Рішення

від 10.08.2011 по справі 57/176-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р. Справа № 57/176-08

вх. № 6592/11

Суддя господарського суд у Аюпова Р.М.

при секретарі судового за сідання Павленко А.В.

за участю представників ст орін:

прокурора - Гайдамака А .М., посв. НОМЕР_1 від 15.09.10р.; поз ивача - не з'явився; 3-й особи - ОСОБА_1, дов. від 22.06.11 р. відпові дача - не з'явився;

розглянувши справу за поз овом Ізюмський міжрайонн ий прокурор м. Ізюм в інтер есах держави, в особі Ізюмс ької районної державної адмі ністрація м. Ізюм

Треті особи які не заявляют ь самостійних вимог на предм ет спору на стороні позивача : 1) Головне Управління Держко мзему у Харківській області , м. Харків

2) Управління з контролю за в икористанням та охороною зем ель у Харківській області, м. Х арків

до Приватного підприємс тва "Аліна 2", с. Яремівка

про стягнення 13640,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ізюмський міжрайонни й прокурор Харківської облас ті, в інтересах держави в особ і Ізюмської районної державн ої адміністрації (позивач) зв ернувся до господарського су ду Харківської області з поз овною заявою, в якій просить с уд стягнути з відповідача - „Аліна-2” на користь держави ш коду, заподіяну внаслідок са мовільного зайняття земельн ої ділянки в розмірі 13640 грн. 63 ко п., та покласти на відповідача витрати по веденню справи. Св ої вимоги прокурор обґрунтов ує тим, що відповідач викорис товує земельну ділянку орієн тованою площею 17,3га сільськог осподарського призначення, я ка розташована на території Студенокської сільської рад и Ізюмського району Харківсь кої області для ведення сіль ськогосподарського товарно го виробництва без документі в, що посвідчують право на неї (право власності, право пості йного користування земельно ю ділянкою або договір оренд и).

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 18 л ипня 2011 року поновлено провад ження у справі та призначено судове засідання на 01 серпня 2011 року о 10:30 год.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 01 с ерпня 2011 року відкладено розг ляд справи на 10 серпня 2011 року о 10:00 год.

Прокурор та третя особу у пр изначеноу судовому засіданн і 10 серпня 2011 року позов підтри мували та наполягали на його задоволенні.

Позивач та відповідач прав ом на участь своїх представн иків у судовому засіданні не скористались, витребуваних судом документів не надали, п ро причини неявки суд не пові домили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідом лені належним чином, про що св ідчить відмітки про направле ння ухвали про відкладення р озгляду справи від 01 серпня 2011 року в якій повідомлялось пр о час та місце розгляду даног о судового засідання, при цьо му враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України , затвердженої наказом Вищог о господарського суду Україн и від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змі нами).

Присутні в судовому засіда нні 10 серпня 2011 року учасники с удового процесу вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засід анні без участі представникі в третьої особи та першого по зивача. Також присутні у судо вому засіданні учасники судо вого процесу пояснили, що ним и надані всі документи. Які не обхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захи ст прав і основних свобод люд ини 1950 року, ратифікованою Вер ховною Радою України ( Закон У країни від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), ко жній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її гр омадських прав і обов'язків в продовж розумного строку нез алежним і безстороннім судом , створеним відповідно до зак ону.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, обов' язок д оказування та надання доказі в покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про дост атність в матеріалах справи доказів та можливість розгля ду справи без участі предста вників позивача та третіх ос іб за наявними в ній матеріал ами.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавш и пояснення прокурора та пре дставника відповідача, всебі чно та повно дослідивши нада ні учасниками судового проце су докази, суд встановив наст упне.

10 червня 2008 року Державною ін спекцією з контролю за викор истанням та охороною земель у Харківській області було п роведено перевірку, у ході як ої було виявлене, що на терито рії Студенокської сільської ради Ізюмського району конт ур № 16 для ведення товарного с ільскогосподарського вироб ництва Приватне підприємств о "Аліна 2" (відповідач по справ і) самовільно, в порушення вим ог діючого законодавства, а с аме ст.ст. 125, 126 Земельного кодек су України, без наявності пра вовстановлюючого документа та його державної реєстраці ї використовує земельну діля нку сільськогосподарського призначення (ріллю) орієнтов ною площею 17,3 га із державних з емель запасу, про що складено акт перевірки дотримання ви мог земельного законодавств а від 10.06.2008р. та акт обстеження з емельної ділянки № 000523 від 10.06.2008р .

