна сторона сплачує іншій стороні пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми платежу.

Так, згідно умов договору та чинного законодавства, позивачем було нараховано 2386,57 грн. –пені; 1464,78 грн. –індексу інфляції; 389,47 грн. –3% річних.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області з відповідним позовом для захисту своїх порушених прав.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1  ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку наданого позивачем, за порушення строків оплати за Договором позивачем відповідачу у відповідності з п. 6.2. Договору, ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 2386,57 грн. –пені; 1464,78 грн. –індексу інфляції; 389,47 грн. –3% річних.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Південний експрес" (67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Шкільна, 17, ЄДРПОУ 35845720) на користь товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Транс Лайн" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2б, ЄДРПОУ 35440044) 10163,10 грн. –основного боргу; 2386,57 грн. –пені; 1464,78 грн. –індексу інфляції; 389,47 грн. - 3% річних; 144,04 грн. –державного мита; 236 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 10.08.2011 р.

Головуючий суддя                                                                                                 Цісельський О.В.

Судді:                                                                                                                                   Демешин О.А.

                                                                                                              Смелянець Г.Є.

Суддя                                                                                       Цісельський О.В.