Рішення

від 10.08.2011 по справі 5023/6552/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/6552/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р.                                                            Справа № 5023/6552/11

вх. № 6552/11

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Головко І.В.;

відповідача1 – Філатов П.А.;

відповідача2 – Сапелкіна М.С.;

відповідача3 – Шалигіна С.Ю.;

відповідач4 – Машир В.О.;   

розглянувши справу за позовом ТОВ "Донтехсервіс", м. Харків  

до :

ТОВ "НВО "Харківський завод свічок запалення та електрообладнання", м. Харків ,  ПП "Харагротех", м. Харків ,  

ТОВ "Фінвестбуд", м. Харків,

ТОВ НПП "Вітактум", м. Харків;  

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ «Донтехсервіс» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь солідарно з відповідача1 та відповідача4 заборгованості в сумі 1000 грн., солідарно з відповідача 2 та відподідача4 заборгованості в сумі 1000 грн., солідарно з відповідача 3 та відповідача4 заборгованості в суму 2000 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 08.08.11 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій просить суд визнати дійсним договір №01/07-СЗ від 01.07.2010р. з додатковою угодою укладений між позивачем та відповідачем1; договір комісії №8/К від 01.07.2010р. з додатковою угодою укладений між позивачем та відповідачем2; договір купівлі-продажу №0601 від 01.06.2010р. з додатковою угодою укладений між позивачем та відповідачем3; договір купівлі-продажу № 0311 від 03.11.2010р. з додатковою угодою укладений між позивачем та відповідачем3.

Позивач просив позов задовольнити повністю.

Відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3, відповідач 4 проти задоволення позову заперечували з підстав його необґрунтованості.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача про зміну предмету позову як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.07.2010 року між позивачем(покупець), та відповідачем1(продавець), був укладений правочин у вигляді договору №01/07-СЗ, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з пунктом 1.1. договору відповідача1 був зобов'язаний поставляти та передати у власність позивачу товар відповідно до специфікацій до договору, а позивач був зобов'язаний приймати та оплачувати цей товар.

У виконання умов договору №01/07-СЗ від 01.07.2010р. відповідачем1 було здійснено поставку товару позивачу за договором на загальну суму 2 254 620.00 грн. що підтверджується видатковою накладною №РН-0000023 від 20.07.2010р. (податкова накладна №23 від 20.07.2010р.) та оплачено в повному обсязі позивачем що підтверджується виписками з банківського рахунку.

06.07.2010р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору.

09.07.2011р. позивач від відповідача1 отримав лист від 07.07.2011р. відповідно до умов якого вбачається, що відповідач1 вважає укладений договір №01/07-СЗ від 08.06.2010 року недійсним в зв'язку з чим відмовляється виконувати в подальшому його умови

01.07.2010 року між позивачем (комітент), та відповідачем2(Коміссіонер), був укладений правочин у вигляді договору комісії №8/К.

Відповідно до п. 1 договору відповідач 2 зобов'язався за дорученням позивача за винагороду здійснити для ТОВ "Донтехсервіс" від свого імені одну або декілька правочинів з продажу датчиків тиску п'єзоелектричних, в кількості та за цінами вказаними в специфікаціях до договору на загальну суму 7 526 000.00 грн.

У виконання умов договору №8/К від 01.07.2010р. відповідачем2 було здійснено часткове виконання його умов на загальну суму 1 883 196.00 грн. що підтверджується звітом №1 від 30.09.2010р. затвердженим сторонами договору, та актом виконаних робіт від 30.09.2010р.

03.07.2010р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору.  

28.06.2011р. позивачем від відповідача2 був отриманий лист від 24.06.2011р. відповідно до умов якого вбачається, що відповідач2 вважає укладений договір №8/К від 01.07.2010 року недійсним в зв'язку з чим відмовляється виконувати в подальшому його умови.

 01.06.2010 року між позивачем(покупець), та відповідачем3(продавець), був укладений правочин у вигляді договору купівлі-продажу №0601 з додатковою угодою до нього від 02.06.2010р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач3 зобов'язався продати, а позивач купити запчастини, комплектуючі та устаткування до автосельхозтехніки та промисловому устаткуванню на умовах, визначених договором.