Згідно з Методикою визначе ння розміру шкоди, заподіяно ї внаслідок самовільного зай няття земельних ділянок, вик ористання земельних ділянок не за цільовим призначенням , зняття грунтового покриву р одючого шару грунту без спец іального дозволу, затверджен ої постановою КМУ від 25.07.2007р. № 963 державним інспектором нарах овано збитки, заподіяні відп овідачем у зв"язку з самовіль ним використанням земельної ділянки сільськогосподарсь кого призначення площею 17,3 га на території Студенокської сільської ради Ізюмського ра йону Харківської області, су ма яких склала 13640,63 грн.

Такі обставини, на думку про курора, свідчать про порушен ня прав та охоронюваних зако ном інтересів держави в особ і позивача і є підставою для ї х захисту у судовому порядку .

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та пра вових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд ви ходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Зе мельного кодексу України, пе редача в оренду земельних ді лянок, що перебувають у держа вній або комунальній власнос ті, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шл яхом укладення договору орен ди земельної ділянки.

На підставі ч. 2 статті 125 Земе льного кодексу України, прав о на оренду земельної ділянк и виникає після укладення до говору оренди і його державн ої реєстрації. Право оренди з емлі оформляється договором , який реєструється відповід но до закону - частина 2 статт і 126 Земельного кодексу Україн и.

Однак, відповідачем заходи , щодо оформлення земельної д ілянки не проведені, як свідч ать матеріали справи договір оренди на момент вирішення с прави не укладений, а земельн а ділянка не звільнена.

Відповідно до статті 212 Земе льного кодексу України, само вільно зайняті земельні діля нки, підлягають поверненню в ласникам землі або землекори стувачам без відшкодування з атрат, понесених за час незак онного користування ними, з п риведенням земельних діляно к у придатний для користуван ня стан.

Земельна ділянка є державн ою власністю і відповідно до пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Ізюмсько ї районної державної адмініс трації Харківської області.

У відповідності до статті 20 6 Земельного кодексу України , використання землі в Україн і є платним. Об"єктом плати за землю є земельна ділянка, пла та за землю справляється від повідно до закону.

Відповідно до статті 21 Зако ну України "Про оренду землі", річна орендна плата не може п еревищувати 10 відсотків їх но рмативної грошової оцінки.

Відповідно до наявного в ма теріалах справи розрахунку р озміру шкоди, заподіяної вна слідок самовільного зайнятт я земельної ділянки, складен ого державним інспектором Де ржавної інспекції з контролю за використанням та охороно ю земель у Харківській облас ті відповідачу нараховано ро змір шкоди з урахуванням кое фіцієнта індексації нормати вної грошової оцінки земель 1,028 складає 13640,63 грн.

Загальні підстави відпові дальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК Украї ни. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана непра вомірними рішеннями, діями ч и бездіяльністю особистим не майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкод а, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодову ється в повному обсязі особо ю, яка її завдала. Згідно ст. 22 Ц К України особа, якій завдано збитків у результаті поруше ння її цивільного права, має п раво на їх відшкодування. Зби тками є втрати, яких особа заз нала у зв'язку зі знищенням аб о пошкодженням речі, а також в итрати, які особа зробила або мусить зробити для відновле ння свого порушеного права (р еальні збитки); доходи, які осо ба могла б реально одержати з а звичайних обставин, якби її право не було порушене (упуще на вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків , що підлягають відшкодуванн ю особою, яка допустила госпо дарське правопорушення, вклю чаються: вартість втраченого , пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; дода ткові витрати (штрафні санкц ії, сплачені іншим суб'єктам, в артість додаткових робіт, до датково витрачених матеріал ів тощо), понесені стороною, як а зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання друго ю стороною; неодержаний приб уток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків , мала право розраховувати у р азі належного виконання зобо в'язання другою стороною; мат еріальна компенсація мораль ної шкоди у випадках, передба чених законом.

