Рішення

від 28.07.2011 по справі 5016/917/2011(13/54)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/917/2011(13/54)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "28" липня 2011 р.                                                 Справа №  5016/917/2011(13/54)

                                                                                                                         м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при  секретарі  Гребенюк А.С.,

з участю представників сторін:

від позивача –Бойко М.В., від 15.04.2011 р. № 844;

від відповідача –Косолапа Д.В. - директора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради  “Миколаївелектротранс”,

54020, вул. Андрієва, 17, м. Миколаїв,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріна”,

54030, вул. Нікольська, 74/1, м. Миколаїв,

про стягнення заборгованості за укладеними сторонами договорами в сумі 11 849 грн. 83 коп., -  

У С Т А Н О В И В:

Комунальним підприємством Миколаївської міської ради  “Миколаївелектротранс” (надалі –КП ММР “Миколаївелектротранс”) пред'явлено позов, з урахування уточнених позовних вимог, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Ріна” заборгованості в загальній сумі 9 172 грн. 10 коп., із яких: 1205 грн. - основний борг і 422 грн. витрати на демонтування рекламних конструкцій за договором на розміщення реклами від 30.05.2008 р. № 45; 5500 грн. –основний борг і 2045 грн. 10 коп. витрати на демонтування рекламних конструкцій за договором на розміщення реклами від 11.03.2008 р. № 16, а також про стягнення грошових коштів на погашення судових витрат з посиланням на те, що відповідач, усупереч умов укладених між ними договорів, порушив свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати наданих послуг за розміщення рекламної продукції і витрат на її демонтування.

У судовому засіданні такі вимоги представник позивача підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, а відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 5 500 грн.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору від 30.05.2008 р. № 45  КП ММР “Миколаївелектротранс” зобов'язалося надати опори для розміщення рекламних конструкцій ТОВ “Ріна” у кількості 2 штук строком на 1 рік в м. Миколаєві по вул. Пушкінська та по пр. Миру, а відповідач - своєчасно та в повному обсязі вносити оплату за розміщення рекламних плакатів на опорах всього в сумі 2 892 грн. Оплату проводити щоквартально шляхом перерахування грошових коштів у сумі 723 грн.  на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання умов указаного договору КП ММР “Миколаївелектротранс” надав відповідачу дві опори для розміщення рекламних конструкцій, що підтверджується поданим представником позивача в судовому засіданні належним чином оформленим двостороннім актом № 307 за період з 01.06.2008 р. по 01.09.2008 р. на суму 723 грн. Даний акт представник відповідача визнає і зазначеному в ньому суму відповідачем сплачено, що вбачається із відповідних банківських виписок.

Що стосується надання КП ММР “Миколаївелектротранс” у подальшому обумовлених у договорі послуг, на підтвердження чого позивач подав акти № 789 за період з 1 по 31 грудня.2008 року на суму 241 грн., № 111 за період з 1 по 28 лютого 2009 року на суму 241 грн. та рахунки від 26.12.2008 р.  № 1191 на суму 241 грн. і від 30.01.2009 р. № 56 на суму 241 грн., то суд виходить з такого.

У зазначених актах відсутній дані щодо участі представника відповідача, а отже вони складені одностороннє, а рахунки самі по собі не можуть свідчити про виконання КП ММР “Миколаївелектротранс” зобов'язань за договором щодо надання опор для розміщення рекламних конструкцій відповідача.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У договорі, зокрема п.2.5 сторони узгодили, що виконання зобов'язань за договором оформлюється актами за участю обох сторін.

Отже, подані на підтвердження виконання позивачем робіт акти № 789 за період з 1 по 31 грудня.2008 року на суму 241 грн., № 111 за період з 1 по 28 лютого 2009 року на суму 241 грн. та рахунки від 26.12.2008 р.  № 1191 на суму 241 грн. і від 30.01.2009 р. № 56 на суму 241 грн. є недопустимими, в розумінні ст.34 ГПК України доказами.    

