Рішення

від 02.08.2011 по справі 5026/1529/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 02 серпня 2011 року                                                  Справа № 18/5026/1529/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1. - представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом     товариства з обмеженою відповідальністю “Баядера Логістик”,

                       м. Черкаси

до                    Драбівського районного споживчого товариства Черкаської                    

                       облспоживспілки, смт. Драбів, Драбівського району, Черкаської

                       області

про                  стягнення 15 691 грн. 66 коп.,-

    ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Баядера Логістик” до Драбівського районного споживчого товариства Черкаської облспоживспілки про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 721 від 30 грудня 2010 року в розмірі 15 691 грн. 66 коп., в тому числі: 13 661 грн. 84 коп. сума боргу за поставлений товар, 593 грн. 39 коп. 20% річних, 109 грн. 30 коп. інфляційні втрати, 370 грн. 81 коп. пеня та 956 грн. 32 коп. штраф.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 липня 2011 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 02 серпня 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 липня 2011 року було зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.   

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 02 серпня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1529/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 30 грудня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Баядера Логістик” (постачальник) та Драбівським районним споживчим товариством Черкаської облспоживспілки (покупець) було укладено договір поставки за №721.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов’язався передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець зобов’язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Позивач свої зобов’язання за договором поставки виконав та поставив відповідачу алкогольні напої, що підтверджується копіями видаткових накладних:

-          №13449 від 19 квітня 2011 року на суму 11 133 грн. 24 коп.;

          -    №13450 від 19 квітня 2011 року на суму 6 887 грн. 16 коп.,

а також відповідними товарно - транспортними накладними та податковими накладними, що знаходяться в матеріалах справи.

Слід зазначити, що при поставці товару 19 квітня 2011 року відповідач відмовився від прийняття товару на суму 358 грн. 56 коп., в зв’язку з чим відповідно до вищевказаних накладних відповідачу було поставлено товар на загальну суму 17 661 грн. 84 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи у вищенаведених видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 4 000 грн. 00 коп., а саме: 19 квітня 2011 року та 11 травня 2011 року по 2 000 грн. 00 коп. відповідно.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 13 661 грн. 84 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №721 від 30 грудня 2010 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 6.1. договору поставки розрахунки за товар здійснюються  покупцем протягом 21 календарного дня з дня отриманння товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в інших узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Отже, з урахуванням п. 6.1. договору поставки відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар до 10 травня 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 13 661 грн. 84 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

  Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).   

Пунктом 7.1. договору поставки передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати та штраф у розмірі 7% від суми боргу.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманої від постачальника продукції, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2. договору).

Позивачем на підставі п. 7.1. договору поставки заявлено вимогу про стягнення з відповідача 370 грн. 81 коп. пені нараховану наступним чином:

130 грн. 74 коп.  -  за період з 10 травня 2011 року по 11 липня 2011 року на суму боргу 4 887 грн. 16 коп.;

9 грн. 15 коп. –за період з 10 травня 2011 року по 11 травня 2011 року на суму боргу 10 774 грн. 68 коп.;

231 грн. 02 коп.  за період з 11 травня 2011 року по 11 липня 2011 року на суму боргу 8 774 грн. 68 коп.,

На підставі п.9.2 договору позивачем заявлено до стягнення 593 грн. 39 коп. 20% річних нарахованих за нищенаведеним розрахунком:

168 грн. 70 коп.  -  за період з 10 травня 2011 року по 03 червня 2011 року на суму боргу 4 887 грн. 16 коп.;

11 грн. 80 коп. –за період з 10 травня 2011 року по 11 травня 2011 року на суму боргу 10 774 грн. 68 коп.;

298 грн. 09 коп.  за період з 11 травня 2011 року по 03 червня 2011 року на суму боргу 8 774 грн. 68 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає правомірним нарахування позивачем 20% річних, оскільки сторони дійшли згоди щодо зміни процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та встановили її у розмірі 20%.

Слід вказати, що вищенаведений розрахунок пені та 20% річних помилковий, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду нарахування пені та річних.

Як зазначалося вище, обов’язок відповідача щодо оплати поставленого 19 квітня 2011 року товару виник 10 травня 2011 року, тобто з 11 травня 2011 року (з урахуванням ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок) починається перебіг прострочення заборгованості.

В зв’язку з чим, розмір пені нарахований за період з 11 травня 2011 року по 11 липня 2011 року (дата зазначена позивачем) на суму боргу в розмірі 13 661 грн. 84 коп. складає 359 грн. 70 коп., розмір 20% річних нарахований за період з 11 травня 2011 року по 03 червня 2011 року (дата зазначена позивачем) на суму боргу в розмірі 13 661 грн. 84 коп.  складає 179 грн. 66 коп.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 359 грн. 70 коп. пені та 179 грн. 66 коп. 20% річних, в решті вимог про стягнення 11 грн. 11 коп. пені та 413 грн. 73 коп. 20% річних слід відмовити.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 109 грн. 30 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, нарахованого за період з 10 травня 2011 року по 31 травня 2011 року (дата вказана позивачем) на суму боргу 4 887 грн. 16 коп. та за період з 11 травня 2011 року по 31 травня 2011 року на суму боргу 8 774 грн. 68 коп.

Незважаючи на невірне визначення позивачем початку періоду прострочення боргу в періоді з 10 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, розмір інфляційних втрат нараховано вірно, в зв’язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 7.1. договору поставки у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Оскільки відповідач свого обов’язку щодо оплати поставленого товару у визначений сторонами строк не виконав та термін прострочення складає понад 30 календарних днів, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7% від суми боргу, що складає  956 грн. 32 коп.

При розгляді позову в цій частині судом враховано наступне:

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  

      Штрафом  є неустойка,   що  обчислюється  у  відсотках  від  суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

        Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Штраф як і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання –неустойки.

          Умови договору поставки передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати пені та штрафу.

          Суд вважає, що заявлені вимоги про одночасне стягнення з відповідача штрафу та пені свідчить про намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і теж порушення договірного зобов’язання (прострочення виконання грошового зобов’язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, згідно яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і теж правопорушення, а зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

       При  цьому  судом  враховано  відповідні  висновки, що  викладені  в постановах Вищого господарського суду України (постанова від 29 жовтня 2009 року № 8/80-09, постанова від 04 березня 2010 року № 17/121), а також в постанові Київського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року зі справи господарського суду Черкаської області №06/1964.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне в позові в частині стягнення з відповідача 956 грн. 32 коп. штрафу відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

          На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Драбівського районного споживчого товариства Черкаської облспоживспілки, вул. Леніна, 36, м. Драбів, Драбівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 01773425 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Баядера Логістик”, вул. Ак. Корольова, 7, м. Черкаси, ідентифікаційний код 35871504 –13 661 грн. 84 коп. –основного боргу, 179 грн. 66 коп. 20% річних, 109 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 359 грн. 70 коп. пені, 143 грн. 18 коп. витрат на сплату державного мита та 215 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                         А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 04 серпня 2011 року.