У виконання умов договору відповідачем3 був поставлений товар позивачу на загальну суму 1 704 806.07 грн., що підтверджується видатковими накладними : №0104-5 від 01.04.2010р. (податкова накладна №010401 від 01.04.2010р.); № 0204-1 від 02.04.2010р. (податкова накладна № 020401 від 02.04.2010р.); № 1404-2 від 14.04.2010р. (податкова накладна № 140402 від 14.04.2010р.); № 1604-2 від 16.04.2010р. (податкова накладна № 160403 від 16.04.2010р.); № 0605-1 від 06.05.2010р. (податкова накладна № 060502 від 06.05.2010р.); № 0705-2 від 07.05.2010р. (податкова накладна № 070502 від 07.05.2010р.); № 2005 від 20.05.2010р. (податкова накладна № 200502 від 20.05.2010р.); № 2505 від 25.05.2010р. (податкова накладна № 2505 від 25.05.2010р.); № 2106 від 21.06.2010р. (податкова накладна № 2106 від 21.06.2010р.); № 2206 від 22.06.2010р. (податкова накладна № 220602 від 22.06.2010р.); № 2306-4 від 23.06.2010р. (податкова накладна № 230604 від 23.06.2010р.); № 2306-5 від 23.06.2010р. (податкова накладна № 230606 від 23.06.2010р.); № 2306-6 від 23.06.2010р. (податкова накладна № 230607 від 23.06.2010р.); № 2306-7 від 23.06.2010р. (податкова накладна № 230608 від 23.06.2010р.); № 2506-4 від 25.06.2010р. (податкова накладна № 250604 від 25.06.2010р.); № 2506-5 від 25.06.2010р. (податкова накладна № 250605 від 25.06.2010р.); № 2506-6 від 25.06.2010р. (податкова накладна № 250606 від 25.06.2010р.); № 0607 від 06.07.2010р. (податкова накладна № 070601 від 06.07.2010р.); № 0308-3 від 03.08.2010р. (податкова накладна № 030805 від 03.08.2010р.); № 1608 від 16.08.2010р. (податкова накладна № 160801 від 16.08.2010р.); № 0109-4 від 01.09.2010р. (податкова накладна № 010903 від 01.09.2010р.); № 0709 від 07.09.2010р. (податкова накладна № 070901 від 07.09.2010р.); № 0921 від 21.09.2010р. (податкова накладна № 092102 від 21.09.2010р.); № 2109-1 від 21.09.2010р. (податкова накладна № 210901 від 21.09.2010р.); № 0110 від 01.10.2010р. (податкова накладна № 0110 від 01.10.2010р.); № 1210 від 12.10.2010р. (податкова накладна № 121001 від 12.10.2010р.); № 1511 від 15.11.2010р. (податкова накладна № 151101 від 15.11.2010р.); № 1611-1 від 16.11.2010р. (податкова накладна № 161103 від 16.11.2010р.); № 2511 від 25.11.2010р. (податкова накладна № 251101 від 25.11.2010р.).

У виконання умов договору позивачем було здійснено оплату відповідачу за поставлений товар в сумі 1 704 806.07 грн., що підтверджується банківською випискою з поточного рахунку.

В той же час, 03.11.2010 року між позивачем(покупець), та відповідачем3 (продавець), був укладений наступний правочин у вигляді договору купівлі-продажу №0311 з додатковою угодою до нього від 04.11.2010р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач3 зобов'язався продати, а позивач купити насіння соняшнику не для посіву в кількості та по цінам відповідно до специфікації до договору.

У виконання умов договору відповідачем3 був поставлений позивачу товар на загальну суму 842 117.76 грн., що підтверджується видатковими накладними №1111-1 від 11.11.2010р., №1111-2 від 11.11.2010р., №1511-4 від 15.11.2010р., №1911-5 від 19.11.2010р., №2411-3 від 24.11.2010р., №2911-6 від 29.11.2010р..

У виконання умов договору позивачем було здійснено оплату відповідачу за поставлений товар в сумі   842 117.76 грн., що підтверджується банківською випискою з поточного рахунку.

06.07.2011р. позивач від відповідача3 отримав лист від 04.07.2011р. відповідно до умов якого вбачається, що відповідач3 вважає укладений договір №0601 від 01.06.2010р. та договір №0311 від 03.11.2010 року недійсними в зв'язку з чим відмовляється виконувати в подальшому їх умови.