З огляду на викладене, та враховуючи, що представник відповідача стверджує, що після вересня 2008 року рекламні конструкції демонтовано і послуги за укладеним сторонами договором позивачем не надавались, підстав для задоволення позову в частині стягнення з ТОВ “Ріна” основного боргу в сумі 1205 грн. за укладеним сторонами договором від 30.05.2008 р. № 45  немає.

Вимоги в частині стягнення з ТОВ “Ріна” грошових коштів у сумі 422 грн. –вартості робіт з демонтажу рекламних конструкцій з опор, у зв'язку  з порушення відповідачем умов договору від 30.05.2008 р. № 45, є безпідставними, оскільки договором та іншими документами, складеними сторонами, не передбачено відшкодування вартості демонтажу рекламних конструкцій за рахунок  відповідача.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з ТОВ “Ріна”  в сумі 1205 грн. - основного боргу та 422 грн. – витрат на демонтаж рекламних конструкцій, що випливають із укладеного сторонами договору від 30.05.2008 р. № 45 не підлягають задоволенню.   

Щодо позовних вимог у частині стягнення заборгованості в сумі 5500 грн. –основного боргу та 2045 грн. 10 коп. –вартості робіт по демонтажу реклами з рухомого складу за договором на розміщення реклами від 11.03.2008 р. № 16, то суд визнає обґрунтованими вимоги в частині стягнення основного боргу.

За укладеним сторонами договором від 11.03.2008 р. № 16  КП ММР “Миколаївелектротранс” зобов'язалося надати терміном на один рік транспортні засоби в кількості 2-х одиниць № 3141 та № 3144 для розміщення реклами ТОВ “Ріна”, а останнє - сплатити вартість надання бортів транспортних засобів для реклами в сумі 10000 грн. передплатою, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача до 10 числа першого місяця поточного кварталу.

Факт надання транспортних засобів і розміщення на них реклами відповідач підтвердив у судовому засіданні.

Оскільки ТОВ “Ріна” не було виконано грошового зобов'язання за вказаним договором, КП ММР “Миколаївелектротранс” звернулось до відповідача з претензією від 11.12.2008 р. № 3759, і ТОВ “Ріна” сплатило на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в загальній сумі 4500 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками, а решту грошових коштів у сумі 5 500 грн. не сплачено до цього часу.

Та обставина, що сторони достроково розірвали договір від 11.03.2008 р. № 16, що витікає із змісту повідомлення позивача від 17.02.2009 р. № 481 про розірвання договору і відмітки представника відповідача про згоду на це, котру ТОВ “Ріна” у подальшому схвалено, не може слугувати підставою для зменшення суми заборгованості за даним договором, тому що сторони визначили загальний розмір плати за розміщення реклами, виходячи із строку її розміщення - 1 рік без визначення місячного розміру плати, і крім цього, відповідачем не надано відповідного розрахунку суми заборгованості.

Наявність заборгованості за договором від 11.03.2008 р. № 16 у сумі 5 500 грн. відповідач підтвердив у своєму відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні.

Цивільним законодавством передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони  (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.901 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України  встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, ТОВ “Ріна” не виконане грошове зобов'язання по оплаті в повному обсязі наданих послуг КП ММР “Миколаївелектротранс”  за укладеним сторонами договором від 11.03.2008 р. № 16, що є порушенням умов договору і чинного законодавства, а, тому вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5500 грн. підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення витрат на видалення з рухомого складу реклами відповідача в сумі 2045 грн. 10 коп. не підлягають задоволенню, оскільки договором  від 11.03.2008 р. № 16 не передбачено відшкодування витрат з видалення реклами.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні 28 липня 2011 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  

Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Комунального підприємства Миколаївської міської ради  “Миколаївелектротранс” задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріна”, 54030, вул. Нікольська, 74/1, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23630815, на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради  “Миколаївелектротранс”, 54020, вул. Андрієва, 17, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 03328468, основний борг у сумі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн., а також кошти на відшкодування витрат на оплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236  (двісті тридцять шість) грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 16 серпня 2011 року.

   Суддя                                                        Ю.М. Коваль