Рішення

від 17.08.2011 по справі 5023/5715/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/5715/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2011 р.                                                            Справа № 5023/5715/11

вх. № 5715/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився,  відповідача - Шкурупієв Л.П.,

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків  

до  Комунального підприємства Борівської сільської ради "Водолій", с. Борівське  

про стягнення 6643850,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 6643850,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

04.08.2011 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

04.08.2011 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю брати участь в судовому засіданні представника позивача, який знаходиться у щорічній  відпустці.

Суд, дослідивши надане клопотання та додані до нього документи відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Згідно ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін в судове засідання не з'явились, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. В даному випадку, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання  тощо). Проте, нових доказів представником позивача суду не надано та про можливість їх надання в майбутньому в його клопотанні про відкладення справи не зазначено.

До початку судового засідання відповідач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява відповідача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Державної екологічної інспекції Харківської області Гончаренко І.О., на виконання листа прокуратури Шевченківського району Харківської області від 18.04.2011 року № 258 вих-11 в межах своєї компетенції було прийнято участь в перевірці Комунального підприємства Борівської сільської ради "Водолій" за фактичною адресою розташування: 63661, Харківська обл., Шевченківський район, с. Борівське.

За результатами перевірки було встановлено, що КПБСР “Водолій” спеціалізується на наданні послуг по водопостачанню та водовідведенню.

Водокористування підприємство здійснює з артезіанської свердловини № Х-24/25 розташованої у с. Борівське Шевченківського району, глибиною 90,00 м. У відповідності до паспорту свердловина пробурена у 1971 році.

Згідно наданої довідки від 27.04.2011 року про витрати підземної води КПБСР "Водолій" з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року здійснено самовільний забір 43,0 тис. м. куб. у 2010 році, 179,5 тис. м куб. - у 2009 році прісної води із підземних джерел (артезіанська свердловина № Х-24/25, яка розташована за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с. Борівське) за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування.

Таким   чином,   КПБСР   "Водолій" у період   з  01.01.2009 рок  по   31.12.2010 року здійснювалося забір води з підземних джерел об'ємом 222,5 тис.м.куб. без дозволу на спеціальне водокористування з водного об'єкту державного значення, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України та “Тимчасового порядку-видачі дозволів на спеціальне водокористування, розробки і затвердження ГДС речовин у водні об'єкти із стічними водами”.

Відповідно до “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованого в Мін'юсті України 14.08.2009 року № 767/16783 Інспекцією була розрахована шкода, яка становить 6643850,00 грн. (шість мільйонів шістсот сорок три тисячі вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Розрахунок шкоди, заподіяного державі внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів разом з Претензією № 55 від 10.05.2011 року були надіслані Відповідачу.

15.06.2011 року прокуратурою Шевченківського району Харківської області було винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом незаконного видобування корисних копалень загальнодержавного значення та перевищення службових повноважень посадовими особами КПБСР "Водолій" внаслідок чого заподіяні тяжкі наслідки у вигляді спричинення шкоди державним інтересам на загальну суму 6643850,00 грн., за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько - побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських. промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявністю дозволу.

Згідно ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористуванні здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою. Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього середовища у разі використання води водних об'єктів місцевого значення”.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

В зв'язку з вище викладеним вбачається, що протиправною діяльністю Відповідача державі заподіяно шкоду, розмір якої становить 6643850,00 грн.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдана ними внаслідок порушення водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від сплати збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, підприємства, установи, організації та громадини зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно п.1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року “Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища ", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги  і  заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору;  ці дані встановлюються письмовими і  речовими  доказами,  висновками судових експертів,  поясненнями представників сторін та інших осіб,  які беруть участь в  судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.

Наведені обставини справи та приписи чинного законодавства дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог, їх доведеність суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 48, 49, 109, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44 - 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Борівської сільської ради "Водолій" (63661, Харківська область, Шевченківський район, с. Борівське, код ЄДРПОУ 35770268, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь місцевого бюджету Харківської області (р/р 331103317002485 Борівська сільська рада, код ЄДРПОУ ВДК 24134343, МФО 851011 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області) шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання води із водних об'ємів в розмірі 6643850,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Борівської сільської ради "Водолій" (63661, Харківська область, Шевченківський район, с. Борівське, код ЄДРПОУ 35770268, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –25500,00 грн. державного мита.

Стягнути з Комунального підприємства Борівської сільської ради "Водолій" (63661, Харківська область, Шевченківський район, с. Борівське, код ЄДРПОУ 35770268, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 19 серпня 2011 року