Рішення

від 25.07.2011 по справі 5023/3545/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2011 р. Справа № 5023/3545/11

вх. № 3545/11

Суддя господарського суд у Доленчук Д. О.

при секретарі судового зас ідання Івахненко І.Г.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1 за дов іреністю № б/н від 01.06.2011 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за поз овом ТОВ "Солар-Україна", м. Х арків

до ТОВ "Медрикон", м. Харк ів

про стягнення 8393,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

В проваджені господар ського суду знаходиться спра ва № 5023/3545/11 за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Солар - Україна" (позивач) до Товариства з обмеженою відп овідальністю "Медрикон" (відп овідач) про стягнення з відпо відача на свою користь 8393,37 грн ., з яких: 5180,00 - сума основного бор гу; 2142,61 грн. - сума пені за простр очення зобов'язання та 1070,76 грн . - проценти за користування чу жими грошовими коштами за ст . 1048 ЦК України згідно розрахун ку позивача.

Запис розгляду судової спр ави здійснюється за допомого ю технічних засобів, а саме: пр ограмно-апаратного комплекс у “Діловодство суду” на диск CD-R, серійний номер сіс х-07098.

Відповідач про судове засі дання був повідомлений належ ним чином, в судове засідання його представник не з'явився , відзив на позовну заяву до су ду не надав, про причини неявк и в судове засідання суд не по відомив.

У судовому засіданні предс тавник позивача підтримав по зовні вимоги у повному обсяз і та просив суд їх задовольни ти.

Беручи до уваги, що відповід но до статті 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни обов' язок доказування і подання доказів покладено н а сторони, суд згідно за статт ею 75 Господарського процесуа льного кодексу України розгл ядає справу за наявними мате ріалами.

Суд, дослідивши матеріали с прави, вислухавши пояснення представника позивача, встан овив наступне.

Між позивачем та відповіда чем було укладено договір ку півлі - продажу № 37 від 30.03.2009 р. (над алі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору п озивач зобов'язувався переда ти у власність відповідача т овар, а відповідач зобов'язув ався прийняти товар та оплат ити його на умовах даного дог овору.

Згідно п. 4.1. договору ціна до говору складає 51500,00 грн.

Пунктом 4.2. договору було пер едбачено, що розрахунок за по ставлений товар здійснюєтьс я відповідачем в безготівков ій формі, шляхом перерахуван ня грошових коштів на поточн ий рахунок позивача, у наступ ному порядку:

- 30000,00 грн. відповідач платить позивачу до 03.04.2009 р.;

- 21500,00 грн. відповідач платить позивачу до 25.04.2009 р.

Пунктом 9.1. договору було пер едбачено, що договір набирає чинності з моменту його підп исання та діє до повного вико нання сторонами зобов'язань за даним договором.

Судом встановлено, що позив ачем на виконання умов догов ору було передано відповідач у товар на загальну суму 51500,00 гр н. Факт передачі товару підтв ерджується актом прийому - пе редачі від 02.04.2009 р. та видатково ю накладною № Со-02412 від 02.04.2009 р.

У позові позивач зазначає, щ о відповідачем було здійснен о часткову оплату за отриман ий товар в сумі 30000,00 грн., що підт верджується банківською вип искою від 02.04.2009 р., а на другу част ину оплати вартості товару з а договором у розмірі 16320,00 грн. в ідповідач згідно накладної № 3 від 10.03.2010 р. провів взаємозалік . У зв'язку з чим у відповідача перед позивачем залишився б орг за договором на суму 5180,00 гр н. (51500,00 - 30000,00 - 16320,00 = 5180,00 грн.).

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи не містит ься доказів сплати відповіда чем позивачу суми основного боргу за товар у розмірі 5180,00 гр н. за договором.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК Украї ни господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

У відповідності до ст. 43 ГПК У країни, господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному т а об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом. Ніякі докази не мають для господарського су ду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією сторон ою фактичних даних і обстави н, якими інша сторона обґрунт овує свої вимоги або запереч ення, для господарського суд у не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного ко дексу України зобов' язання м є правовідношення, в якому о дна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов' язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповід но до звичаїв ділового оборо ту або інших вимог, що звичайн о ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільно го кодексу України передбаче но, якщо у зобов'язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно підлягає вико нанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного ко дексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язков ими відповідно до актів циві льного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодек су України передбачено, що до говір є обов'язковим для вико нання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодек су України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пер едає або зобов'язується пере дати майно (товар) у власніс ть другій стороні (покупцеві ), а покупець приймає або зобо в'язується прийняти майно (то вар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного к одексу України передбачено, що покупець зобов'язаний опл атити товар після його прийн яття або прийняття товароро зпорядчих документів на н ього, якщо договором або ак тами цивільного законодавс тва не встановлений інший ст рок оплати товару.

З огляду на вищевикладене г осподарський суд приходить д о висновку, що заборгованіст ь по поставленому товару у ро змірі 5180,00 грн. підлягає стягне нню з відповідача на користь позивача.