Одже, збитками по своєй суті , спричиненими самовільним в икористанням земельної діля нки є втрати, які зазнає держа ва в особі позивача внаслідо к безоплатного користування землею.

Крім того, суд зазначає, що н а підставі зазначених правов их норм, з урахуванням п. 2 Пост анови Пленуму Верховного Суд у України „Про практику розг ляду судами цивільних справ за позовами про відшкодуванн я шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахув анням п. 6 Роз' яснення Вищого Арбітражного суду України „ Про деякі питання практики в ирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.0 4.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Зад оволення позовних вимог про стягнення збитків може вважа тись законним та обґрунтован им в разі встановлення судом наявності в обставинах спра ви одночасно чотирьох умов. Н ими є наявність правила пове дінки, встановленого законом або договором; наявність фак ту порушення такого правила поведінки винною особою; ная вність збитків у потерпілої особи; наявність безпосередн ього причинно-наслідкового з в' язку між протиправною пов едінкою особи, яка завдала шк оду, та збитками потерпілої с торони.

За правилами судового проц есу кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ста ття 33 ГПК України). Виходячи з ц ього, відповідно до статті 1166 Ц К України статті 218 ГК України прокурор в даній справі пови нен довести безпосередній пр ичинний зв"язок між неправом ірними діями відповідача, як ими завдано шкоду, та самою шк одою.

Однак, як вбачається з матер іалів справи між позивачем т а відповідачем 20.06.2008р. було підп исано Акт виконаних робіт, як им комісія встановила, що зем ельна ділянка контур № 16 площе ю 17,3 га, яка розташована на тери торії Студенокської сільськ ої ради Ізюмського району Ха рківської області знаходила сь у непридатному для цільов ого використання - вирощуван ня сільськогосподарської пр одукції - стані. У квітні 2008 рок у з метою приведення земельн ої ділянки до придатного ста ну відповідачем на виконання листа управління агропромис лового розвитку Ізюмської ра йонної державної адміністра ції був проведений посів яро ї пшениці, посіви пшениці бул и задисковані в стадії розви тку з метою збагачення в майб утньому якісних характерист ик грунту.

Одже, з даного акту вбачаєть ся що втрат, спричинених держ аві не існує, а відповідач зай няв спірну земельну ділянку не самостійно.

Згідно п. 4.3. Наказу Державног о комітету України по земель них ресурсах від 12.12.2003 р. N 312 зареє стровано в Міністерстві юсти ції України 25 грудня 2003 р. за № 1223/ 8544 “Про затвердження Порядку планування та проведення пер евірок з питань здійснення д ержавного контролю за викори станням та охороною земель”п ри виявленні порушення земе льного законодавства держав ний інспектор зобов'язаний в становити, чи є в діях чи безді яльності особи, яка вчинила п орушення земельного законод авства, ознаки адміністратив ного правопорушення або скла д злочину. У разі виявлення по рушення земельного законода вства державний інспектор ск ладає протокол про адміністр ативне правопорушення, про щ о зазначено в п. 6.1. Наказу.

Однак, дослідивши матеріал и справи, господарським судо м було встановлено те, що в мат еріалах справи протоколу вия влення порушення земельного законодавства та постанови про притягнення посадових ос іб відповідача до адміністра тивної відповідальності за с т. 53-1 КУпАП “Самовільне зайнят тя земельної ділянки”не міст иться.

За таких обставин господар ський суд приходить до висно вку, що факт самовільного зай няття відповідачем земельно ї ділянки належним чином не п ідтверджено.