З аналізу вищевикладених обставин вбачається, що незважаючи на фактичне виконання сторонами умов зазначених правочинів, відповідачі вважають їх недійсними, посилаючись при цьому на їх невідповідність нормам, встановлених статтями 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Проте, вся визначена спірними договорами продукція була фактично поставлена та оплачена сторонами договорів у повному обсязі. Факт передачі та оплати товару не заперечується сторонами та підтверджується даними бухгалтерського обліку, актами звіряння розрахунків, первинними документами (специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними), складеними у відповідності з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість» та Положенням Міністерства фінансів України про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України  від 24 травня 1995 р. № 88 , якими обумовлено кількість, найменування, асортимент та ціна товару, а також підписами відповідальних осіб позивача та відповідача.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до умов додаткових угод до зазначених правочинів укладених між позивачем та відповідачами вбачається, що сторони передбачили спосіб захисту своїх прав за договором як право сторони на звернення до суд про визнання правочину дійсним.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Інший спосіб захисту своїх прав за договором, в розумінні приписів статті 16 ЦК України сторони встановили в додаткових угодах до договору.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п.4 цієї статті, дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.4 ст.203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд зазначає, що сторонами в момент вчинення оспорюваних правочинів додержані всі необхідні вимоги чинного законодавства України, вони підписані двома сторонами, в договорах зазначені усі суттєві умови, а саме: предмет, якість та кількість товару, зобов'язання сторін, ціна товару та порядок розрахунків, умови та строк виконання зобов'язань, відповідальність сторін, форс-мажор, вирішення спорів, строк дії договору. Крім того, сторони вчинили дії, спрямовані на виконання договорів, а саме: передали товар та сплатили за нього грошові кошти, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

Надані позивачем в обґрунтування позову письмові докази свідчать про те, що спільні дії позивача та відповідача1 при укладенні та виконанні договору №01/07-СЗ від 01.07.2010р., позивача та відповідача2 при укладенні та виконанні договору №8/К від 01.07.2010р., позивача та відповідача3 при укладенні та виконанні договорів купівлі-продажу №0601 від 01.06.2010р. та №0311 від 03.11.2010р. спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

За таких обставин, суд визнає відмову відповідачів від виконання своїх зобов'язань за договорами з підстав їх невідповідності статтям 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України необґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд вважає правочини у вигляді договору №01/07-СЗ від 01.07.2010р., №8/К від 01.07.2010р., №0601 від 01.06.2010р. та №0311 від 03.11.2010р. з додатковими угодами такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Донтехсірвіс» вважає законними, обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишити за позивачем, оскільки позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про зміну предмету позову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» задовольнити повністю.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харагротех» задовольнити повністю.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінвестбуд» задовольнити повністю.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю НПП «Вітактум» задовольнити повністю.

Визнати дійсним з 01 липня 2010 року правочин у вигляді договору №01/07-СЗ від 01.07.2010р. укладеного між ТОВ «НПО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» (код ЄДРПОУ 33067821)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31340075).

Визнати дійсним з 06 липня 2010 року додаткову угоду від 06.07.2010р. до договору №01/07-СЗ від 01.07.2010р. укладеного між ТОВ «НПО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» (код ЄДРПОУ 33067821)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31340075).

Визнати дійсним з 01 липня 2010 року правочин у вигляді договору комісії №8/К від 01.07.2010р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю НПП «Вітактум» (код ЄДРПОУ 14063412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31340075).

Визнати дійсним з 03 липня 2010 року додаткову угоду від 03.07.2010р. до договору комісії №8/К від 01.07.2010р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю НПП «Вітактум» (код ЄДРПОУ 14063412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31340075).

Визнати дійсним з 01 червня 2010 року правочин у вигляді договору купівлі-продажу №0601 від 01.06.2010р. укладеного між Приватним підприємством «Харагротех» (код ЄДРПОУ 34469848) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31340075).

Визнати дійсним з 02 червня 2010 року додаткову угоду від 02.06.2010р. до договору купівлі-продажу №0601 від 01.06.2010р. укладеного між Приватним підприємством «Харагротех» (код ЄДРПОУ 34469848) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31340075).

Визнати дійсним з 03 листопада 2010 року правочин у вигляді договору купівлі-продажу № 0311 від 03.11.2010р. укладеного між Приватним підприємством «Харагротех» (код ЄДРПОУ 34469848) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31340075).

Визнати дійсним з 04 листопада 2010 року додаткову угоду від 04.11.2010р. до договору купівлі-продажу № 0311 від 03.11.2010р. укладеного між Приватним підприємством «Харагротех» (код ЄДРПОУ 34469848) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31340075).

Суддя                                                          Тихий П.В.