Пунктом 6.2. договору було пер едбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати товару він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної обл ікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від сум и заборгованості за кожен де нь прострочення.

Правові наслідки порушенн я зобов' язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до части ни 1 вказаної статті, у разі по рушення зобов' язання наста ють правові наслідки, встано влені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивіль ного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєча сно виконаного грошового зоб ов'язання за кожен день прост рочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарсько го кодексу України штрафними санкціями є господарські са нкції у вигляді грошової сум и (неустойка, штраф, пеня), яку у часник господарських віднос ин зобов'язаний сплатити у ра зі порушення ним правил зді йснення господарської діял ьності, невиконання або нена лежного виконання господарс ького зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господ арського кодексу України у р азі якщо розмір штрафних сан кцій законом не визначено, са нкції застосовуються в розмі рі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій мож е бути встановлено договором у відсотковому відношенні д о суми невиконаної частини з обов'язання або у певній, визн аченій грошовій сумі, або у ві дсотковому відношенні до сум и зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартост і товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господ арського кодексу України нар ахування штрафних санкцій з а прострочення виконання зо бов'язання, якщо інше не вст ановлено законом або догово ром, припиняється через шіст ь місяців від дня, коли зобов 'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Зако ну України "Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов' язань" роз мір пені, передбачений статт ею 1 цього Закону, обчислюєтьс я від суми простроченого пла тежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який спл ачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господар ського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прос трочку платежу встановлюєть ся за згодою сторін господар ських договорів, але її розмі р не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи умови п. 6.2. догов ору щодо нарахування пені, го сподарський суд приходить до висновку, що розрахунок пені позивачем було зроблено не в ірно, у зв'язку з тим, що нараху вання позивачем пені за прос трочення виконання зобов'яз ання відповідачем здійснюва лося більше чим за період 6-ть місяців від дня, коли зобов'я зання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Г осподарського кодексу Украї ни судом була перерахована с ума пені та встановлено, що ст ягненню з відповідача на кор исть позивача підлягає пеня у розмірі 569,59 грн. за період з 25.04. 2009 р. по 25.10.2009 р.

Щодо стягнення з відповіда ча на користь позивача 1070,76 грн . процентів за користування ч ужими грошовими коштами за с т. 1048 Цивільного кодексу Украї ни про що вказується у розрах унку позивача суд зазначає н аступне.

За прострочення боржником виконання грошового зобов'я зання згідно ч.2 ст. 625 Цивільног о кодексу України передбачен а відповідальність боржника , зокрема у вигляді сплати трь ох процентів річних від прос троченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлени й договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивіль ного кодексу України позикод авець має право на одержан ня від позичальника процент ів від суми позики, якщо інше не встановлено договором аб о законом. Розмір і порядок одержання процентів встан овлюються договором. Якщо д оговором не встановлений ро змір процентів, їх розмір виз начається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, враховуючи вищевикла дене та те, що між сторонами ви никли правовідносини з приво ду поставки товару, а не з прив оду договору позики, господа рський суд приходить до висн овку, що позовні вимоги позив ача про стягнення з відповід ача на користь позивача проц ентів на підставі ст. 1048 Цивіль ного кодексу України є безпі дставними та такими, що не під лягають задоволенню.

За таких обставин позов під лягає частковому задоволенн ю, а саме в частині стягнення з відповідача на користь пози вача суми основного боргу у р озмірі 5180,00 грн. та суми пені за п рострочення зобов'язання у р озмірі 569,59 грн.

Враховуючи те, що позов підл ягає частковому задоволенню , господарський суд відповід но до статей 44-49 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни вважає за необхідне стя гнути з відповідача на корис ть позивача сплачену позивач ем суму державного мита у роз мірі 70,38 грн. та суму витрат на о плату інформаційно-технічно го забезпечення судового про цесу у розмірі 162,84 грн.

На підставі вищевикладено го та керуючись ст. 3 Закону Ук раїни "Про відповідальність за несвоєчасне виконання гро шових зобов' язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу У країни, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 655, 692, 1048 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити ча стково.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Мед рикон" (61109, м. Харків, вул. Желєзн якова, 217, код ЄДРПОУ 34333186, р/р 2600310327201 в АБ "Металург", м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Товариства з об меженою відповідальністю "Со лар - Україна" (юридична адреса : 61005, м. Харків, вул. Пушкінська, 100 ; фактична адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 90; код ЄДРПОУ 30882155; р /р 260047399 в ХОД "Райффайзен Банк Ав аль" м. Харків МФО 350589) суму осно вного боргу у розмірі 5180,00 грн.; с уму пені за прострочення зоб ов'язання у розмірі 569,59 грн.; дер жавне мито у розмірі 70,38 грн. та витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу у розмірі 162,84 грн.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Доленчук Д. О .

Рішення підписано 01.08.2011 р.