При цьому суд зазначає, що в п. 4.2.3. Рекомендацій ВГСУ № 04-06/15 ві д 02.02.2010 року "Про практику засто сування господарськими суда ми земельного законодавства " зазначається про те, що згід но з пунктом 3.1. наказу Державн ого агентства земельних рес урсів України та Державно ї інспекції з контролю за використанням і охороною з емель від 12.09.2007 року N 110 "Про затвердження Методичних ре комендацій щодо застосуванн я Методики визначення розм іру шкоди, заподіяної внас лідок самовільного зайнятт я земельних ділянок, викорис тання земельних ділянок не з а цільовим призначенням, зня ття ґрунтового покриву (род ючого шару ґрунту) без спе ціального дозволу, затвердж еної постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2 007 року N 963" підставою для здійсн ення розрахунку розміру шкод и, заподіяної державі, терит оріальним громадам, юридични м чи фізичним особам внаслід ок самовільного зайняття зем ельних ділянок, використання земельних ділянок не за ціль овим призначенням, зняття ґр унтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціальн ого дозволу, є матеріали спра ви про адміністративне право порушення, які підтверджують факт вчинення цього правопо рушення, а саме:

- акт перевірки дотримання в имог земельного законодавст ва;

- протокол про адміністрати вне правопорушення;

- припис (з вимогою усуне ння порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної д ілянки.

Отже, підставою для здійсн ення розрахунку розміру шк оди, заподіяної державі або територіальній громаді в наслідок самовільного зайня ття земельних ділянок, є вказ ані документи в їх сукупност і, оскільки саме такі докумен ти можуть підтвердити сам фа кт самовільного зайняття зе мельної ділянки, розмір зай нятої ділянки та період часу , протягом якого вона викорис товується без належних право вих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 01.06.2008 р. між відповідаче м та позивачем по справі був у кладений попередній договір оренди земельних ділянок, ро зташованих на території Студ енокської сільської ради, в т ому числі і спірної земельно ї ділянки.

Пунктом 1 вказаного договор у сторони зобов' язались про тягом 2008 року, але не пізніше 25 г рудня 2008 року, укласти договір оренди спірної земельної ді лянки та зареєструвати його в Ізюмській районній філії Х арківського регіонального центру державного земельног о кадастру.

Відповідно до п. 2 вказаного договору, відповідач зобов' язався за власні кошти вигот овити проектно-технічну доку ментацію, необхідну для укла дення договору оренди земель ної ділянки. Сторони домовил ись, що договір оренди землі б уде укладено і зареєстровано протягом 2008 року, але не пізніш е 25 грудня 2008 року.

Пунктом 3 договору сторони в изначили істотні умови догов ору оренди земельної ділянки щодо об' єкта оренди, розмір у та порядку сплати орендної плати, призначення об' єкта оренди та інше.

Згідно ст. 1 Закону України "П ро державний контроль за вик ористанням та охороною земел ь" самовільне зайняття земе льної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної д ілянки за відсутності відпов ідного рішення органу викона вчої влади чи органу місцево го самоврядування про її пер едачу у власність або наданн я у користування (оренду) або за відсутності вчиненого пр авочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є право мірними.

За таких обставин, враховую чи вищевикладене, господарсь кий суд приходить до висновк у, що підстави для здійсненн я відповідачу розрахунку роз міру шкоди, заподіяної внасл ідок самовільного зайняття з емельної ділянки, на якій пос илається прокурор, відсутні.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК Украї ни господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

У відповідності до ст. 43 ГПК У країни, господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному т а об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом. Ніякі докази не мають для господарського су ду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією сторон ою фактичних даних і обстави н, якими інша сторона обґрунт овує свої вимоги або запереч ення, для господарського суд у не є обов'язковими.

Враховуючи вищевикладене, господарський приходить до висновку, що позовні вимоги п рокурора є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим суд відмовляє в їх задово ленні.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати у даній спра ві покладаються на позивача. Проте, позивач від сплати дер жавного мита звільнений відп овідно до Декрету КМУ "Про дер жавне мито", отже в даному разі державне мито не стягується .

Враховуючи викладене та ке руючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конст итуції України, статтею 22, 1166 Ци вільного кодексу України, ст .ст. 124, 125, 206, 212 Земельного кодексу України, ст. 21 ЗУ "Про оренду зем лі", 218, 225 Господарського кодекс у України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 46 ,47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процес уального кодексу України, су д -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Аю пова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення скл адено та підписано 15 серпня 2011 року

справа № 57/176-10